ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м.Київ
18.07.2024Справа № 910/8846/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд»
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»
про стягнення 3 462 454,14 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 3 462 454,14 грн, з яких 3 427 249,00 грн авансу, 3 020,00 грн переплати, 3 427,24 грн неустойки, 7 584,90 грн 3% річних та 21 173,00 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару за договором купівлі-продажу товарів № 118П/05/2012 від 10.05.2022 відповідно до здійсненої позивачем попередньої оплати.
Одночасно із пред'явленням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться (обліковуються) у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 3 462 454,14 грн.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» є учасником низки кримінальних проваджень, в рамках яких було вилучено його майно, що може свідчити про існування істотних обмежень у здійсненні ним фінансово-господарської діяльності. При цьому позивач зазначає, що відповідач не виконує грошові зобов'язання ані на користь позивача, ані на користь інших осіб, внаслідок чого у нього накопичується заборгованість, що може призвести до невиконання рішення суду в цій справі у разі задоволення позову. Крім того, позивачу стало відомо про отримання відповідачем кредиту в розмірі 100 000 000,00 грн під заставу рухомого майна із терміном погашення до 19.03.2025. Зважаючи на викладене, а також з огляду на невиконання відповідачем договірного обов'язку повідомити позивача про зміну своєї юридичної адреси та поштових реквізитів та ігнорування претензій позивача, останній, з метою гарантування виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами частин 1, 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Предметом заявленого позову є вимога позивача про стягнення з відповідача переплати і авансу, внаслідок неналежного виконання ним умов договору купівлі-продажу товарів № 118П/05/2012 від 10.05.2022, а також 3% річних, неустойки, нарахованих за неналежне виконання зобов'язань, і збитків.
Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті й не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, тому доводи позивача про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань не досліджуються.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що у випадку невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Втім, як встановлено судом, заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості перед позивачем та іншими особами, що доводить із посиланням на ухвали судів у низці справ. Однак, за відсутності рішення суду, що набрало законної сили, стверджувати про накопичення у відповідача заборгованості передчасно.
Зі змісту ухвал слідчих суддів вбачається, що під час обшуку 17.10.2023 було виявлено та вилучено речі та документи, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд". При цьому матеріали справи не містять доказів щодо процесуального статусу останнього як підозрюваного, обвинуваченого.
В контексті викладеного суд відзначає, що переплата в сумі 3 020,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача виникла внаслідок поставки відповідачем у травні 2024 року меншого обсягу товару, аніж було замовлено та попередньо оплачено позивачем. Отже авансування позивачем та поставка товару відповідачем відбулась у травні 2024 року, тобто через пів року після вилучення речей і документів останнього, що свідчить про те, що вказані обставини не заважають виконанню договірних зобов'язань.
Також суд не може визнати достатніми для вжиття заходів забезпечення позову доводи позивача про невиконання відповідачем договірного обов'язку повідомити позивача про зміну своєї юридичної адреси та поштових реквізитів та ігнорування претензій позивача.
З приводу тверджень позивача про отримання відповідачем кредиту в розмірі 100 000 000,00 грн під заставу рухомого майна із терміном погашення до 19.03.2025 суд відзначає, що по-перше, наведена інформація не може вважатись достовірною, оскільки витяг із інформаційного ресурсу «Vkursi» не є належним доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України, а по-друге, сума такого кредиту перевищує суму заборгованості перед позивачем і строк його повернення ще не настав.
За висновком суду, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Однак самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відтак позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П.Капцова