Справа № 629/4280/24
Провадження № 2/629/1157/24
про залишення позовної заяви без руху
17.07.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши цивільну справу №629/4280/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 який було зареєстровано 09.10.2020 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 1341, та визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з позивачкою за місцем її фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
При дослідженні матеріалів цивільної справи, встановлено, що позивачкою заявлено дві вимоги немайнового характеру та при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Відповідно до положень ч.3 ст.6 ЗУ "Про судовий збір", зокрема, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 гривень.
Таким чином, враховуючи відсутність клопотань про звільнення від сплати судового збору, зменшення суми судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати, а також частково оплату судового збору, позивачці необхідно доплатити суму судового збору та додати документ, який підтверджує його сплату у розмірі 1 211,20 гривень за вимогу немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Однією з вимог позивачки є визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ч.4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного із батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Також при дослідженні додатків до позовної заяви виявлено, що відсутня копія свідоцтва про народження однієї з доньок позивачки, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підсумовуючи вищевикладене, суддя зазначає, що позивачці необхідно доплатити суму судового збору та додати документ, який підтверджує його сплату, надати копію свідоцтва про
народження доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та подати до суду клопотання про залучення до розгляду даної справи органу опіки та піклування, оскільки законодавство зобов'язує обов'язкову участь органу опіки та піклування, беручи до уваги те, що рішення суду може вплинути на права та інтереси малолітніх дітей.
Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/9385/20.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачці -до відома.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О.Каращук