Справа №:755/4207/24
Провадження №: 4-с/755/81/24
"16" липня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Заведій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, стягувач - ОСОБА_1 ,-
До Дніпровського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», подана представником - адвокатом Ткачуком О.В., на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І., стягувач - ОСОБА_1 .
Згідно заявлених вимог, скаржник просить суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича при виконанні виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/9888/23 від 14 лютого 2024 року, щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича від 26 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа No755/9888/23 від 14 лютого 2024 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Вимоги скарги мотивовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів вирішено: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 830,75 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича НОМЕР_1 від 26 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року у справі №755/9888/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», на користь ОСОБА_1 , витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 830,75 грн. У виконавчому документі, на підставі якого відкрито виконавче провадження, (виконавчому листі від 14 лютого 2024 №755/9888/23, що видав Дніпровський районний суд міста Києва) зазначена адреса боржника: адреса реєстрації, яка знаходиться в межах міста Києва, а саме: м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 34, офіс 511. Представник зазначає, що місцем реєстрації ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» завжди було і є місто Київ, що підтверджується даними виконавчого документу та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Жодних документів, які підтверджують місце реєстрації ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в Київській області матеріали виконавчого провадження не містять. З огляду на те, що у виконавчому документі зазначено місце реєстрації боржника, яке знаходиться на території м. Києва, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність Крегул Іван Іванович як приватний виконавець, він не мав підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, та відкривати виконавче провадження. На думку представника позивача, оскаржувана постанова від 26 лютого 2024 року приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича прийнята з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території Київської області відсутня.
Вказану скаргу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києві від 08 березня 2024 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, стягувач - ОСОБА_1 , повернуто скаржнику без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2024 року апеляційну скаргу Ткачука Олександра Вікторовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 березня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року скаргу прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду.
Скаржник (представник скаржника) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив,
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив,
Стягувач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, , про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив,
За змістом частин 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця регламентовано розділом VII ЦПК України.
Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як убачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого окургу Київської області Крегулом І.І. 26 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №755/9888/23, виданого 14 лютого 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 830,75 грн.
Зазначене також підтверджується Інформацією про виконавче провадження НОМЕР_1, стан виконавчого провадження: закінчено (постанова від 06 березня 2024 року п.9 ч.1 ст.39 (фактичне повне виконання)).
Згідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIIІ) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIIІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону № 1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIIІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частинами першою, другою статті 25 Закону № 1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17, від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19, від 09 грудня 2020 року у справі №460/3537/20.
Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/ перебування боржника (фізичної особи), за місцезнаходженням боржника (юридичної особи) або за місцезнаходженням майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.
За змістом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі обов'язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб).
Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місцезнаходження боржника - юридичної особи, а також місцезнаходження майна боржника.
У випадку, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов'язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.
Якщо ж виконавчий документ пред'явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов'язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).
Таким чином, ураховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження (юридичних осіб) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) місцезнаходження (юридичних осіб) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним.
Якщо ж адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження (юридичних осіб) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов'язаний повернути такий виконавчий документ.
У випадку пред'явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), місцезнаходження боржника (юридичних осіб), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов'язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - м. Київ, бульв. Верховної Ради, буд.34, оф.511).
Ця ж адреса місцезнаходження боржника вказана й у постанові про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, стягувач та приватний виконавець не надали суду жодних доказів того, що майно боржника знаходиться на території Київської області, отже й доказів правомірності дій щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого окургу Київської області Крегулом І.І.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановичає обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
01 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та адвокатом Ткачуком Олександром Вікторовичем, укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно змісту п. 3.1. цього договору, за надання послуг клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого буде визначатися за домовленістю сторін у додаткових угодах до цього Договру та/або Актах наданих послуг.
Згідно змісту п. 3.3 цього договору, підставою для сплати послуг адвокату є додаткова угода до цього договору, рахунок та/або акт наданих послуг, підписаний сторонами.
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 01 березня 2024 року, який є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та адвокат Ткачук О.В. засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: усна консультація, вивчення матеріалів справи №755/9888/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про стягнення безпідставно набутих коштів та ознайомлення з постановою про відкриття провадження НОМЕР_1 - вартість послуги 500,00 грн; написання скарги на рішення, дію чи бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - вартість послуги 3 000,00 грн, всього - 3 500,00 грн.
Зокрема відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися..
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст. 141 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 137 ЦПК України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст.137, ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Подібний правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи, що скаргу задоволено, беручи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартість, суд вважає, що на приватного виконавця слід покласти понесені скаржником судові витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 3 500,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 133, 137, 258-260, 353, 354, 447, 450-452 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, стягувач - ОСОБА_1 ,- задовольнити.
Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 - неправомірними.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича від 26 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №755/9888/23 виданого 14 лютого 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 830,75 грн.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, буд. 5-А, оф.511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ: 4225496, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд.34, оф.511) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцять днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: