01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" липня 2010 р. Справа № 3/084-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкор", м. Бориспіль, Київська область
до Фермерського господарства "Залісся", с. Гоголів, Броварський район, Київська область
про стягнення 35796,69 грн.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкор" (далі позивач) заявлено позов до Фермерського господарства "Залісся" (далі відповідач) про стягнення 35796,69 грн., з яких 33240,74 грн. борг, 1708,26 грн. пеня, 265,95 грн. інфляційні втрати, 581,71 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.01.08р. №2/01 щодо оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.10р. було порушено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 08.06.10р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.10р. у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд даної справи було відкладено на 30.06.10р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.10р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 13.07.10р.
01.07.10р. на адресу господарського суду Київської області від Фермерського господарства "Залісся" надійшов лист датований 23.06.10р. №4, відповідно до якого відповідач зазначає, що на даний період не має заборгованості перед ТОВ "Конкор", при цьому посилається на рахунок від 08.06.10р. №79, платіжне доручення від 08.06.10р. №71, накладну від 08.06.10р. №247 та податкову накладну від 08.06.10р. №247.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.07.10р. представником позивача було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1583,26 грн. пені, 2326,80 грн. інфляційних втрат та 747,91 грн. 3% річних. Вказана уточнена позовна заява по своїй суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог та мотивована тим, що відповідач після звернення з даним позовом 08.06.10р. перерахував на р/р позивача 33240,74 грн. заборгованості.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,
встановив:
25.01.10р. між ТОВ "Конкор" (продавець) та ФГ "Залісся" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2/01 (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець передає, а покупець купляє бензин, ДП (далі в договорі ПММ), які передаються на відповідальне зберігання продавцю та використовуються покупцем при необхідності заправки власного транспорту по талонах чи відомостях продавця.
Відповідно до п.п. 2.1 Договору, ціна ПММ встановлюється на день оплати покупцем товару, але не нижча за ціну на момент отримання ПММ. Продавець відпускає покупцю ПММ по талонам чи відомостям внутрішнього обліку, які видаються покупцю одноразово на всю оплачену партію товару після надходження коштів на рахунок покупця (п.п. 2.2 Договору).
Допускається відпуск ПММ по відомостям внутрішнього обліку з відстрочкою оплати. але не більше як на 10 банківських днів (п.п. 2.3 Договору).
На виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 08.06.10р. №247 на суму 33240,74 грн. в т.ч. ПДВ; копією податкової накладної від 08.06.10р. №247. Факт отримання відповідачем -ФГ "Залісся" товару підтверджується підписом повноважного представника відповідача в накладній від 08.06.10р. №247.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.02.10р. №13, відповідно до якої просив останнього перерахувати на рахунок ТОВ "Конкор" суму заборгованості з урахуванням штрафних санкцій (13.02.10р. вручена відповідачу відповідно до повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №02554324).
Відповідач гарантійним листом від 10.03.10р. №1 визнав факт існування заборгованості перед позивачем, просив останнього надати відстрочку та гарантував оплату боргу в розмірі 33240,74 грн.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідачем не була здійснена оплата отриманого товару, у зв'язку з чим на день подання позову у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33240,74 грн. за Договором.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.07.10р. представником позивача було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1583,26 грн. пені, 2326,80 грн. інфляційних втрат та 747,91 грн. 3% річних. Вказана уточнена позовна заява по своїй суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог та мотивована тим, що відповідач після звернення з даним позовом 08.06.10р. перерахував на р/р позивача 33240,74 грн. заборгованості.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 2326,80 грн. (за період з 01.09.09р. по 31.05.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 33240,74 грн.), а 3% річних - 747,91 грн. (за період з 01.09.09р. по 31.05.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 33240,74 грн.). Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 745,87 грн. 3% річних за період з 01.09.09р. по 31.05.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 33240,74 грн. Розмір інфляційних втрат судом визнається обґрунтованим.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1583,26 грн. за період з 01.09.09р. по 02.03.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 33240,74 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.п. 2.4 Договору, у випадку не перерахування коштів за отримані ПММ після десятиденного терміну відстрочки, покупець сплачує продавцю неню за несвоєчасну оплату із розрахунку 0,3% день від вартості неоплачених ПММ.
Розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 1583,26 грн. підлягає задоволенню.
Таким чином судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1583,26 грн. пені, 2326,80 грн. інфляційних втрат та 745,87 грн. 3% річних, загалом 4655,93 грн.
Крім того, позивач в позовних матеріалах просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту майно та банківський рахунок боржника. Вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки необґрунтована та не відповідає вимогам статті 66 ГПК України.
Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Залісся" (07452, Київська обл., Броварський район, с. Гоголів, вул. Котовського, будинок 22, код ЄДРОПУ 32412234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкор" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, будинок 11, квартира 12, код ЄДРПОУ 20582955) -1583 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят три гривні) 26 коп. пені, 2326 (дві тисячі триста двадцять шість гривень) 80 коп. інфляційних втрат, 745 (сімсот сорок п'ять гривень) 87 коп. 3% річних, 101 (сто одну гривню) 95 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять гривень) 89 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 21.07.10р.