Провадження 1-кс/557/171/2024
Справа 557/1144/24
17 липня 2024 року с-ще Гоща
Слідчий суддя Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 , поданим в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання,
До слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області через систему «Елекстронний суд» в порядку ст. 206 КПК України надійшло клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного затримання.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначив, що 03 липня 2024 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_3 було незаконно затримано співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу АДРЕСА_1 , о 14 годині 01 хвилина в телефонному режимі останній повідомив ОСОБА_2 , що його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та що під час незаконного затримання та перебування в цьому приміщенні до нього застосовується насильство. З приводу незаконного затримання ОСОБА_3 заявником було повідомлено по телефону Центр безоплатної вторинної правничої допомоги, де його повідомили про відсутність інформації щодо такого затримання.
На переконання заявника, в діях осіб, які незаконно та протиправно затримали ОСОБА_3 вбачається склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
04 липня 2024 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що перебуває на території полігону с. Оріховиця (Закарпатська область) у військовій частині НОМЕР_1 , а 10 липня 2024 року ОСОБА_3 повідомив по телефону, що прибув на Рівненський полігон біля м. Рівне, але повертається до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11 липня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 перебуває у важкому морально-фізіологічному стані на території військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не споживав їжу з 03 липня 2024 року та потребує медичної допомоги. В подальшому, 13 липня та 16 липня 2024 року вже сам ОСОБА_3 повідомив про те, що перебуває на полігоні біля м. Рівне та відповідно - на Тучинському військовому полігоні та, як зазначає заявник, його незаконно тримають під вартою без будь-яких законних рішень суду.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 206 КПК України ОСОБА_2 просить суд: 1) перевірити законність затримання та позбавлення волі ОСОБА_3 , для чого витребувати з Міністерства Оборони України, військової частини НОМЕР_2 наступні документи: наказ командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині щодо ОСОБА_3 ; військовий квиток ОСОБА_3 ; документ про дату прибуття ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_2 або про точне місцезнаходження останнього у разі його вибуття; документ, на підставі якого ОСОБА_3 поміщено на гауптвахту; 2) постановити ухвалу про негайну доставку до суду ОСОБА_3 ; 3) постановити ухвалу, якою негайно звільнити з місця незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 .
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для повернення такого, з огляду на наступне.
Статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), якою регламентовано загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, належить застосувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі із загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Зі змісту ч. 1 ст. 206 КПК України, в порядку якої заявником подано клопотання щодо незаконного затримання ОСОБА_3 , слідує, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч.ч. 2 та 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Як убачається зі змісту клопотання, за повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 липня 2024 року ОСОБА_3 перебуває на території військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Сам ОСОБА_3 , як зазначив заявник у клопотанні, 13 липня 2024 року повідомляв про своє місце перебування - «на полігон поблизу м. Рівне», а 16 липня 2024 року - про те, що перебуває на Тучинському військовому полігоні.
Відповідно до Структури сухопутних військ України на території Рівненської області знаходиться лише 233 центр підготовки підрозділів ( НОМЕР_2 ) та місцем його розташування є АДРЕСА_2 , а на даний час відноситься до Рівненського району Рівненської області.
За змістом п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Зважаючи на положення п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також на те, що с. Мала Любаша раніше належало до Костопільського району Рівненської області і, як вбачається зі змісту клопотання, ОСОБА_3 на даний час перебуває саме на території полігону, що розташований у межах Костопільського району Рівненської області, слідчий суддя дійшла висновку, що розгляд клопотання не відноситься до територіальної юрисдикції Гощанського районного суду Рівненської області.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Виходячи з конструкції ч. 1 ст. 6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.
У даному випадку вищезазначене клопотання не може розглядатися слідчим суддею Гощанського районного суду Рівненської області, оскільки воно не підсудне цьому суду. Розгляд клопотання по суті слідчим суддею Гощанського районного суду Рівненської області означатиме порушення права на «розгляд справи судом, встановленим законом», тобто порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, у слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області відсутні правові підстави для розгляду даного клопотання по суті в порядку ст. 206 КПК України, відтак таке із долученими до нього матеріалами підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 3, 26, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 , подане в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ОСОБА_3 , щодо незаконного затримання - повернути заявнику з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання (скарги) не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1