вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/899/22 (911/1842/23)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп»
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи №911/899/22
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, ідентифікаційний код 40544482)
У судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 30.05.2024
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 16.06.2023 до Господарського суду Київської області (далі - суд) від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник, позивач) ОСОБА_4 (далі - ліквідатор) надійшла позовна заява №01-34/381 від 16.06.2023 (вх. №1591/23) до ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-3), в якій просить на підставі ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):
1) визнати недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення, укладені 30.07.2021 між ТОВ «Софія буд груп» та ОСОБА_5 , а саме: №312-нжп468, №312-нжп470, №312-нжп471, №312-нжп476, №312-нжп478, №312-нжп487, №312-нжп484, №312-нжп489, №312-нжп491, №312-нжп492, №312-нжп493, №312-нжп494;
2) витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майно, а саме:
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №468, під'їзд № 1, цокольний поверх, площею 64,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,10кв м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2604459232080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нежитлове приміщення, №470, під'їзд № 2, цокольний поверх, приміщення 470, загальною площею 33,2кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604463432080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №471, під'їзд № 2, цокольний поверх, загальною площею 60,9кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №260446632080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №476, під'їзд № 3, цокольний поверх, загальною площею 61,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604469632080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №478, під'їзд № 3, цокольний поверх, загальною площею 59,9кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604471732080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №487, під'їзд № 2, цокольний поверх, загальною площею 39,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604477032080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №484, під'їзд № 3, цокольний поверх, загальною площею 63,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604474432080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №489, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 58,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604487232080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №491, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 44,6кв.м., за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604478732080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №492, під'їзд №1, цокольний поверх, площею 59,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604480332080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №493, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 39,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604481732080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482);
у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення, №494, під'їзд №1, цокольний поверх, площею 59,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2604483732080 на користь ТОВ «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482). Крім того, просить покласти судові витрати на відповідачів.
Заяву обґрунтовує ч.ч.2,3 ст.42 Кодексу, ст.ст.215, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що боржник за наявності непогашеної заборгованості перед кредиторами (ТОВ «Скара» та ТОВ «Схід фінанс»), відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ «Скара» та наявного судового провадження за позовом ТОВ «Схід фінанс», в один день - 30.07.2021, укладено 12 договорів, за якими відчужено у власність ОСОБА_1 майнові права на відповідні нежитлові приміщення без отримання оплати, яка встановлена цими правочинами. В частині витребування майна зазначає, що боржником як забудовником, було побудовано та введено в експлуатацію багатоквартирний будинок, в якому розташовані спірні нежитлові приміщення, та які вибули із власності ТОВ «Софія буд груп» без волі останнього.
1.2. 07.08.2023 до суду від представника ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву від 04.08.2023 (вх.15060/23 від 07.08.2023), в якому висловлено заперечення щодо позовної заяви та зазначено, зокрема, що:
позивачем не надані докази відсутності оплати ТОВ «Софія буд груп» за договором купівлі-продажу майнових прав №312-нжп470 від 30.07.2021, що свідчить про належне виконання договору, та не дає підстави для визнання його недійсним;
позивачем обраний неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідно до ч.3 ст.42 Кодексу та ч.1 ст.213 ЦК України ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати вартість майнових прав, так як у разі визнання договору недійсним неможливо повернути майно в натурі;
ОСОБА_3 є добросовісним набувачем права власності на спірне нерухоме майно;
позивачем не доведено своє право власності на спірне майно, а тому не може бути витребувано у добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову;
наявність договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп470 від 30.07.2021 засвідчує волю на відчуження майна, яке є предметом договору;
ОСОБА_3 не є стороною спірного договору, а тому вимога щодо витребування у відповідача-3 спірного приміщення не повинна розглядатися у рамках справи про банкрутство №911/899/22, так як позивачем не доведено право власності на спірне майно. Крім того, просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00грн.
1.3. 23.08.2023 до суду від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.16071/23), в якому висловлено заперечення щодо позовної заяви та зазначено, зокрема, що:
позивач на підставі належних та допустимих доказів не довів, що договори купівлі-продажу майнових прав мали безоплатний характер, а також те, що нежитлові приміщення вибули з власності позивача поза його волею;
посилання позивача на наявність підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав з підстав, що вони є фраудаторними є необґрунтованим;
Кодекс не визначає для ліквідатора можливості витребування майна, яке було предметом спірних договорів, оскільки спірне майно не підлягає поверненню в межах реституції по ст.216 ЦК України, так як не перебуває у власності ОСОБА_1 , та майно, у тому вигляді в якому воно існувало у боржника, не існує (майнові права на нежитлові приміщення припинили своє існування після реєстрації ОСОБА_1 права власності на них як готові об'єкти нерухомого майна);
релевантним способом захисту прав боржника (так само і кредиторів у справі про банкрутство) є стягнення відповідних коштів з особи, яка була зобов'язана їх сплатити;
боржнику ніколи не належало право власності на нежитлові приміщення, а належали лише майнові права на ці приміщення, у зв'язку з чим не може бути витребувано від добросовісного набувача - ОСОБА_2 відповідне майно.
1.4. 06.09.2023 до суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.16931/23, вх.3006/23 від 07.09.2023), в якому висловлено заперечення щодо позовної заяви та зазначено, зокрема, що:
довідки, видані ТОВ «Софія буд груп» ОСОБА_1 , свідчать про повний розрахунок відповідача-1 за спірними договорами;
наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсним та порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваних правочинів;
ліквідатор не правильно обрав спосіб захисту порушеного права;
у період з 30.07.2021 по 27.06.2022 відповідач-1 займався лікуванням та реабілітацією, яка частково проходила за межами України, а відтак у нього не виникало потреби в реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, майнові права за якими були йому передані за оскаржуваними договорами.
1.5. 28.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 (вх.№3359/23 від 29.09.2023, т.5 а.с.158-165), в якій зазначено, зокрема, що:
у практиці Верховного Суду неодноразово наголошувалась на тому, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашенням заборгованості перед кредиторами, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. Наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням вірогідності та взаємозв'язку, беззаперечно свідчать про наявність обставин, які вказують на наявність всіх необхідних ознак фраудаторності договорів, тобто вчинення їх з метою унеможливлювання задоволення вимог кредиторів;
ТОВ «Софія буд груп» як забудовником, побудовано та введено експлуатацію багатоквартирний будинок, в якому розташовано, зокрема, нежитлове приміщення №470.
1.6. 05.10.2023 до суду від представника ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив від 03.10.2023 (вх.18935/23), які за своїм змістом є аналогічними змісту відзиву на позовну заяву. Додатково звертає увагу, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, первісний власник може заявити вимогу про витребування майна лише в тому разі, якщо він (первісний власник) зареєстрував своє право власності. Ураховуючи, що за ТОВ «Софія буд груп» не було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №470, то позивач є власником майнових прав на зазначений об'єкт.
1.7. 23.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 (вх.№3826/23, вх.№4776/23), яка за своїм змістом є аналогічною змісту позовної заяви та відповіді на відзив від 28.09.2023.
