01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" серпня 2010 р. Справа № 15/109-10
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тіпіко»,
Закарпатська обл., м.Ужгород
до Білоцерківського національного аграрного університету,
Київська обл., м.Біла Церква
про скасування та визнання недійсним договору про спільну діяльність
від 10.12.2007р.
за участю представників:
від позивача: Варфоломеєв В.В. -директор;
від відповідача: Ваврінчук С.Г. (дов. № 01-12 від 28.12.2009р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіпіко» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківського національного аграрного університету (далі-відповідач) про скасування та визнання недійсним договору про спільну діяльність від 10.12.2007р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні попередньої угоди від 10.12.2007р. та договору про спільну діяльність від 10.12.2007р. відповідачем було введено позивача в оману стосовно предмета договору, навмисно при цьому приховавши обставини, які мали істотне значення, що вплинули на волевиявлення позивача. Позивач посилається на те, що йому стало відомо, що відповідач не повідомивши позивача, таємно уклав угоди з іншим підприємством, а саме ПП ОСОБА_1 строком до 01.01.2008р. на те ж саме майно. Позивач просить суд скасувати та визнати недійсним договір про спільну діяльність від 10.12.2007р. на підставі ст.ст. 229, 230, 232 ЦК України, оскільки при вчинені правочину відповідач ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, природи правочину, прав та обов'язків сторін та їх виконання. Також позивач посилається на те, що відповідач навмисно вводив позивача в оману цілеспрямовано та навмисно проводив дії, які привели до укладення угоди на вкрай невигідних для позивача умовах, що призвело до збитковості позивача.
В судовому засіданні 31.08.2010р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позову посилається на те, що в липні 2008р. господарським судом Київської області розглядалася справа № 17/100-08, предметом розгляду якої був договір про спільну діяльність від 10.12.2007р., який оспорюється у даний час. Рішенням у справі № 17/100-08 встановлено, що спірний договір від 10.12.2007р. є неукладеним, а тому не породжує будь-яких цивільних прав та обов'язків для сторін такого договору. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки наявність зазначених підстав свідчить про відсутність у позивача права на пред'явлення позову.
В судовому засіданні 31.08.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
В судовому засіданні 31.08.2010р представник відповідача проти позовних вимог заперечував.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд
10.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тіпіко»(Сторона-1) та Білоцерківським державним аграрним університетом (Сторона-2), який на підставі Указу Президента України від 28.12.2007р. № 1296/2007 змінив назву на Білоцерківський національний аграрний університет, підписано попередню угоду до договору про спільну діяльність, відповідно до якої сторона-1 надає стороні-2 кошторис на проведення ремонтно-будівельних робіт зазначених у додатку №1 до договору про спільну діяльність, сторона-2 проводить оцінку вартості держмайна, що передається відповідно до договору про спільну діяльність за рахунок балансоутримувача.
10.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тіпіко»(Сторона-1) та Білоцерківським державним аграрним університетом (Сторона-2) підписано договір про спільну діяльність.
Відповідно до п.1.1. договору сторони об'єднують матеріальні, фінансові, технічні ресурси для здійснення цього договору, в результаті виконання якого: сторона 2 отримує побудовану за рахунок сторони 1 міні-котельню, реконструйовані ІІІ-IV поверхи нежитлового приміщення (колишнього гуртожитку Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ) в м.Золотоноша, вул.Шевченка, 173 (майно) для використання їх як навчальні аудиторії з окремим входом, проведенням благоустрою прилеглої території, а сторона-2 отримує у користування І-ІІ поверхи вищезазначеного майна строком на 5 років.
Згідно з п.3 Договору ТОВ “Тіпіко” зобов'язується:
- у терміни зазначені в поетапному плані ремонтно-будівельних робіт (додаток № 1) за власний рахунок приступити до реконструкції 3 -4 поверхів нежитлового приміщення Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 173, благоустрою прилеглої території та облаштування міні-котельні;
- у плані робіт можуть вноситися зміни, доповнення та уточнення в порядку, що визначається даним Договором;
- щоквартально та після закінчення кожного етапу реконструкції будівлі надавати Стороні-2 інформацію про це;
- всі фінансові операції по сумісній діяльності сторін здійснюються ТОВ “Тіпіко”;
- має право залучати для виконання своїх зобов'язань за даним Договором третіх осіб, беручи на себе відповідальність перед Білоцерківським державним аграрним університетом за їхні дії.
Пунктами 4.1 -4.4 передбачено, що Білоцерківський державний аграрний університет зобов'язується:
- після підписання даного Договору на протязі 10 днів надати необхідні документи на підключення нежитлового приміщення до інженерних мереж, систем водо-, тепло-, та енергопостачання та безперешкодний доступ до даного приміщення;
- надати ТОВ “Тіпіко” у користування 1 і 2 поверхи вищезазначеного приміщення строком на 5 років;
- підписувати акти виконаних робіт згідно поетапного плану ремонтно-будівельних робіт (додаток № 1);
- має право здійснювати контроль за діяльністю ТОВ “Тіпіко” в рамках даного договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів останньої.
Відповідно до п.п 14.1 та 14.2 Договору, до даного договору додається: додаток № 1 Поетапний план ремонтно-будівельних робіт. Додатки до даного Договору складають його невід'ємну частину.
Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Згідно зі ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Пунктом 1.1 Договору сторони зазначили, що вони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх внесків спільно діяти без створення юридичної особи.
Пунктом 6 Договору “внески і частки сторін” сторони визначили, що внесок ТОВ “Тіпіко” -грошові кошти, вкладені в реконструкцію 3 -4 поверхів нежитлового приміщення колишнього гуртожитку Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 173, облаштування міні-котельні, благоустрою прилеглої території. Частка ТОВ “Тіпіко” складає 50%.
Внесок Білоцерківського державного аграрного університету -надання у користування 1-го та 2-го поверхів нежитлового приміщення колишнього гуртожитку Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 173. Частка Білоцерківського ДАУ складає 50%.
З аналізу наведених норм закону та умов Договору про спільну діяльність від 10.12.2007р. вбачається, що даний Договір не може вважатися договором про спільну діяльність, виходячи з такого.
Згідно з розділом 1 Договору сторони визначили його предмет (п. 1.1 Договору): “…. об'єднати матеріальні, фінансові, технічні ресурси сторін для здійснення цього договору, що полягає в наступному:
- реконструкція 3-4 поверхів нежитлового приміщення (колишнього гуртожитку Золотоніського державного технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ) в м. Золотоноша, вул. Шевченка, 173 для використання їх як навчальні аудиторії з окремим входом;
- проведення благоустрою прилеглої території;
- побудова міні-котельні;
- передача у користування І-ІІ поверхи зазначеного майна строком на 5 років.”
З умов зазначеного договору вбачається, що він містить елементи двох видів договорів: договору оренди державного майна (п. 4.2 Договору - Білоцерківський ДАУ зобов'язується надати ТОВ “Тіпіко” у користування 1-й і 2-й поверхи вищезазначеного приміщення строком на 5 років) та договору будівельного підряду (п. 3.1 Договору - ТОВ “Тіпіко” зобов'язується за власний рахунок приступити до реконструкції 3 -4 поверхів нежитлового приміщення, здійснити благоустрій території та облаштування міні-котельні).
Наведене свідчить про те, що підписаний сторонами договір про спільну діяльність від 10.12.2007р. за своєю правовою природою не є договором про сумісну діяльність, оскільки укладаючи його сторони мали на увазі виникнення інших правовідносин, а саме оренду ТОВ “Тіпіко” 1-го і 2-го поверху гуртожитку та реконструкцію ним 3 -4 поверхів та підрядні роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, до договору про спільну діяльність від 10.12.2007р., що намагалися укласти Білоцерківський державний аграрний університет та ТОВ “Тіпіко”, застосовуються норми, які регулюють оренду державного майна та будівельний підряд.
Рішенням господарського суду Київської області, яке набрало законної сили, від 01.07.2008р. у справі № 17/100-08 за позовом приватного підприємця Путіліна Сергія Анатолійовича до Білоцерківського державного аграрного університету, товариства з обмеженою відповідальністю “Тіпіко”, треті особи: 1. Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання недійсним і скасування договору про спільну діяльність від 10.12.2007р. встановлено, що сторонами не укладено договори в частині відносин оренди і відносин будівельного підряду та, що спірний договір про спільну діяльність від 10.12.2007р. є неукладеним.
Зазначеним рішенням суду в позові про визнання недійсним і скасування договору про спільну діяльність від 10.12.2007р. відмовлено повністю.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки позивач та відповідач у даній справі, брали участь як відповідачі у справі № 17/100-08, то факти встановлені рішенням господарського суду від 01.07.2008р. у справі № 17/100-08 мають преюдиціальне значення для даної справи.
Таким чином, оскільки договір про спільну діяльність від 10.12.2007р. є неукладеним, що встановлено рішенням господарського суду від 01.07.2008р. у справі № 17/100-08, то вимога позивача про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 10.12.2007р. задоволенню не підлягає, оскільки правочин, якого не існує, неможливо визнати недійсним.
Також позивач у позовній заяві просить суд скасувати договір про спільну діяльність від 10.12.2007р. Зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає способам захисту, передбаченим законом, зокрема ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
З урахуванням наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 07.09.2010 р.