Справа № 643/4720/21
Провадження № 1-кп/643/140/24
17.07.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
перекладача - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021220470000207 від 21.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
Згідно з ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 травня 2023 року, задоволено подання голови Полтавського апеляційного суду у кримінальному провадженні №12021220470000207 від 21.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, вказане кримінальне провадження направлено до Московського районного суду м. Харкова для його розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2023 визначено головуючого суддю - ОСОБА_1
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 08 червня 2023 року у даному кримінальному провадженні призначив підготовче судове засідання.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 13 вересня 2023 року призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220470000207 від 21.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Прокурором у судовому засіданні 17 липня 2024 року заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .
Умотивовуючи клопотання, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, позаяк він не має зареєстрованого місця проживання в Україні, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки за місцем його фактичного проживання, є уродженцем Федеративної Республіки Нігерія, не має місця роботи, що свідчить про відсутність в обвинуваченого законних джерел отримання доходів, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 непрацевлаштований, законного джерела доходу не має, а відтак, наявні підстави вважати, що єдиним джерелом доходу обвинуваченого є протиправна діяльність. Посилався, що на даний час ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують мати місце та повністю виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою. За вказаних обставин просив продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні 17 липня 2024 року зазначив, що не погоджується з клопотанням прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні 17 липня 2024 року проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилався, що кримінальне провадження розглядається вже тривалий час, усі свідки були допитані, усі процесуальні дії за участю інших осіб вчинені. Зазначив, що, на його думку, посилання прокурора на можливість переховуватися обвинуваченим від суду є недоречним, позаяк ОСОБА_7 має постійне місце проживання на території міста Харкова. Також зазначив, що посилання прокурора на ризик вчинення обвинуваченим іншого правопорушення є безпідставним, позаяк ОСОБА_7 притягається до кримінальної відповідальності вперше. З огляду на викладене, просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Також просив розглянути питання щодо визначення обвинуваченому застави в мінімально можливому розмірі, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 22 січня 2021 року стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання.
Ухвалами Московського районного суду м. Харкова та Октябрського районного суду м. Полтави у подальшому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжувався на шістдесят днів, востаннє - до 23 серпня 2024 року.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 23 серпня 2024 року.
За правилами ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Положеннями ст. 177 КПК України унормовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України закріплено обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема, тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні про продовження стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроба переховуватися обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні суд установив наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , а саме: спроба переховуватися обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Фактичні обставини та характер та інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 кримінального правопорушення свідчать про його суспільну небезпеку. Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість злочину, який, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину. Також суд враховує суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, а також особистість обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується - у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, враховуючи, що дії ОСОБА_7 за вчинення яких він обвинувачується, носять характер тяжкого злочину, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, як наслідок, офіційного постійного та стабільного джерела доходу, не має в Україні зареєстрованого місця проживання, не одружений, суд доходить висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 є неможливим. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що в обвинуваченого ОСОБА_7 наявні міцні соціальні зв'язки, відтак, судом не встановлено обставин, які суттєво зменшують ризики у даному кримінальному провадженні.
Ураховуючи тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 , та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, які викладені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, суд вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України, на існування яких у поданому клопотанні посилається прокурор, які, серед інших, стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , доведені прокурором та продовжують існувати.
Наведені вище обставини у їх сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, виправдовують тримання особи під вартою, а тому суд вважає за доцільне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
З приводу доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 стосовно можливості зміни його підзахисному запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, зокрема визначити розмір застави, суд зважає на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а тому визначення розміру застави суд не вбачає за можливе.
Ураховуючи наведене вище, суд зважає на те, що характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Санкція ч. 2 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, водночас таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме - тримання під вартою та домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Крім зазначеного, у судовому засіданні 17 липня 2024 року захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 повідомив, що строк дії договору про надання правової допомоги, який укладався між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 18 червня 2024 року, закінчився 01 липня 2024 року. Посилався, що їх з ОСОБА_5 позиції з приводу захисту не співпадають, в зв'язку з чим наявні підстави для заміни захисника.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні 17 липня 2024 року заявив клопотання про відмову від захисника - адвоката ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання посилався, що його позиція не узгоджується з позицією захисника, зазначив, що найближчим часом він планує укласти договір про надання правової допомоги з іншим захисником, але з яким саме - зазначити не зміг.
Прокурор у судовому засіданні 17 липня 2024 року не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на право обвинуваченого на захист, водночас, звертав увагу, що обвинувачений ОСОБА_5 вже втретє відмовляється від захисника, що може свідчити про його зловживання правом на відмову від захисника з метою затягування розгляду зазначеного кримінального провадження. З метою незатягування строків розгляду справи, ураховуючи тривалість перебування кримінального провадження у провадженні різних складів суду, з метою непорушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 , просив суд залучити захисника з центру з надання безоплатної правничої допомоги для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні 17 липня 2024 року підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні 17 липня 2024 року підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви обвинуваченого з таких підстав.
За правилами ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про відмову від захисника в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_6 після конфіденційного спілкування з ним, суд вважає за необхідне прийняти відмову обвинуваченого від захисника ОСОБА_6 .
Згідно з ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 49 КПК України).
З огляду на те, що зазначене кримінальне провадження перебуває у провадженні різних складів суду з 2021 року, обвинувачений ОСОБА_5 посилається, що має намір залучити іншого адвоката, але договору з іншим захисником він ще не укладав, ураховуючи те, що обвинувачений вже втретє відмовляється від захисника, суд вважає за доцільне з метою недопущення порушення права обвинуваченого на захист, запобігання затягуванню строків розгляду даного кримінального провадження, для здійснення захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 залучити іншого захисника, для чого доручити Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити обвинуваченому ОСОБА_5 захисника для здійснення захисту за призначенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 196, 49, 52, 54 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому Обім Еммануелю Санні - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому Обім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, продовжити на шістдесят днів - до 14 вересня 2024 року включно.
Установити строк дії ухвали до 14 вересня 2024 року в частині продовження строку тримання під вартою.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_5 від захисника - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Для захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 залучити іншого захисника, для чого доручити Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захисника для здійснення захисту за призначенням під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та забезпечити прибуття захисника в судове засідання до Московського районного суду м. Харкова (м.Харків, проспект Ювілейний, 38-Є), яке відбудеться 24 липня 2024 року об 11 годині 00 хвилин, для участі у кримінальному провадженні.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено 18 липня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1