1.8. 24.10.2023 до суду від представника ОСОБА_2 надійшли заперечення (вх.№20146/23), які за своїм змістом є аналогічними змісту відзиву на позовну заяву від 23.08.2023. Додатково, із посиланням на судову практику зазначає, що є добросовісним набувачем відповідного нерухомого майна.
1.9. На підстав ч.5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з питання добросовісності набуття активів у вигляді нерухомого майна, відповідачами надані суду письмові пояснення та докази, а саме: 17.01.2024 відповідачем-2 (вх.598/24 від 18.01.2024); 22.01.2024 відповідачем-3 (вх.711/24).
1.10. 30.01.2024 до суду від представника ОСОБА_1 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України надійшли пояснення щодо показання свідка (вх.1008/24) в яких зазначає, зокрема, що ліквідатор не пояснює яким чином свідчення свідка можуть встановити факт того, що відповідач-1 не виконав свого обов'язку щодо сплати вартості майнових прав, оскільки згідно свідчень ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), останній не займав посаду керівника ТОВ «Софія буд груп», а якщо він не займав посаду керівника та не мав відношення до господарсько-фінансової діяльності боржника, йому не можуть бути відомі факти, які можуть бути відомі керівнику ТОВ «Софія буд груп». Указує, що ліквідатором не доведено безоплатність відчуження майна за оскаржуваними правочинами та в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують, що оскаржувані правочини не призвели до неплатоспроможності боржника.
1.11. 30.01.2024 до суду від представника ОСОБА_2 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України надійшли пояснення щодо показання свідка (вх.№1028/24 від 31.01.2024) в яких, зокрема, із посиланням на ч.2 ст. 87 ГПК України зазначає, що заява свідка не є належним доказом у справі. Крім того, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на дату укладення договорів, ОСОБА_6 був директором ТОВ «Софія буд груп», що з урахуванням ч.ч.1,2 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» можна вважати достовірними відомостями, які можуть бути використані у спорі з третьою особою.
1.12. 30.01.2024 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України позивачем суду надані письмові пояснення щодо наявних у матеріалах справи доказів (вх.1034/24 від 31.01.2024), в яких, зокрема, вказує, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення доказів, які надає позивач та відповідач.
1.13. 14.02.2024 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України представником відповідача-2 надані суду письмові пояснення щодо наявних у матеріалах справи копій письмових доказів (вх.1578/24 від 14.02.2024), в яких, зокрема, вказує, що ураховуючи положення ч.ч.1,5 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та наявні матеріали реєстраційних справ, у суду на сьогодні є достатньо підстав вважати, що надані у матеріалах справи копії документів відповідають їх оригіналам.
1.14. 14.02.2024 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України позивачем надані суду письмові пояснення щодо наявних у матеріалах справі доказів (вх.1587/24 від 15.02.2024), які за своїм змістом у відповідній частині є аналогічними змісту заявам по суті, наданих позивачем раніше.
1.15. 14.02.2024 на підстав ч.5 ст.161 ГПК України представником відповідача-3 надані суду письмові пояснення щодо наявних у матеріалах справі доказів (вх.1603/24 від 15.02.2024), які за своїм змістом є аналогічними змісту письмовим поясненням відповідача-2 від 14.02.2024.
1.16. 15.02.2024 у порядку ст.46 ГПК України позивач звернувся до суду із заявою (вх.1336 від 16.02.2024, вх. 2186/24 від 19.02.2024) про зміну підстав позову, яка протокольною ухвалою суду від 01.04.2024 прийнята судом до розгляду. Так, додатковою підставою для визнання договорів недійсними позивач зазначає - укладення боржником договору із заінтересованою особою. Зазначені висновки зроблені на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.01.2023, публікацій в мережі Інтернет (матеріали журналістських розслідувань) та інформації від потерпілої сторони ПАТ «Укрінбанк» у кримінальному провадженні №62019000000001257.
1.17. Судом залишені без розгляду заяви по суті справи, а саме:
на підставі ст.118 ГПК України відповідь ТОВ «Софія буд груп» на відзив на позовну заяву від 24.08.2023 (вх.2794/23);
заперечення представника ОСОБА_3 на відповідь на відзив від 06.09.2023 (вх.17174/23 від 11.09.2023; протокол судового засідання від 23.11.2023);
письмові поясненні ТОВ «Софія буд груп» від 24.01.2024 №01-34/156 (вх.№1112 від 25.01.2024; протокол судового засідання від 25.01.2024).
2.Заяви/клопотання учасників справи та результат їх вирішення
2.1. 16.06.2023, разом із позовною заявою, до суду звернувся позивач із заявою про забезпечення позову вих.№01-34/380 (вх.115/23), яка ухвалою суду від 19.06.2023 була повернута заявнику без розгляду.
2.2.16.06.2023, разом із позовною заявою, до суду звернувся позивач із клопотаннями про витребування доказів:
від податкових органів (вих.№01-34/376 (вх№.11893/23), у задоволенні якого ухвалою суду від 21.07.2023 - відмовлено (п.12);
від приватних нотаріусів (вих.01-34/377 (вх№.11894/23), яке ухвалою суду від 21.07.2023 - задоволено (п.10);
від державного реєстратора - приватного нотаріуса (вих.№01-34/378 (вх.№11895/23), яке ухвалою суду 21.07.2023 - задоволено (п.11).
2.3. 16.06.2023, разом із позовною заявою, до суду звернувся позивач із клопотанням №01-34/379 (вх.11896/23) про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заєць Інну Олександрівну; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сербіну Наталію Петрівну; приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєву Ірину Анатоліївну, яке ухвалою суду від 21.07.2023 - залишено без задоволення (п.13).
2.4. 20.06.2023 до суду звернувся позивач із заявою про забезпечення позову від 19.06.2023 вих.№01-34/388 (вх.4948), яка ухвалою суду від 22.06.2023 (з урахуванням ухвали суду від 17.07.2023) була задоволена: накладений арешт на спірне нерухоме майно; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо спірних об'єктів нерухомого майна.
2.5. 15.08.2023 до суду звернувся позивач із заявою про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив від 14.08.2023 (вх.№15577/23), яка ухвалою суду від 23.08.2023 була задоволена.
2.6. 23.08.2023 від представника відповідача-2 до суду, одночасно із відзивом на позовну заяву, надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву (п.1), у задоволені якого судом було відмовлено. Проте, суд з власної ініціативи на підставі ст.119 ГПК України продовжив відповідачу-2 процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву (протокол судового засідання від 24.08.2023).
2.7. 10.09.2023 до суду звернувся позивач із заявою про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив ОСОБА_2 вих.№01-34/540 (вх.17110/23 та вх.№7200 від 11.09.2023), яка ухвалою суду від 11.09.2023 залишена без задоволення.
2.8. 11.09.2023 до суду звернувся позивач із клопотаннями про витребування доказів:
від приватного нотаріуса (вих.№01-34/543 (вх№.17108/23), яке протокольною ухвалою суду від 23.11.2023 - задоволено;
від міської клінічної офтальмологічної лікарні (вих.01-34/541 (вх.№17111/23, №17102/23), у задоволенні якого судом відмовлено (протокол судового засідання від 23.11.2023) .
2.9. 28.09.2023 до суду звернувся позивач із клопотаннями про:
виклик свідків по справі (вх.№3354/23) - ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (був представником ОСОБА_1 під час укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень), у задоволенні якого судом відмовлено (протокол судового засідання від 23.11.2023);
продовження процесуального строку (вх.№7775) на подання відповіді на відзив ОСОБА_1 , яке було задоволено (протокол судового засідання від 23.11.2023);
витребування доказів від податкових органів (вх.№3358/23 від 29.09.2023), у задоволенні якого судом відмовлено (протокол судового засідання від 18.12.2023).
2.10. 23.10.2023 від позивача до суду, одночасно із відповіддю на відзив на позовну заяву (вх.3826/23), надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив ОСОБА_1 (п.1), у задоволені якого ухвалою суду від 24.10.2023 було відмовлено.
2.11. 24.10.2023 від представника ОСОБА_2 до суду, одночасно із запереченням на позовну заяву (вх.20146/23), надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив, яке відповідно до ухвали суду від 02.11.2023 залишено без розгляду.
2.12. 22.11.2023 позивачем суду заявлено клопотання (вх.№9299/23) про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6 , у задоволенні якого судом відмовлено (протокол судового засідання від 23.11.2023).
2.13. 23.11.2023 позивачем суду заявлені клопотання (вх.№21940/23 (вх.№4789/23), №21941/23 (вх.4794/23) про витребування доказів:
від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро, яке за клопотанням позивача від 15.01.2024 (вх.411/24) від 15.01.2024 залишено судом без розгляду (протокол судового засідання від 15.01.2024);
від приватного нотаріуса Біккінеєвої І.А., яке залишено судом без розгляду (протокол судового засідання 23.11.2023).
2.14. 18.12.2023 від позивача до суду, разом із клопотанням про поновлення строку, заявлено клопотання про надання додаткових доказів від 15.12.2023 №01-34/804, №01-34/806 (вх.23172/23 (вх.5593/23), №23171/23) та від 17.12.2023 (вх.5592/23), а саме, просить долучити:
відомості з податкових органів щодо сплати податків боржником (у тому числі CD-диск), яке протокольною ухвалою від 01.02.2024 було задоволено;
відомості з мережі Інтернет щодо ОСОБА_8 (у тому числі ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 у справі №991/6656/22), у задоволені якого відмовлено (протокол судового засідання від 18.12.2023);
копію листа та банківської виписки з ПАТ «Універсалбанк» по рахункам боржника, у тому числі НОМЕР_3 , яке протокольною ухвалою від 01.02.2024 було задоволено.
2.15. 09.01.2024 та 10.01.2024 позивачем суду заявлено клопотання (вх.№234/24 від 10.01.2024 та вх.№288/24 від 11.01.2024) про витребування доказів від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які протокольною ухвалою суду від 01.02.2024 залишені без задоволення.
2.16. 22.01.2024 позивачем суду заявлено клопотання від 22.01.2024 №01-34/150 (вх.№1001/24 від 22.01.2024) про продовження строків на долучення доказів - заяви свідка, яке ухвалою суду від 24.01.2024 було задоволено.
2.17. 22.01.2024 та 24.01.2024 представником ОСОБА_1 суду заявлене клопотання (вх.№759/24 від 23.01.2024, №693, №826/24) про надання додаткового строку/поновлення строку для надання додаткових доказів, в частині наявної фінансової спроможності на придбання спірних майнових прав, у задоволені яких було відмовлено. Проте, судом на підставі ст.119 ГПК України продовжений процесуальний строк та зазначені докази долучені до матеріалів справи (протокол судового засідання від 25.01.2024).
2.18. 25.01.2024 позивачем суду заявлене клопотання від 24.01.2024 №01-34/155 (вх.№1113/24) про долучення до матеріалів справи - заяви свідка. Водночас, у зазначеному клопотанні позивач просить визнати поважними причин неподання зазначеного доказу та долучити його до матеріалів справи. Протокольною ухвалою від 25.01.2024 та від 01.02.2024 зазначені клопотання були задоволенні.
2.19. 01.02.2024 позивачем суду заявлено клопотання (вх.№1072/24) про продовження строків на долучення доказів - листа ПАТ «Укрінбанк» від 31.01.2024 №30/24, яке судом залишено без задоволення (протокол судового засідання від 01.02.2024).
2.20. 01.02.2024 позивачем суду надані письмові пояснення (вх.1073/24), в яких міститься клопотання про не взяття до уваги в якості письмових доказів не засвідчені належним чином копії довідок ТОВ «Софія буд груп» від 03.09.2021 та актів приймання-передачі майнових прав на спірні нежитлові приміщення як такі, що не підтвердженні оригіналами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.ч.4-6 ст.91 ГПК України).
Із змісту матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивача судом витребувані від приватних нотаріусів належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальних справ, на підставі яких було передано відповідачу-1 майнові права та відповідачам-2,-3 відповідне нерухоме майно. Із змісту нотаріальних справ убачається, що останні містять у собі як копії довідок про участь в інвестуванні будівництва та оплату повної вартості майнових прав за відповідними договорами, так і копії актів приймання-передачі майнових прав на спірні нежитлові приміщення. Зазначені копії завірені нотаріусом, який проводив державну реєстрацію прав або посвідчував відповідний правочин.
Обставин, які б вказували на порушення відповідним нотаріусом положень ст. 75 Закону України «Про нотаріат» позивачем суду наведено не було, а тому вважати, що надані копії не відповідають оригіналу на час розгляду даного спору у суду підстав не має.
2.21. 15.02.2024 позивачем заявлено суду клопотання/заяви:
у порядку ст.90 ГПК України (вх.1636/24 від 16.02.2024, п.3 заяви про зміну підстав позову) про письмове опитування відповідача, яке протокольною ухвалою від 01.04.2024 залишено судом без задоволення;
у порядку ст.99 ГПК України (вх.1338 від 16.02.2024) про призначення та проведення по справі почеркознавчої експертизи підпису наявного на спірних правочинах, вчиненого від імені ОСОБА_6 , яке протокольною ухвалою від 01.04.2024 залишено судом без задоволення;
у порядку ст.81 ГПК України (вх.1639/24, вх.№1637/24 від 16.02.2024, п.4 заяви про зміну підстав позову) про витребування доказів з органів цивільного стану відомості щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яке протокольною ухвалою від 01.04.2024 залишено судом без задоволення.
2.22. 15.02.2024 позивачем заявлено суду клопотання (вх.1638/24 від 16.02.2024) про не врахування доказів по справі, а саме копії спірних правочинів та документи, які складені на підставі цих правочинів, яке судом не може бути задоволено з підстав, зазначених у п.2.20 цього рішення.
2.23. 27.02.2024 позивачем заявлено суду клопотання (вх.2750/24) про долучення до матеріалів справи копію листа ПАТ «Укрінбанк» №4824 від 23.02.2024. Водночас, у зазначеному клопотанні просить визнати поважними причин неподання зазначеного доказу та долучити його до матеріалів справи. Протокольною ухвалою від 01.04.2024, в частині долучення доказу до матеріалів справи - залишено без задоволення.
3. Процесуальні дії суду у справі
3.1. Ухвалою суду від 05.07.2023 у порядку ч.6 ст.176 ГПК України витребувано від:
Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської в місті Києві державної адміністрації інформацію з Єдиного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у даній справі - ОСОБА_1 , який надав відповідну інформацію листом від 11.07.2023 №107-4378 (вх.13392/23);
Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації інформацію з Єдиного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у даній справі - ОСОБА_2 , який надав відповідну інформацію 10.07.2023 №95965071 від 10.07.2023 (вх.13869/23 від 19.07.2023);
Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради інформацію з Єдиного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у даній справі - ОСОБА_3 , який надав відповідну інформацію листом від 07.07.2023 №579/12-12/2023 (вх.13180/23).
3.2. Ухвалою суду від 21.07.2023, після усунення недоліків позовної заяви, зокрема: вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 24.08.2023; установлено учасникам справи строк для надання ним заяв по суті справи.
3.3. На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 11.09.2023.
3.4. 23.08.2023 представником ОСОБА_2 (вх.№16072/23), 06.09.2023 представником Мотрича Б.І. (вх.№16932/23, №3007/23) та 11.09.2023 позивачем (вх.№17109/23) заявлені суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, які ухвалою суду від 11.09.2023 були задоволені та вирішено: подальший розгляд справи №911/899/22 (911/1842/23) здійснювати за правилами загального позовного провадження, на стадії - підготовче провадження; призначено підготовче засідання на 26.10.2023; установлено учасникам справи строк для надання ними заяв по суті справи - для позивача до 28.09.2023 (включно), для відповідачів до 19.10.2023 (включно).
3.5. Водночас, у період з 25.10.2023 по 27.10.2023 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим засідання призначене на 26.10.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 31.10.2023 призначене підготовче засідання на 23.11.2023.
3.6. На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Чергове засідання призначено на 19.02.2024 (протокол судового засіданні від 23.11.2023, від 18.12.2023, від 15.01.2024, від 25.01.2024, від 01.02.2024).
Водночас, у період з 14.02.2024 по 21.02.2024 суддя Янюк О.С. перебувала на лікарняному, у зв'язку з чим засідання призначене на 19.02.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 26.02.202 призначене підготовче засідання на 14.03.2024.
На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 01.04.2024 (протокол судового засіданні від 14.03.2024).
Ухвалою суду від 01.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.05.2024.
3.7. На підставі ст.216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2024 та до 30.05.2024 відповідно (протокол судового засідання від 09.05.2024 та 20.05.2024).
3.8. На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 30.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
4.1. Із змісту довідки Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 21.01.2021 №92 та сертифікату №ІУ123201222774 від 04.01.2021, який виданий на підставі акта готовності об'єкта в експлуатацію від 17.12.2020, убачається, що замовником об'єкта нерухомості, який розташований за адресою АДРЕСА_13 , є ТОВ «Софія буд груп».
4.2. 30.07.2021 між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Софія буд груп» (продавець) укладені Договори купівлі-продажу майнових прав (далі - Договори):
№312-нжп468,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №1, цокольний поверх, нежитлове приміщення №468. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 64,10м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 641 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп470,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №2, цокольний поверх, нежитлове приміщення №470. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 33,20м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 332 000,00грн;
№312-нжп471,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №2, цокольний поверх, нежитлове приміщення №471. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 60,90м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 609 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп476,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №3, цокольний поверх, нежитлове приміщення №476. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 61,10м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 611 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп478,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №3, цокольний поверх, нежитлове приміщення №478. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 59,90м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 599 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп484,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №3, цокольний поверх, нежитлове приміщення №484. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 63,70м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 637 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп487,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №2, цокольний поверх, нежитлове приміщення №487. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 39,80м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 398 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп489,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №2, цокольний поверх, нежитлове приміщення №489. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 58,70м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 587 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп491,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №1, цокольний поверх, нежитлове приміщення №491. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 44,60м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 446 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп492,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №1, цокольний поверх, нежитлове приміщення №492. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 59,10м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 591 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп493,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №1, цокольний поверх, нежитлове приміщення №493. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 39,10м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 391 000,00грн.За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021;
№312-нжп494,відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, будинок 8-Б, під'їзд №1, цокольний поверх, нежитлове приміщення №494. Із змісту п. 4.1 зазначеного договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 10000,00грн, в тому числі ПДВ;площа - 59,70м.кв.; вартість загальної фактичної площі об'єкта нерухомості 597 000,00грн. За даним договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1 внесок; термін сплати коштів - 30.07.2021.
Як визначено у п.2.5 Договорів покупець зобов'язується сплатити продавцю кошти, у розмірі, що буде визначений згідно п. 2.4 Договору, до моменту підписання акту приймання-передачі майнових прав за цим Договором.
У п.4.1 та пп.4.2.1 Договорів сторони передбачили, що вартість майнових прав сплачуються на поточний банківський рахунок продавця ( НОМЕР_3 ), або через касу продавця, що підтверджується прибутковими касовими ордером, у національній валюті України в т.ч. ПДВ.
Передача майнових прав на об'єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов'язань щодо сплати вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, передбаченої п.4.1 Договорів, по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості - додаток №4, який підписується повноважними представниками сторін. У разі укладення «Уточнення протоколу погодження договірної ціни та графіку платежів», «Уточнення…» є додатком №4, а «Акт…» отримує номер додаток№5 (п.5.1 Договорів).
Відповідно до п.5.2 Договорів продавець зобов'язаний передати покупцеві майнові права на об'єкт нерухомості у власність по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості в день остаточного розрахунку покупцем за даним Договором.
4.2.1. Із матеріалів нотаріальних справ убачається, що в останніх містяться довідки ТОВ «Софія буд груп» від 31.08.2021 та від 03.09.2021, в яких повідомляється, що ОСОБА_1 брав участь в інвестуванні будівництва вищезазначених об'єктів, розташованих за адресою АДРЕСА_13 , та сплатив ТОВ «Софія буд груп» повну вартість майнових прав за відповідними договорами.
4.2.2. Із змісту листа АТ «Універсал банк» від 10.11.2022 та доданих до нього виписок вбачається, що відповідні кошти за майнові права на рахунок ТОВ «Софія буд груп» від ОСОБА_1 , у тому числі на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , не перераховувались.
4.2.3. Відповідно до наданої інформації ГУ ДПС у Київській області, ТОВ «Софія буд груп» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу від 14.11.2022 №2409/04, у зв'язку з відсутністю поставок та ненаданням декларації. Із змісту наданої інформації, яка міститься на CD-диску, вбачається, що декларація з податку на додану вартість за наслідками укладення спірних правочинів ТОВ «Софія буд груп» не подавалась.
