Провадження № 3/641/817/2024 Справа № 641/1223/24
15 липня 2024 року м. Харків
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 16 лютого 2024 року о 05 годині 52 хвилин в місті Харкові по вул. Г. Тарасенка, 135/139, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП ХОР «ОКНЛ» на стан алкогольного сп'яніння № 459 від 16.02.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про призначення по справі судово-медичної токсилогічної експертизи, з метою з'ясування наявності в біологічному матеріалі (крові), речовин, які знижують увагу та швидкість реакції, який був відібраний 16.02.2024 року в КНП ХОР ОНД під час його огляду.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Положення ст. 277 КУпАП передбачають п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, а ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
На підставі ст.ст.268, 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 відповідно положень ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судово-медичної токсилогічної експертизи, судд вважає за необхідне зазначити наступне.
Із положень п. 10 п. 7 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що зразки біологічного середовища зберігаються протягом 90 днів.
Згідно з висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 459 від 16.02.2024 зразки біологічного середовища у ОСОБА_1 відібрано 16.02.2024 о 06 год. 28 хв.
Зазначене вище вказує на неможливість надання експертам зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 для проведення експертизи, відтак проведення експертизи неможливе.
З огляду на вищезазначене, клопотання ОСОБА_1 , про призначення у справі судово-медичної токсикологічної експертизи задоволенню не підлягає.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає в діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 901693 від 16.02.2024 р.;
- довідкою про видачу посвідчення водія ОСОБА_1 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 459 від 16.02.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
- змістом рапорта інспектора УПП в Харківській області Коваленка А.
Згідно із ст.266 КУпАП - особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
При вирішення питання щодо стягнення судового збору, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Керуючись ст ст. 9, 33, 40-1, 130, 251, 266, 283 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя- М. В. Богдан