01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" вересня 2010 р. Справа № 21/164-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області», Київська обл., м. Біла Церква
до Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація», Київська обл., м. Вишгород
про стягнення 426 454,32 гривень
за участю представників:
від позивача: Чернов Д.Є. (довіреність №09-32/525 від 11.09.2009р.)
від відповідача: Литвин А.В. (довіреність від 25.09.2009р.)
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»(далі-ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»(далі-ВАТ «Укренергобудмеханізація»/відповідач) про стягнення 426454,32 грн., з яких: 293 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту за договором №23/2007 від 01.03.2007р. та 75 988,25 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 54 056,50 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 2 512,55 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 877,96 грн. заборгованості по сплаті комісії та 19,06 грн. пені за прострочення сплати комісії.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010р. порушено провадження у справі №21/164-10 та призначено її до розгляду на 25.08.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2010р. розгляд даної справи відкладено на 06.09.2010р.
06.09.2010р. та 15.09.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надходили заяви про залишення позову без розгляду. У задоволенні зазначених заяв судом відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
В судовому засіданні 06.09.2010р. оголошувалась перерва до 15.09.2010р.
15.09.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи посилаючись на складність даного спору.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що спір у даній справі є складним, а також, що суддею одноособово не будуть всебічно та повно досліджені всі обставини справи №21/164-10, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду даної справи є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.03.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі-банк) та ВАТ «Укренергобудмеханізація»(далі-позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №23/2007 (далі-Договір).
Пунктами 2.1, 2.2 (в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №3 від 02.03.2009р.), 4.2.2, 6.1 та 6.6 Договору передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 300 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Повернення кредиту повинно здійснюватись кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до графіку, визначеного Договором.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -15.05.2009р.
Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у сумі 300 000,00 грн., що підтверджується розпорядженнями банку від 02.03.2007р. на суму 260 574,74 грн., від 03.03.2007р. на суму 8 684,00 грн., від 11.06.2007р. на суму 30 741,26 грн. Копії зазначених розпоряджень містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов Договору в частині надання кредиту.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині вчасного повернення суми наданого кредиту належним чином не виконав, сплативши 7 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті кредиту у сумі 293 000,00 грн.
Факт часткового повернення відповідачем кредиту за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи детальними виписками з позичкового рахунку останнього за спірний період, а також довідкою №02-05/125 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Наявність 293 000,00 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в частині сплати наданого кредиту підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №02-05/124 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 293 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту згідно Договору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до п. 2.1 Договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 300 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 4.2.2 позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2 Договору (в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №3 від 02.03.2009р.) визначено, що повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до графіку, передбаченого Договором.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -15.05.2009р.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив суму кредиту, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 293 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту згідно Договору підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту позивач просить суд стягнути з відповідача 75 988,25 грн. пені, нарахованої з урахуванням графіку сплати кредиту, визначеного у п.2.2 Договору, за періоди: з 01.04.2009р. по 05.5.2009р. на 98 330,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, з 09.05.2009р. по 15.07.2010р. на 96 330,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, з 01.05.2009р. по 15.07.2010р. на 98 330,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, з 16.05.2009р. по 15.07.2010р. на 98 340,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 5.3 Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Водночас, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -15.05.2009р.
За таких обставин, право на нарахування пені за прострочення відповідачем строків повернення кредиту (15.05.2009р.) у позивача виникло лише з 16.05.2009р.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи пунктів 2.2, 5.3 Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за період з 16.05.2009р. по 16.01.2010р. на 293 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, шестимісячного терміну для нарахування пені та положень Договору, становить 42 023,42 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 75 988,25 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 42 023,42 грн.
Крім того, у відповідності до приписів Договору, позичальник зобов'язується сплачувати проценти, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №3 від 02.03.2009р. до Договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 23% річних.
Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичково рахунку по дату повного і остаточного повернення усіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «фактфакт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 Договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині щомісячної сплати відсотків за період фактичного користування кредитом (березень 2007р.-липень 2010р.) належним чином не виконав, сплативши 176 902,80 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті відсотків у сумі 54 056,50 грн., в тому числі відсотків, нарахованих за фактичний термін користування кредитом.
Факт часткової сплати відповідачем відсотків за користування кредитом протягом березня 2007р. - жовтня 2009р. за Договором підтверджується детальними виписками з відсоткового рахунку останнього за спірний період, а також довідкою №02-05/125 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Наявність 54 056,50 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в частині сплати процентів підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №02-05/124 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 54 056,50 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, що нараховані з урахуванням фактичного терміну користування кредитом за Договором за період з листопада 2009р. по липень 2010р.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 3.2 Договору в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №3 від 02.03.2009р. до Договору, визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 23% річних.
Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 Договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив проценти за користування кредитом, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 54 056,50 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, що нараховані з урахуванням фактичного терміну користування кредитом за Договором за період з листопада 2009р. по липень 2010р. підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання у частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом (останній робочий день місяця) у відповідності з п. 5.3 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 512,55 грн. пені, нарахованої за періоди: з 01.12.2009р. по 15.07.2010р. на 6 470,08 грн. заборгованості по сплаті процентів за листопад 2009р., з 01.01.2010р. по 15.07.2010р. на 6 678,79 грн. заборгованості по сплаті процентів за грудень 2009р., з 01.02.2010р. по 15.07.2010р. на 5 843,95 грн. заборгованості по сплаті процентів за січень 2010р., з 01.03.2010р. по 15.07.2010р. на 5 843,95 грн. заборгованості по сплаті процентів за лютий 2010р., з 01.04.2010р. по 15.07.2010р. на 6 887,51 грн. заборгованості по сплаті процентів за березень 2010р., з 01.05.2010р. по 15.07.2010р. на 6 261,37 грн. заборгованості по сплаті процентів за квітень 2010р., з 01.06.2010р. по 15.07.2010р. на 6 470,08 грн. заборгованості по сплаті процентів за травень 2010р., з 01.07.2010р. по 15.07.2010р. на 6 261,37 грн. заборгованості по сплаті процентів за червень 2010р.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, шестимісячного терміну для нарахування пені та положень Договору, становить 3 349,41 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 512,55 грн. пені за прострочення строків сплати процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.
Крім того, п. 3.3 Договору в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №1 від 14.08.2007р., передбачено, що за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, у розмірі 200,00 грн.
Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в останній робочий день місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 Договору, та сплачується позичальником щомісячно в день її нарахування.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині щомісячної сплати комісії за управління кредитом належним чином не виконав, сплативши 6 076,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті комісії у сумі 877,96 грн.
Факт часткової сплати відповідачем комісії за управління кредитом протягом липня 2007р. - березня 2010р. за Договором підтверджується довідкою №02-05/125 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Наявність 877,96 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в частині сплати комісії підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №02-05/124 від 03.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого філією та головним бухгалтером філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»і скріплена відбитком печатки банківської установи.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 877,96 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом за Договором протягом березня-липня 2010р.
Приписами ст. ст. 626, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3.3 Договору в редакції, викладеній у договорі про внесення змін №1 від 14.08.2007р., визначено, що за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, у розмірі 200,00 грн.
Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в останній робочий день місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 Договору, та сплачується позичальником щомісячно в день її нарахування.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив комісію за управління кредитом, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 877,96 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом за Договором протягом березня-липня 2010р. підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання в частині своєчасної сплати комісії (останній робочий день місяця) у відповідності з п. 5.3 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 19,06 грн. пені, нарахованої за періоди: з 01.04.2010р. по 07.06.2010р. на 77,96 грн. заборгованості за березень 2010р., з 01.05.2010р. по 07.06.2010р. на 200,00 грн. заборгованості за квітень 2010р., з 01.06.2010р. по 07.06.2010р. на 200,00 грн. заборгованості за травень 2010р., з 01.07.2010р. по 15.07.2010р. на 200,00 грн. заборгованості за червень 2010р.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, та положень Договору, становить 18,75 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 19,06 грн. пені за прострочення строків сплати комісії за управління кредитом підлягає частковому задоволенню в розмірі 18,75 грн.
При винесенні даного рішення судом встановлено, що позивачем не пропущено строки позовної давності для захисту порушеного права як щодо вимог про стягнення сум заборгованості за Договором, так і щодо вимог про стягнення неустойки, встановлених статтями 257, 258 ЦК України, про застосування яких було заявлено відповідачем.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Промислова, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04630672) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00039002):
- 293 000 (двісті дев'яносто три тисячі) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 42 023 (сорок дві тисячі двадцять три) грн. 42 коп. пені за прострочення сплати кредиту;
- 54 056 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 50 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 55 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом;
- 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 96 коп. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 18 (вісімнадцять) грн. 75 коп. пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом;
- 3 924 (три тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 89 коп. державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 17.09.2010р.