Крім того у зазначеному листі, вказано, що з 26.07.2021 по 17.08.2022 право підпису податкової та іншої звітності в електронному вигляді ТОВ «Софія буд груп» мав директор ОСОБА_6 , сертифікат КЕП отримано в КНЕДП ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».
4.3. 04.08.2022 між ОСОБА_1 (продавець) від імені якого на підставі довіреності, посвідченої Заєць І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.07.2022 за реєстровим №512 діяв ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу у Київській області Біккінеєвою І.А. та зареєстрованого у реєстрі за №713 (далі - Договір №713).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 2.1 Договору №713 продавець передає у власність покупця, а покупець приймає в особисту приватну власність, нежитлове приміщення №470, загальною площею - 33,2кв.м., у будинку АДРЕСА_13 і сплачує 548 400,00грн (еквівалент суми у розмірі 14 940,00дол. США на день укладення договору).
Оціночна вартість нежитлового приміщення згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, наданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ», станом на 28.07.2022 складає 294 224,00грн (т.6 а.с.54).
Із змісту квитанцій від 04.08.2022 убачається, що сторонами Договору №713 виконані свої зобов'язання в частині здійснення оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також оплат, які пов'язані із складенням та нотаріальним посвідченням цього Договору.
4.4. 06.10.2022 між ОСОБА_1 (продавець), від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої Сербіною Н.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.09.2022 за реєстровим №900, та ОСОБА_2 (покупець), від імені якої діє ОСОБА_11 на підставі довіреності, посвідченої Шоробурою-Гіркою Н.С., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 16.09.2022 за реєстровим №3028, укладені договори купівлі-продажу нежитлового приміщення, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіною Н.П. та зареєстрованого у реєстрі:
4.4.1.за № 967 (далі - Договір №967). Відповідно до п.1 Договору№967 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №468, цокольний поверх, загальною площею 64,1кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського Павла, 8-Б. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 593 503,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 593 503,00грн (п.4).
4.4.2.за № 969 (далі - Договір №969). Відповідно до п.1 Договору №969 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №471, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 60,9кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського Павла, 8-Б. Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 576 499,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 576 499,00грн (п.4).
4.4.3.за № 971 (далі - Договір №971). Відповідно до п.1 Договору №971 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №476, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 61,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 578 393,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 578 393,00грн (п.4).
4.4.4.за № 973 (далі - Договір №973). Відповідно до п.1 Договору №973 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №478, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 59,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 579 030,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 579 030,00грн(п.4).
4.4.5.за № 975 (далі - Договір №975). Відповідно до п.1 Договору№975 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №484, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 63,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 589 799,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 589 799,00грн (п.4).
4.4.6.за № 977 (далі - Договір №977). Відповідно до п.1 Договору №977 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №487, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 39,8кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 358 598,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3 Договору).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 358 598,00грн (п.4).
4.4.7.за № 979 (далі - Договір №979). Відповідно до п.1 Договору №979 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №489, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 58,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 544 222,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 544 222,00грн (п.4).
4.4.8.за № 981 (далі - Договір №981). Відповідно до п.1 Договору№981 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №491, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 44,6кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 421 796,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 421 796,00грн(п.4).
4.4.9.за № 983 (далі - Договір №983). Відповідно до п.1 Договору№983 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №492, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 547 930,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 547 930,00грн (п.4).
4.4.10.за № 985 (далі - Договір №985). Відповідно до п.1 Договору №985 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №493, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 39,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 352 291,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 352 291,00грн (п.4).
4.4.11.за № 987 (далі - Договір №987). Відповідно до п.1 Договору №987 продавець в особі представника зобов'язується передати у власність, а покупець в особі представника, зобов'язується прийняти у власність, нежитлове приміщення №494, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 . Продаж нежитлового приміщення вчиняється за 583 341,00грн, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору (п.3).
Ринкова вартість нежитлового приміщення, згідно звіту про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення, виданого ТОВ «ЕНФІЛД КОНСАЛТ» від 01.08.2022, становить 583 341,00грн(п.4).
4.4.12. Із матеріалів нотаріальної справи вбачається, що покупець здійснив оплату збору до Пенсійного фонду України, встановленого при купівлі нерухомого майна, та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, що підтверджується відповідними квитанціями від 06.10.2022.
4.5. Із змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13.06.2023 убачається, що право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою АДРЕСА_13 , а саме:
№468, під'їзд №1, загальна площа 64.1кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп468 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.08.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.08.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 967 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№470, під'їзд №2, загальна площа 33.2кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп470 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №713 відповідне право 04.08.2022 зареєстроване за ОСОБА_3 ;
№471, під'їзд №2, загальна площа 60.9кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп471 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №969 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№476, під'їзд №3, загальна площа 61.1кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп476 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.06.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.06.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 971 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№478, під'їзд №3, загальна площа 59.9кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп478 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.06.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.08.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №973 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№484, під'їзд №3, загальна площа 63.7кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп484 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.08.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.08.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 975 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№487, під'їзд №2, загальна площа 39.8кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп487 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №977 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№489, під'їзд №2, загальна площа 58.7кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп489 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 979 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№491, під'їзд №1, загальна площа 44.6кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп491 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №981 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№492, під'їзд №1, загальна площа 59.1кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп492 від 30.07.2021, акта приймання-передачі майнових прав від 30.08.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.08.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 983 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№493, під'їзд №1, загальна площа 39.1кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп493 від 30.07.2021, акта приймання-передачі від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 27.06.2022, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору №985 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 ;
№494, під'їзд №1, загальна площа 59,7кв.м., 27.06.2022 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №312-нжп494 від 30.07.2021, акта приймання-передачі від 30.07.2021, акта приймання-передачі об'єкту нерухомості від 30.07.2021, довідки від 31.08.2021, витягу із списку інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва об'єкта нерухомості від 31.08.2021. На підставі Договору № 987 відповідне право 06.10.2022 зареєстроване за ОСОБА_2 .
4.6. Водночас, ухвалою суд від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Софія буд груп»; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Софія буд груп» на 120 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво №484 від 15.03.2013); визнані вимоги ТОВ «СКАРА» у розмірі 1 507 034,40грн з яких: 24 810,00грн судового збору; 1 160 117,25грн - основне зобов'язання; 322 107,15грн - пені; вирішено інші процесуальні питання у справі.
Як зазначено в ухвалі суду від 25.07.2022, зазначена заборгованість виникла у боржника у зв'язку із порушенням умов договору пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури АДРЕСА_14 від 15.01.2018 у частині своєчасної оплати пайової участі. Зазначена обставина підтверджена рішенням суду від 12.11.2018 у справі №911/1780/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021.
Крім того, за результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 28.11.2022, якою визнанні кредиторські вимоги, зокрема, ТОВ «Схід фінанс» до ТОВ «Софія буд груп» у розмірі 103 573 562,73грн, які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №9 від 11.11.2020, договору про відступлення права вимоги від 14.09.2016, а також додаткової угоди від 10.06.2016 до договору генерального підряду №12-07-27 від 12.07.2012 та договору №КП10-06-16 від 10.06.2016. Як зазначено в ухвалі, сторони договору про відступлення права вимоги №9 від 11.11.2020 визначили, що первісний кредитор (ТОВ «Туристична компанія ЮТН-Україна») передав новому кредиторові (ТОВ «Схід фінанс»), а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до ТОВ «Софія буд груп» (боржник) сплатити грошові кошти у розмірі 72 272 386,60грн (основне зобов'язання), що існує на момент укладення цього договору у боржника перед первісним кредитором.
Постановою суду від 20.04.2023, серед іншого, визнано ТОВ «Софія буд груп» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В.
Із змісту постанови вбачається, що загальний розмір заборгованості ТОВ «Софія буд груп» перед конкурсними кредиторами становить 184 288 663,40грн, а вартість виявлених активів боржника складає 61 825 607,00грн.
4.7. Додатково, у порядку ст. 88 ГПК України позивачем надано суду заяву свідка - ОСОБА_6 , в якій останній повідомляє, що ніколи:не займав посаду керівника ТОВ «Софія буд груп» в період з 2021 по 2023 роки, жодних документів від імені цього товариства не підписував та не міг підписувати; не давав згоди бути директором товариства, не надавав свої документи жодній особі для цього та не підписував документів із метою оформлення на цю посаду. Будь-якої оплати по спірним договорам від ОСОБА_1 , чи будь-яких інших осіб не отримував, вказівок чи доручень іншим особам на отримання оплати за цими правочинами нікому не надавав.
Проте, зазначені показання свідка у даному випадку не можуть братися судом до уваги, оскільки:
законність підписання спірних Договорів з боку ТОВ «Софія буд груп» тією чи іншою особою та встановлення обставин фактичного виконання обов'язків керівника боржника ОСОБА_6 у відповідний період не є підставою позову;
ані Договорами, ані окремо законом не встановлено виключне право/обов'язок керівника підприємства приймати особисто оплату за господарськими договорами.
5. Висновки суду із посиланням на норми права, які підлягають застосовуванню
5.1.Щодо визнання правочинів недійсними. Так, за змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.ст. 16 ЦК України, ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.42 Кодексу.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 19.11.2019 у справі №918/204/18, за загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Водночас, інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у ст. 42 Кодексу, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 42 Кодексу правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою.
Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
У свою чергу, суд зазначає, що строк, установлений у ст. 42 Кодексу (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий «підозрілий період», у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника.
На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (ст. 42 Кодексу) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 909/69/22 (909/118/23)).
Як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
5.1.1. Так, із матеріалів справи вбачається, що спірні правочини укладені сторонами 30.07.2021, а провадження у справі про банкрутство ТОВ «Софія буд груп» відкрито ухвалою суду від 25.07.2022 за заявою ТОВ «СКАРА», перед яким у боржника, вже був наявний майновий обов'язок за відповідним договором пайової участі від 15.01.2018.
Крім того, ураховуючи ухвалу попереднього засідання у справі про банкрутство №911/899/22 можна зробити висновок, що у ТОВ «Софія буд груп»: на час відчуження речових прав вже були наявні грошові зобов'язання, зокрема, перед ТОВ «Схід фінанс» у розмірі 103 573 562,73,00грн; загальний розмір заборгованості перед конкурсними кредиторами становив 184 288 663,40грн. Водночас, за результатами інвентаризації, яка проводилась розпорядником майна, вартість виявлених активів боржника складала 61 825 607,00грн, що втричі менше розміру необхідного для задоволення вимог кредиторів.
Отже, спірні правочини укладені сторонами у «підозрілий період».
5.1.2. Із змісту спірних правочинів убачається, що останні за свою правовою природою є договорами купівлі-продажу майнових прав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 ЦК України).
Із змісту п.п.4.1, 4.3 Договорів вбачається, що вартість майнових прав сплачуються на поточний банківський рахунок продавця ( НОМЕР_3 ), або через касу продавця, що підтверджується прибутковими касовими ордером, у національній валюті України в т.ч. ПДВ. Оплата вартості майнових прав здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), а саме,1 внесок до 30.07.2021.
Отже, відповідно до умов Договорів ОСОБА_1 30.07.2021 повинен сплатити повну вартість майнових прав у загальному розмірі 6 439 000,00грн.
Ураховуючи умови Договорів доказом виконання зазначеного зобов'язання є або відповідний документ, виданий фінансовою установою (у разі переказу кошті на поточний банківський рахунок), або прибуткові касові ордери (у разі сплати через касу продавця).
Як встановлено судом, та не спростовано відповідачами відповідні кошти (повністю або частково) на поточний банківський рахунок продавця від покупця не надходили. Також учасниками справи не було надано суду на дослідження жодного прибуткового касового ордеру, які передбачені умовами Договорів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Як зазначає ліквідатор, майнові права на нежитлові приміщення отриманні ОСОБА_1 без здійснення ним відповідних оплат на користь ТОВ «Софія буд груп».
На спростування зазначених обставин відповідач-1 посилається на довідки ТОВ «Софія буд груп» від 31.08.2021 в яких зазначено, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Софія буд груп» повну вартість майнових прав за Договорами. Проте, судом не може братися до уваги зазначений доказ як єдиний і беззаперечний, оскільки як Договори так і усі документи, які підписані та складені ТОВ «Софія буд груп» із посиланням на ці Договори, підлягають додатковому дослідженню, оскільки є спірними.
Крім того, на підтвердження наявності грошових коштів у ОСОБА_1 останнім надані суду договір купівлі-продажу квартири від 21.09.2021 та довідку Територіального сервісного центу МВС №8047 від 24.01.2024, із змісту яких вбачається, що за період з 01.01.2018 по 24.01.2024 від реалізації відповідного майна відповідачем-1 отримані грошові кошти у загальному розмірі 3 849 000,00грн. Проте, зазначені докази не можуть братися судом до уваги, оскільки: договір укладений після підписання актів приймання-передачі майнових прав; довідка Територіального сервісного центу МВС №8047 від 24.01.2024 не містить у собі відомостей (день, місяць, рік) - саме коли ОСОБА_1 було відчужене те чи інше майно.
Інших доказів, які б у своїй сукупності вказували на наявність грошових коштів у відповідача-1 у відповідному розмірі та здійснення ним оплати у той чи інший спосіб за спірними Договорами суду надано не було.
5.1.3. Відповідно до абз. 6 ст.1 Кодексу заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Як зазначає позивач у своїй заяві про зміну підстав позову, ОСОБА_12 , діючи на підставі довіреності від ОСОБА_1 , здійснив продаж спірних приміщень в подальшому третім особам. Водночас, між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 існують родинні зв'язки, а саме останній є пасинком, сином дружини колишнього депутата ОСОБА_15 - Людмили Скуратовської. Із посиланням на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.01.2024 у справі №991/6656/22 указує, що родинні, ділові зв'язки з відповідачем-1 (помічник народного депутата Верховної Ради України 8 скликання) та фактичне перебування у власності ТОВ «Софія буд груп» у ОСОБА_8 встановлено під час судового розслідування (№ кримінального провадження в ЄРДР 62019000000001257).
Проте, зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки:
законність укладення договорів купівлі-продаж нерухомого майна від імені відповідача-1 не є предметом спору у даній справі, та, позивачем не наведено обставин та не надано доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є заінтересованими особами стосовно боржника чи ОСОБА_1 ;
ухвала Вищого антикорупційного суду не є допустимим доказом з огляду на ч. 6 ст.75, ст.77 ГПК України.
5.1.4. Ураховуючи обставини, викладені у п.5.1.2 цього рішення, суд дійшов висновку, що ТОВ «Софія буд груп» безоплатно здійснило відчуження майна у «підозрілий період», у зв'язку з чим Договори на підставі абз.2 ч.2 ст.42 Кодексу є недійсними.
5.2. Щодо витребування майна.
5.2.1. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) ст.1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: (1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер;(2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; (3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах.
Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Також суд ураховує, що критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №902/1159/22).
Порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. Водночас відсутність такого порушення є тоді, коли дотримані всі три критерії.
Отже, повинне існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Водночас, заходи захисту, на які посилається ЄСПЛ, стосуються не лише втручання держави, а й приватних осіб, і можуть мати превентивний або виправний характер.
Так, ЄСПЛ встановив, що навіть у «горизонтальних» відносинах (тобто у відносинах, заснованими на юридичній рівності між їх учасниками) можуть бути застосовані міркування про суспільний інтерес, які передбачають накладення певних зобов'язань на державу. Тобто відповідні заходи, необхідні для захисту права власності, можуть бути застосовані у справах, пов'язаних із судовими процесами між особами чи компаніями (див. справи Zolotas v. Greece (no. 2), 2013, § 39; Saraз and Others v. Turkey, 2021, § 70).
Коли справа стосується звичайних економічних відносин між приватними сторонами, такі позитивні зобов'язання є більш обмеженими. Тому ст.1 Першого протоколу до Конвенції не може тлумачитися як така, що накладає на Договірні держави будь-які загальні зобов'язання покривати борги приватних осіб.
Аналіз змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції свідчить про те, що зазначена норма не містить чітких процедурних вимог або зобов'язань процесуального характеру, що стосуються як державних органів, так і у справах між приватними сторонами. Якщо втручання у право на мирне володіння «майном» вчинене приватною особою, то для держави виникає позитивне зобов'язання забезпечити у своїй правовій системі відповідні процедури, щоб майнові права були достатньо захищені законом і щоб існували ефективні засоби правового захисту, за допомогою яких «жертва втручання» може відстояти свої права.
Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що держави зобов'язані забезпечити судові процедури, які пропонують необхідні процесуальні гарантії, тобто, дозволяють національним судам і трибуналам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. справи «Sovtransavto Holding v. Ukraine», 2002, § 96; «Ukraine-Tyumen v. Ukraine», 2007, § 51; «Antonopoulou v. Greece" (ріш.), 2021, § 57; "Nikolay Kostadinov v. Bulgaria", § 54).
Водночас у «горизонтальних» відносинах - відносинах між боржником у справі про банкрутство та набувачем майна, що витребовується до ліквідаційної маси боржника, положення Конвенції застосовуються лише у тій межі, що не суперечить суті правозахисних відносин, а не в усіх випадках витребування майна у набувача в процедурах банкрутства.
5.2.2. Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
ЦК України передбачені як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.
Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК України).
Слід вказати на те, що волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами.
Чинне законодавство України не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.
Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.
Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
З конструкції ч. 3 ст. 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17 та від 30.11.2023 у справі №920/1100/22).
Як встановлено судом у п.5.1 цього рішення, правочини, на підставі яких були відчуженні майнові права на нерухоме майно, були вчинені боржником без фактичної оплати. Отже, в даному випадку зазначені дії боржника були недобросовісними, тобто було зловживання правом, що свідчить про відсутність у боржника волі на законне відчуження цих майнових прав, та використання правомочності розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредиторів.
5.2.3. Водночас, відповідно до ч. 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).
Згідно із ст.876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 331 ЦК України встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Так, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
У свою чергу, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Суд зазначає, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить витребувати від відповідача-2 та -3 на користь боржника нерухоме майно, право власності на яке було зареєстровано за відповідачем-1 на підставі Договорів про купівлі-продажу майнових прав, які є недійними.
У зв'язку з цим, суд вважає за доцільне взяти до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 14.09.2021 №359/5719/17 та який полягає у тому, що зокрема, інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування, які після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на про інвестований об'єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою.
Отже, після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації, «майнові права» трансформуються у «право власності» на цей об'єкт нерухомості, яке повинно бути зареєстровано в установленому законом порядку. Крім того суд вважає, що відповідна трансформація відбувається незалежно від того кому ці права належать інвестору (за відповідним договором) чи забудовнику (на підставі ст. 331, 876 ЦК України, у разі відсутності інвесторів).
Як установлено судом, житловий будинок (за адресою: АДРЕСА_13 ), в якому знаходяться спірні приміщення, є об'єктом завершеного будівництва та зданий в експлуатацію, що підтверджується відповідним сертифікатом №ІУ123201222774 від 04.01.2021. У свою чергу, замовником будівництва зазначеного об'єкта нерухомості є ТОВ «Софія буд груп».
Ураховуючи зазначене та те, що правочини, на підставі яких були передані майнові права на нежитлові приміщення, які після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформувались у права власності на це майно, суд вважає недійними, то звернення ліквідатора до суду із заявою в порядку ст. 388 ЦК України є ефективним способом захисту порушених прав боржника та відповідає повноваженням ліквідатора і не суперечить меті Кодексу.
5.2.4. Водночас, суд зазначає, що з урахуванням положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції, саме по собі відібрання від однієї приватної особи майна на користь іншої приватної особи не є виправданим втручанням у право власності за відсутності суспільного інтересу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 902/1706/13 (902/958/20)).
Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема, про наявність або відсутність підстав для застосування ст.388 ЦК України, судом ураховуються висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінки на добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).
Отже, у даному випадку підлягають дослідженню обставини справи на предмет наявності легітимної мети при витребуванні спірного майна, а також дослідження обставин справи на предмет чи відповідні дії є пропорційними легітимній меті втручання у право власності відповідачів-2 та-3.
Суд ураховує, що позовні вимоги боржника, також і немайнові щодо визнання правочинів недійсними, можуть впливати на формування складу активів боржника з огляду на положення ст.216 ЦК України (застосування наслідків з огляду на визнання правочину недійсним), ст.388 ЦК України (витребування майна від добросовісного набувача після визнання договору недійсним), тобто такі позови можуть призводити до зміни ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу впливає на права кредиторів у справі про банкрутство.
