Справа №:755/12053/24
Провадження №: 1-кс/755/2393/24
"12" липня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2024 року за № 12024100040001638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання, котре погоджене з прокурором групи прокурорів - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів у межах цього провадження, у зв'язку необхідністю встановлення обставин визначених ст. 91 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України при наявності на те передумов передбачених ст. 132, 163 вказаного Кодексу.
ІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини та наведені відомості щодо потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження
ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ознаками наведеного кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 травня 2024 року приблизно о 15 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 таємно викрадено сумку з грошовими коштами у розмірі 10000 гривень та документами на ім'я ОСОБА_5
09 липня 2024 року ОСОБА_6 , яка користується абонентським номером НОМЕР_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Отже, на переконання слідства, наявні підстави, визначені ст. 159-163 КПК, для надання інформації про комунікацію вказаного абонента за період з 14:00 год. до 17:30 год. 11 травня 2024 року.
ІІІ. Позиції сторін
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, […]. Неприбуття за судовим викликом […] без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Суб'єкт звернення та особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, неповідомили про причини неприбуття.
Водночас, на підставі положень ст. 22, 26, 163 КПК, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи та заявників.
IV. Правове регулювання питання тимчасового доступу до речей і документів
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (п. 5 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України), та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 159 КПК України).
Враховуючи загальні для всіх заходів забезпечення правила їх застосування (ч. 3, 4 ст. 132 КПК України), а також специфічні саме для цього заходу забезпечення підстави (ч. 5, 6 ст. 163 КПК України), сторона, яка подає клопотання, має довести наступні обставини: 1) потреби розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні; 2) може бути виконане завдання, для виконання якого звертаються із клопотанням; 4) без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, неможливо; 5) ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 6) вони самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 7) при цьому вони не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю або, у протилежному випадку: (і) є можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах; (іі) неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
V. Мотиви, з яких виходила слідчий суддя при постановленні ухвали
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, проаналізувавши наведені в ньому доводи, приходить до наступного.
В силу ч. 1, 2 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом, зокрема, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи із законодавчих норм, сторона обвинувачення наділена правом витребування та одержання від певних осіб документів на підтвердження фактів, які стосуються кримінального провадження. Якщо ж особа, яка має в своєму розпорядженні зазначені документи, не згодна надати їх, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них сторона захисту, застосовує заходи забезпечення кримінального провадження (звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що в цій справі її фактичні обставини та той тип документів до яких порушується питання про надання доступу в своїй сукупності вказують на дійсність передумов для розгляду питання слушності застосування заходу забезпечення кримінального провадження за правилами глави 15 розділу II КПК України.
Відповідно, слідчий суддя, аналізуючи питання доречності тимчасового доступу до документів, враховує, що згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення ; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК, покладається на слідчого, прокурора.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як убачається з цього клопотання, тимчасовий доступ до документів вказаних у ньому обумовлений заявниками тим, що відображені у них дані підтверджують необхідність надання тимчасового доступу, з метою встановлення відомостей визначених ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні та виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову Верховного Суду від 28 березня 2019 року в справі № 154/3213/16).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7, ст. 9 КПК України регламентовано, що до загальних засад кримінального провадження віднесено законність. Ця складова передбачає, що під час кримінального провадження слід виявити усі обставини кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя проаналізувавши (і) фабулу діяння вказану стороною обвинувачення та встановлену слідством в цей час в поєднанні (іі) з текстом диспозиції кримінально-правової норми, щодо порушення яких йдеться та (ііі) додані матеріали до клопотання в розрізі (iv) мотивів наведених на підтвердження потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження, вважає, що є установленими обставини передбачені п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 132, главою 15 КПК, а саме:
(1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
(2) документи, до яких просить отримати доступ сторона обвинувачення, повністю відповідають визначенню доказів, наведеному у ст. 84 КПК України;
(3) наведені документи перебувають у володінні особи вказаної у клопотанні та з їх допомогою дійсно можливо (і) виявити обставини, передбачені ст. 9, 91 КПК України, оскільки є наявною ймовірність використання як доказів відомостей, що містяться в них та (іі) вони вказують паралельно на неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
Таким чином, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за своєю суттю в цілому відповідає вимогам ч. 6 ст. 132, ст. 160 КПК, обставин, регламентованих п. 1-3 ч. 3 ст. 132, ст. 161 КПК, не встановлено.
VІ. Висновок
За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, свідчать про те, що заявником у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України надано ґрунтовні докази, які дають змогу дійти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, (і) довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 3, 4 ст. 132, ч. 5, 6 ст. 163 КПК України), (іі) забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, (ііі) отримати відомості, що є необхідними для з'ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, а тому це клопотання слід задовольнити.
Щодо способу доступу, то слідчий суддя враховує, що (1) згідно абз. 1 ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) ; (2) тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення (абз. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України); (3) відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 164 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів.
Відповідно, з огляду на наведені в цьому провадженні доводи щодо мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за слушне надати такий доступ з можливістю вилучення запитуваних даних відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 159 КПК України.
З цих підстав Суд, керуючись ст. 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України, постановив :
клопотання - задовольнити.
Надати розпорядження (забезпечити) слідчим Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 тимчасовий доступ до речей і документів у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , щодо вхідних та вихідних з'єднань, що здійснювались з сім-карти цього мобільного оператора з мобільним номером НОМЕР_1 , з посиланням на ретранслятор та прив'язку до базових станцій, їх адресу, а також адресу місцеперебування абоненту зазначеного телефону із зазначеними ІМЕІ терміналами, в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з'єднання із зазначенням типу з'єднання, ідентифікатора (ІМЕІ та IMSI), дані щодо вхідних та вихідних SMS повідомлень та інформацію про GPRS-трафік, з урахуванням нульових дзвінків вказаного телефону, у період часу 14 год. 00 хв. по 17 год. 30 хв. 11 травня 2024 року.
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснювати шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Тимчасовий доступ до документів здійснити шляхом їх вилучення в копіях.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення.
Роз'яснити особі, у володінні якої перебувають речі і документи, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Ухвала виготовлена в двох примірниках.
Примірник 1 - знаходиться в матеріалах цього судового провадження.
Примірник 2 та завірена копія - надано заявнику.
Слідчий суддя ОСОБА_1