01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"15" вересня 2010 р. № 02-03/1397/5
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовомВідкритого акціонерного товариства “Ірпінський комбінат “Перемога”
доСПД ФО ОСОБА_1
провитребування майна з чужого незаконного володіння
встановив:
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено повної назви відповідача. Відповідачем у позовній заяві зазначено СПД ФО ОСОБА_1, що не може бути повним найменуванням сторони.
Згідно п. 3.3 Роз'яснення ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Ірпінський комбінат “Перемога” і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів, що підтверджують позов.
Позивач у позовній заяві вказуючи, що відповідач безпідставно не повертає на його вимогу, за наслідками припинення між ними орендних відносин належне йому на праві власності майно не зазначає доказів, які б підтверджували що вказане майно знаходиться у незаконному володінні, користуванні відповідача без достатньо правових підстав. Тобто, позивач вимагаючи від відповідача повернення йому спірного майна за наслідками припинення договору оренди не зазначає доказів в підтвердження того, що він на виконання умов вказаного договору оренди передав відповідачу в строкове володіння та користування спірне майно (акт прийому-передачі вказаного майна).
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом “а” пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлена в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.)
Пунктом 22.5 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.
Зі змісту позовної заяви, зокрема, правового обґрунтування вимог, вбачається що позивач звернувся до суду з вимогою віндикаційного характеру.
Суд зазначає, що розмір державного мита, що сплачується з позовних заяв майнового, віндикаційного характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння визначається з урахуванням вартості спірного майна.
Разом з тим, позивач в позовній заяві не зазначає реальну вартість спірного майна, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати позивачем державного мита при подачі ним даного позову.
За таких обставин суд не приймає як належні та допустимі докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі додані до матеріалів позовної заяви платіжні доручення № 199 від 17.08.2010р., № 151 від 17.06.2010р., з яких вбачається, що позивачем за подання позову з майновою вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння сплачено державне мито в загальному розмірі 102 грн.
Оскільки заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, позовна заяви та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Ірпінський комбінат “Перемога” і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Ірпінський комбінат “Перемога” та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя Подоляк Ю.В.