З огляду на зазначене, легітимною метою у випадку витребування арбітражним керуючим нерухомого майна від набувача такого майна на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України можна вважати судовий нагляд у процедурах банкрутства та нагляд за дотриманням інтересів кредиторів щодо збереження об'єктів ліквідаційної маси, а також інтересів боржника щодо задоволення грошових вимог кредиторів.
Разом з тим, при відкритті провадження у справі про банкрутство боржник не втрачає право на майно, охоронюване положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції. І у випадку вибуття майна з володіння власника поза його волею до добросовісного набувача, обидві сторони можуть розраховувати на захист їх права на майно в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Водночас, одним з критеріїв для відмови суду у втручання мирним володінням майном (для відмови суду у задоволенні позову про витребування майна у добросовісного набувача) є суб'єктивний (враховується поведінка позивача щодо вчинених дій з метою повернення спірного майна). Подібний критерій наявний у висновках ЄСПЛ, який зазначає, що втручання у мирне володіння майном потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки відповідача, але і самого скаржника (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 5013/458/11, від 13.07.2021 у справі № 1/157-09-5588 (916/2070/20), а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).
Суд вважає, що у даному випадку необхідно встановити, чи втручання у мирне володіння майном є пропорційним, оскільки і боржник-власник і кінцевий добросовісний набувач наділені захистом їх права на мирне володіння спірним майном, передбаченим положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі№910/5808/20, розглядаючи справи щодо застосування положень ст.388 ЦК України у поєднанні з положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, мотивувати висновки про наявність підстав для втручання у володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з гарантій мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням.
З огляду на зазначене, для здійснення контролю за користуванням майном з метою захисту суспільного інтересу або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, суди повинні, зокрема, встановити підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, вартість цього майна з майновим станом особи-відповідача, цільове призначення цього майна та обставини його використання, спрямованість воле виявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.
Установлення таких обставин безпосередньо впливає на рішення суду за наявності прямо встановленого вибуття спірного майна поза волею власника та набуття майна добросовісним набувачем за відплатним правочином, оскільки дозволить визначити чи є таке втручання пропорційним його меті.
5.2.4.1. Як установлено судом та не спростовано учасниками справи:
майно, яке просить витребувати позивач - нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому багатоповерховому будинку;
під час укладення договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, право власності на останнє відповідно до ст.331 ЦК України, ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
під час укладення договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна у Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомості майна щодо об'єктів нерухомості були відсутні відповідні записи про будь-які заборони чи обмеження щодо їх відчуження;
правочини, за якими було відчужено спірне майно, є нотаріально посвідченими та при їх посвідченні, сторонами договорів (у залежності від умов договору) здійснювались відповідні обов'язкові платежі (військовий збір, податок на доходи фізичних осіб та інше). Обставин та доказів на їх підтвердження щодо порушення нотаріусами встановленого порядку посвідчення правочинів позивачем суду наведено не було;
ціни на нерухоме майно, які зазначені у договорах, та яку повинні сплатити покупці відповідають ринковим цінам або є вищими, що підтверджується відповідним звітами/висновками про незалежну експертну оцінку, які наявні у матеріалах справи;
ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем з 28.02.2021, основним видом економічної діяльності якої є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». На підтвердження зазначених обставин надані суду податкові декларації про майновий стан і доходи та податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за відповідні звітні періоди. Як зазначає, представник ОСОБА_2 (письмові пояснення від 17.01.2024, вх.598/24 від 18.01.2024), нею нежитлові приміщення придбані з метою подальшої їх передачі в оренду, тобто для використання у своїй підприємницькій діяльності. У свою чергу, ОСОБА_3 пояснень щодо мети придбання та використання нерухомого майна, суду не надала;
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надані суду докази щодо їх майнового стану (податкові декларації ОСОБА_2 як фізичної особи так і фізичної особи-підприємця; форма ОК-5 ОСОБА_3 та членів її сім'ї, договір про передання прав та обов'язків за договором купівлі-продажу майнових прав №С103/18 к1/31/2159 від 28.12.2016), які, у разі наявності певних умов, можуть вказувати на можливість придбання спірного майна.
Крім того, позивачем не наведено суду обставин того, що відповідач-2 та -3 є особами, які знали або могли знати про те, що володіють відповідним майном незаконно.
Отже, твердження позивача про відсутність правових підстав перебування у власності нерухомого майна у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд вважає помилковим з наведених вище підстав.
5.2.4.2. У свою чергу, позивачем у своїх заявах по суті справи не наведено конкретних обставин, які б вказували на необхідність застосування саме цього способу захисту прав боржника (витребування майна), оскільки саме цей спосіб є найбільш вигідним (у результаті реалізації майна, боржник отримає більше грошових коштів), порівняно з іншими способами захисту, які може використати ліквідатор (ч.ч.3,5 ст.42 Кодексу, ст.216 ЦК України).
Зазначене питання у даному випадку суд вважає суттєвим, оскільки: із матеріалів справи вбачається, що загальна вартість майнових прав за спірними Договорами становить 6 439 000,00грн, тоді як загальна ринкова вартість нерухомого майна становить 6 019 626,00грн; у добросовісного набувача наявне право на підставі ч.ч.3,4 ст.390 ЦК України на відшкодування відповідних витрат, які здійснює саме власник цього майна; витрати на проведення аукціону тощо.
Також, ліквідатором не наведено обставин та не надано доказів, які б у своїй сукупності дали змогу суду дійти висновку, що обраний спосіб захисту є пропорційним та виправданим, та не призведе до безпідставного втручання у право власності відповідачів-2 та-3.
5.2.4.3. Додатково, при розгляді даного спору судом береться до уваги правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25.10.2023 у справі № 902/567/21, в якій зазначено на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує у зазначені постанові, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відмінну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Ураховуючи, що ліквідатором не наведено обставин та не надано доказів, які вказують на наявність підстав для втручання у володіння майном осіб, що набули це майно за відплатним договором, виходячи з гарантій мирного володіння майном, у суду відсутні правові підстави для його витребування на користь ТОВ «Софія буд груп».
5.3. Додатково суд звертається до правової позиції ЄСПЛ, яка полягає в тому, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п.23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).
У зв'язку з чим інші обставини, які зазначені сторонами у своїх заявах по суті, але не взяті судом до уваги, за своїм змістом є такими, що не мають суттєвого значення для вирішення даного спору або не стосуються предмета спору.
Керуючись ст.ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 42, 73-74, 75-80, 233, 237-241, 252 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
2. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп468 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
3. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп470 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
4. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп471 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
5. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп476 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
6. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп478 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
7. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп487 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
8. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп484 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
9. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп489 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
10. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп491 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
11. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп492 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
12. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп493 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
13. Визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав №312-нжп494 від 30.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (код ЄДРПОУ 40544482) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
14. В іншій частині позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.07.2024.
Станом на 18.07.2024 рішення законної сили не набрало.