01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"03" серпня 2010 р. Справа № 18/089-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Львівська область, м. Рава -Руська
до Бучанської міської ради Київської області, м. Буча
за участю третьої особи Ірпінського бюро технічної інвентаризації
про визнання права власності
Судя А.Ю. Кошик
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_3
від відповідача: не з'явився
від 3-ї особи: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до Бучанської міської ради Київської області (далі -відповідач) про визнання права власності.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 23.06.2010 року та призначено справу до розгляду на 06.07.2010 року.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.07.2010 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 20.07.2010 року.
В судовому засіданні 20.07.2010 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Ірпінське бюро технічної інвентаризації, оскільки рішення про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно впливає на відповідні права та обов'язки органу реєстрації. У зв'язк у з чим, розгляд справи відкладався до 03.08.2010 року.
В судовому засіданні 03.08.2010 року позивач уточнив позовні вимоги в частині площ та складу спірних об'єктів нерухомості.
Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.08.2010 року не з'явились. Від Бучанської міської ради Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, при цьому заперечень по суті позовних вимог не надано. Від Ірпінського бюро технічної інвентаризації надійшло клопотання про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Бучанської міської ради Київської області про визнання права власності на самочинно реконструйовані та збудовані нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 2 668,92 кв.м, а саме: склад (літера «Б», «Б1», «Б2», «б», «В», «в») загальною площею 1494,8 кв.м; водонасосна (літера «Р») загальною площею 11,9 кв.м.; службове приміщення (літера «С») загальною площею 401,5 кв.м; гараж-склад (літера «У») загальною площею 314,8 кв.м; сторожка (літера «З») загальною площею 40,4 кв.м; адмін.будівля (літера «Ф») загальною площею 375,4 кв.м; навіс (літера «Т») загальною площею 30,12 кв.м; ТП (літера «Х»); вигрібна яма №1; огорожа №2-4; замощення «І».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він придбав за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 13.06.2006 року виробничо-будівельну базу, загальною площею 1680,8 кв.м, яка розташована на земельній ділянці площею 2,3594 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних нежитлових приміщень: склад (металевий каркас), позначений на плані літерою «Б», офіс (дерево) позначений на плані літерою «А», склад (металевий каркас), позначений на плані літерою «В», склад (металевий каркас), позначений на плані літерою «Г», гараж (залізобетон), позначений на плані літерою «Д», підвал (цегла), позначений на плані літерою «Е», вагова (цегла) позначена на плані літерою «Ж»,сторожка (залізобетон обкладений цеглою) позначена на плані літерою «З», кіоск (метал) позначений на плані літерою «І», навіси позначені на плані літерами «К», «Л», «М», «Н», вбиральня (дерево), позначена на плані літерою «О», літній душ (метал) позначений на плані літерою «П», вигрібна яма, позначена на плані №1, огорожа, позначена на плані № 2-3.
Вищезазначена виробничо-будівельна база розташована на земельній ділянці площею 2,3594 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності відповідно до Державного акту серії ЯГ № 178075 від 20.10.2006 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.06.2006 року. Цільове призначення земельної ділянки відповідно до Державного акту серії ЯГ № 178075 від 20.10.2006 року -обслуговування виробничо-будівельної бази.
Позивач зазначив, що в ході підприємницької діяльності ним було здійснено реконструкцію вказаних нежитлових приміщень та збудовані нові нежитлові приміщення, в результаті чого виробничо-будівельна база (згідно виготовленого КП «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»технічного паспорту від 23.01.2009 року) складається з наступних приміщень: склад (літери «Б», «Б1», «Б2», «б», «В», «в») загальною площею 1494,8 кв.м; водонасосна (літера «Р») загальною площею 11,9 кв.м; службові приміщення (літера «С») загальною площею 401,5 кв.м; гараж-склад (літера «У») загальною площею 314,8 кв.м; адмін.будівля (літера «Ф») загальною площею 375,4 кв.м; сторожка (літера «З») загальною площею 40,4 кв.м; навіс (літера «Т) загальною площею 30,12 кв.м; ТП (літера «Х»); вигрібна яма №1; огорожа №2-4; замощення «І». Загальна площа реконструйованих та збудованих нежитлових приміщень складає 2 668,92 м.кв.
