ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2024Справа № 910/6136/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"
про стягнення 1 451 045,48 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар" про стягнення 1 451 045,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором № 440654 від 02.07.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання заяв по суті.
Відповідачем 11.06.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на часткову оплату заборгованості та відсутність підстав для стягнення залишку.
Позивачем 17.06.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, яким підтверджено часткову оплату заборгованості після порушення провадження у справі та підтримано вимогу про стягнення залишку боргу.
Позивачем 19.06.2024 надано через відділ діловодства суду паперову копію відповіді на відзив.
Відповідачем 24.06.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив.
Позивачем 04.07.2024 сформовано в системі електронний суд пояснення щодо порядку нарахування обсягів та вартості втрат теплової енергії.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 02.07.2012 укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідно до пункту 10.1 договір укладено строком з 01.07.2012 до 30.06.2013 і вважається продовженим на кожен наступний рік за умови відсутності заперечень сторін, заявлених за місяць до закінчення строку дії договору.
За твердженням позивача з січня по березень 2024 року ним надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії загальною вартістю 1 445 172, 68 грн., які не були оплачені у встановлені договором строки.
Сторонами у справі 14.03.2024 укладено угоду про реструктуризацію заборгованості у розмірі 1 295 701, 72 грн., за умовами якої відповідачем визнано існування цього боргу станом на день укладення угоди та прийнято зобов'язання з її погашення до 30.05.2024 трьома рівними траншами.
Доказів своєчасного та у повному обсязі виконання відповідачем умов укладеної сторонами у справі угоди про реструктуризацію заборгованості суду не надано.
Позивач 16.05.2024 (відправлено позовну заяву Укрпоштою 14.05.2024) звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення у примусовому порядку з відповідача 1 451 045,48 грн. боргу з оплати вартості наданих послуг з січня по березень 2024 та з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідачем заперечено вимоги позову повністю з наданням власного розрахунку боргу з листопада 2023 року по березень 2024 року (за опалювальний сезон).
Відповідно до доданих до позовної заяви платіжних інструкцій (№2478 від 17.05.2024 на суму 54 819,23 грн.; №25800 від 17.05.2024 на суму 45 882,49 грн.; №2587 від 1705.2024 на суму 100 000,00 грн.; №2705 від 05.06.2024 на суму 495 000,00 грн. та №2706 від 05.06.2024 на суму 344236,22 грн.) відповідачем після подання до суду даного позову сплачено загалом 1 039 937,94 грн.
Абзац шостий сторінки 2 відповіді на відзив стверджує, що після подання даного позову відповідачем сплачено 1 239 937,94 грн., що не відповідає наявним у матеріалах справи доказам.
Вочевидь позивачем зараховано платіж у сумі 200 000, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2490 від 10.05.2024, який здійснено відповідачем до подання даного позову.
Відповідно, суду доведено поза розумним сумнівом, що у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем відсутній предмет спору в частині стягнення 1 239 937,94 грн. основного боргу.
За таких обставин, провадження у даній справі в частині боргу у розмірі 1 239 937,94 грн. підлягає закриттю підставі пункту другого частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
За підтвердженими рахунками на оплату позивача та платіжними інструкціями відповідача сума основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії складає 205 234,74 грн.
Зазначену суму заборгованості відповідач вважає безпідставно нарахованою.
Відповідно до умови пунктів 5.1 та 5.2 договору про постачання теплової енергії від 02.07.2012 облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності. У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності до спожитої енергії, що врахована приладами, додаються теплові втрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку.
За поясненнями позивача, підтверджених додатком №1 до договору від 02.07.2012, прилади обліку спожитої відповідачем енергії встановлені поза межею балансової належності зі сторони відповідача.
Відповідно, відповідач має зобов'язання відповідно до умови пункту 5.2 договору сплачувати додатково вартість теплових втрат.
Судом відхиллено доводи відповідача в частині ненадання розрахунку позивачем, оскільки затверджена Кабінетом Міністрів України методика розрахунку втрат знаходиться у загальному доступі. Відповідно, маючи певні сумніви у вірності обчисленої позивачем вартості відповідач мав, щонайменше, провести власні розрахунки та довести суду їх вірність. Натомість, відповідач лише обмежився запереченнями, не підтвердженими жодним належним доказом.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 205 234,74 грн.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд задовольняє вимогу про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за результатом розрахунків позивача за період часу з 01.03.2024 до 30.04.2024 у заявленому ним розмірі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового погашення до звернення з даним позовом боргу (200 000,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2490 від 10.05.2024). Приймаючи до уваги, що провадження в частині позовних вимог підлягає закриттю у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу після відкриття провадження у даній справі, судові витрати за розгляд цієї частини позовних вимог підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 239 937,94 грн. закрити на підставі пункту другого частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна 5; ідентифікаційний код 21680915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича 20; ідентифікаційний код 37739041) 205 234,74 грн. основного боргу, 2 169,86 грн. інфляційних втрат, 3 702,94 грн. трьох процентів річних та 18 765,70 витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк