01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 235-24-26
про повернення позовної заяви
"16" вересня 2010 р. № 02-03/1389/14
Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Квадрат”, м. Бориспіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю „К. Русь”, м. Бориспіль
про розірвання договору підряду та стягнення 165 844, 20 грн. збитків
ТОВ „Квадрат” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „К. Русь” про розірвання договору підряду та стягнення 165 844, 20 грн. збитків
Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито” розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а згідно пп. в) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито” розмір ставки державного мита із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів, що подаються до господарського суду, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 4.5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Пунктом 36 Наказу Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.
До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 136 від 09.09.2010 р. про сплату державного мита на суму 1 658, 45 грн., розмір якого не відповідає п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито”.
Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Квадрат” позовну заяву б/н від 09.09.2010 р. (вх. № 4211 від 15.09.2010 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Суддя