01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"08" вересня 2010 р. № 02-03/1350/5
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовомДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро», м. Вишневе
доКиївської філії Харківського акціонерного комерційного Земельного банку, м. Вишневе
простягнення 213611,89 грн. боргу та 426193,64 грн. моральної шкоди
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява ДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро»до Київської філії Харківського акціонерного комерційного Земельного банку про стягнення 213611,89 грн. боргу та 426193,64 грн. моральної шкоди.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено його повної назви. Позивачем у позовній заяві зазначено ДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро», що не може бути повним найменуванням сторони.
Згідно п. 3.3 Роз'яснення ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, позовна заява ДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро»і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки заявляючи вимогу про стягнення 426193,64 грн. моральної шкоди позивач не зазначає доказів які б підтверджували його страждання та не надає обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми із зазначенням доказів які б підтверджували такий розрахунок.
Отже, враховуючи вказані норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру, загальна ціна позову складає 639805,53 грн.
Згідно підпункту “а”пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Пунктом 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.
З доданих до матеріалів позовної заяви платіжних доручень № 400 від 09.08.2010р. та № 401 від 09.08.2010р. вбачається, що заявником при подачі позовної заяви сплачено державне мито в загальному розмірі 2144,50 грн. грн., що не відповідає вимогам вищевказаного підпункту Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Крім того, пунктом 14 Інструкції Про порядок обчислення та справляння державного мита, розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за N 50 зазначено, що при перерахуванні державного мита з рахунку платника додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету”, - дата. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, платіжні доручення про сплату державного мита № 400 від 09.08.2010 року та № 401 від 09.08.2010р. вищевказаним вимогам не відповідають.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, позовна заява ДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро»і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ДП «Київська мехколона»ВАТ «Київсільелектро»та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя Подоляк Ю.В.