За результатами проведених обстежень, відповідно до технічного звіту обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 05.03.2010 року будівлі та споруди: склад під літ. «Б», «В»(в тому числі прибудова під «б», прибудова під літ. «в», склад під літерою «Б-1», склад під літ. «Б-2»), насосна під літ. «Р»з свердловиною, сторожка під літ. «З», службове приміщення під літ. «С», навіс під літ. «Т», гараж-склад під літ. «У», адмінбудівля під літ. «Ф», трансформаторна підстанція під літ. «Х», вигрібна яма №1, огорожа № 2-4, замощення «І», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, відповідають архітектурно-будівельним нормам та правилам, в тому числі по вибухово-пожежній безпеці та санітарно-гігієнічним нормам. Основні конструктивні елементи існуючих будівель і споруд знаходяться в нормальному стані та є безпечними в експлуатації.
Також, судом встановлено, що позивачем сплачено штраф. накладений постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № 345/1 від 28.01.2010 року за самовільно реконструйовані та побудовані нежитлові приміщення в сумі 850,00 грн.
Згідно п.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 видача свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тобто Бучанської міської ради.
Позивач 19.04.2010 року звернувся з заявою до Бучанської міської ради про оформлення права власності на вищезазначені реконструйовані та самовільно побудовані приміщення.
Листом за вих. № 0408/1066 від 14.06.2010 року Бучанська міська рада відмовила в оформленні свідоцтва про право власності, оскільки об'єкт нерухомого майна є самочинно побудований за відсутності дозвільної документації, тому право власності на такий об'єкт нерухомості набувається у судовому порядку.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Відповідно до частини першої ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як встановлено судом, будівництво відбулось на належній позивачу земельній ділянці, відведеній йому для такої мети, однак, без належного дозволу.
Згідно з частиною п'ятою ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.
Суд враховує наявні у позивача документи про право на земельну ділянку, які свідчать, що будівництво спірних об'єктів не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та не порушує вимог екологічного зонування, оскільки позивачеві погоджено розташування виробничого об'єкту у відповідній екологічній зоні.
Крім того, земельна ділянка під будівлями належить позивачу на праві власності, вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на такій земельній ділянці безпосередньо стосується прав власника землі.
Судом досліджено, що спірний об'єкт побудований з належних позивачеві матеріалів, розташування та призначення об'єкту не порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам.
Заперечень проти розташування спірних об'єктів будівництва зі сторони інших осіб не подано, відповідно до інвентаризаційних документів БТІ об'єкт має характеристики нежитлових будівель з готовністю, необхідною для їх використання у визначених цілях.
Таким чином, об'єкти, які завершені будівництвом, на вимогу позивача можу бути визнані за ним на праві приватної власності, оскільки судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.
Позивачем доведено, що об'єкти споруджено ним для використання у власних господарських цілях на його земельній ділянці, тому перешкод для визнання за позивачем права власності на спірне майно, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв'язку з необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену позивачем будівлю, тобто внаслідок його неправильних дій, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, в діях якого відсутні порушення.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення всього загальною площею 2 668,92 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а саме: склад (літери «Б», «Б1», «Б2», «б», «В», «в») загальною площею 1494,8 кв.м; водонасосна (літера «Р») загальною площею 11,9 кв.м; службові приміщення (літера «С») загальною площею 401,5 кв.м; гараж-склад (літера «У») загальною площею 314,8 кв.м; адмін.будівля (літера «Ф») загальною площею 375,4 кв.м; сторожка (літера «З») загальною площею 40,4 кв.м; навіс (літера «Т) загальною площею 30,12 кв.м; ТП (літера «Х»); вигрібна яма №1; огорожа №2-4; замощення «І».
Суддя