ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2024Справа № 910/5234/24
за позовом Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелвіз Делайт»
про стягнення 870 167,92 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелвіз Делайт» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №01/05/23-1 від 01.05.2023 у розмірі 870 167,92 грн, що складається з суми попередньої оплати у розмірі 607 500,00 грн, пені у розмірі 211 433,28 грн, 3% річних у розмірі 39 112,56 грн та інфляційних втрат у розмірі 12 122,08 грн.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 02.05.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача.
Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".
Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.05.2023 між Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фелвіз Делайт» (постачальник) було укладено договір №01/05/23-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару визначається сторонами у додатках, які складаються сторонами на кожну партію товару окремо і є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 3.1 договору встановлюється, що термін (строки) передачі товару становлять 10 днів з дня оплати товару.
Згідно з п. 3.2 договору поставка товару здійснюється за рахунок покупця.
Постачальник зобов'язаний передати товар, а покупець зобов'язується прийняти товар (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору продавець передає покупцю разом з товаром наступні документи: видаткову накладну; протокол якості; договір. Перехід права власності та товар відбувається в момент фактичної передачі товару та підписання видаткових накладних на товар.
Оплата товара проводиться в порядку 50% передоплати на основі рахунку та 50% за фактом отримання товару оплата проводиться протягом 3 банківських днів з моменту виписування рахунку (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається чинним законодавством покупцем в день його отримання від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність тари (упаковки), пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятий покупцем як належний.
Згідно з п. 6.3 договору підписання покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками та засвідчення печатками сторін (за наявності). Строк дії цього Договору становить до 31.12.2023 або до повного його виконання. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до додатку №1 до договору №01/05/23-1 від 01.05.2023 сторони погодили поставку насіння соняшнику лімагрейн 5555 у кількості 80 шт., ціною за одиницю 4 050,00 грн, загальною вартістю 324 000,00 грн та насіння соняшнику сингента неома у кількості 70 шт., ціною за одиницю 4 050,00 грн, загальною вартістю 283 500,00 грн. Загальна вартість товару, що підлягає поставці становить 607 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 74 605,26 грн. Строк передачі товару: не пізніше 15.05.2023.
На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача 340 000,00 грн за платіжною інструкцією №10 від 05.05.2023 з призначенням платежу: «доплата за насіння соняшнику зг.рах. №55 від 01.05.2023, ПДВ 14% - 41 754,39 грн» та 267 500,00 грн за платіжною інструкцією №1208 від 05.05.2023 призначенням платежу: «за насіння соняшнику зг.рах. №55 від 01.05.2023, у суму 234 649,12 грн, ПДВ 14% - 32 850,88 грн».
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач не поставив позивачу попередньо оплачений товар на суму 607 500 грн.
28.02.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу про повернення попередньої оплати за непоставлений товар №28/02/24-2 від 28.02.2024, у якій позивач просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 607 500,00 грн протягом 7 календарних днів з дня отримання вказаної претензії.
Відповідачем зазначена вимога залишена без задоволення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку попередньо оплаченого товару та не повернув суму сплачених позивачем коштів у розмірі 607 500,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем, яку позивач просить стягнути.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача суми попередньої оплати в розмірі 607 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10 від 05.05.2023 на суму 340 000,00 грн з призначенням платежу: «доплата за насіння соняшнику зг.рах. №55 від 01.05.2023, ПДВ 14% - 41 754,39 грн» та платіжною інструкцією №1208 від 05.05.2023 на суму 267 500,00 грн з призначенням платежу: «за насіння соняшнику зг.рах. №55 від 01.05.2023, у суму 234 649,12 грн, ПДВ 14% - 32 850,88 грн».
Як зазначено судом вище відповідно до пункту 3.1 договору передача товару здійснюється у термін 10 днів з дня оплати товару
Додатком №1 до договору строк передачі товару встановлений не пізніше 15.05.2023.
Разом з тим, доказів поставки оплаченого позивачем товару матеріали справи не містять та відповідачем до суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, таких доказів не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, із закінченням строку виконання зобов'язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов'язання припиняється і відповідно трансформується в зобов'язання з повернення сплаченої покупцем передоплати за його вимогою, і навпаки, із закінченням строку оплати покупцем товару, проданого в кредит, таке зобов'язання припиняється і трансформується в зобов'язання з повернення продавцю відповідного товару.
Доказів повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів матеріали справи не містять.
Отже, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 607 500,00 грн суми попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 211 433,28 грн, 7% річних у розмірі 39 112,56 грн та інфляційних втрат у розмірі 12 122,08 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 8.2 договору за порушення строків відвантаження товару за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки. Крім цього винна сторона зобов'язується сплатити на користь іншої сторони договору 7% річних та інфляційні втрати, а також компенсувати підтверджені збитки спричинені невиконанням умов договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19).
Пунктом 8.3 договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження строку. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором становить три роки.
Таким чином, умовами договору сторони передбачили можливість нарахування пені понад шість місяців.
Судом перевірено розрахунок пені, 7% річних та інфляційні втрати у межах заявленого позивачем періоду, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак вимоги про стягнення пені, 7% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелвіз Делайт» (02091, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 7г, офіс 20, код ЄДРПОУ - 44594631) на користь Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (27634, Кіровоградська обл., с. Миколаївка(пн), вул. Шевченка , 68, код ЄДРПОУ - 23227389) суму основної заборгованості у розмірі 607 500 (шістсот сім тисяч п'ятсот) грн., пеню у розмірі 211 433 (двісті одинадцять тисяч чотириста тридцять три) грн 28 коп., 7% річних у розмірі 39 112 (тридцять дев'ять тисяч сто дванадцять) грн 56 коп, інфляційні втрати у розмірі 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) грн 08 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 052 (тринадцять тисяч п'ятдесят дві) 52 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна