ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/33629.09.10
За позовом Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»
До відповідача Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Про стягнення 60000,00 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Браславська Л.З (за дов.)
Від відповідача Кущ П.М. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»до Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 60000,00 грн. за договором на розробку науково-технічної продукції № 11/06 від 06.06.2006 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/336 та призначено розгляду останньої на 22.09.2010 р..
Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста від 22.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 29.09.2010 р..
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
06.06.2006 р. між державним науково-дослідним інститутом території та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ) (виконавцем) та головним управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовником) було укладено договір №11/06 на розробку науково-технічної продукції (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору) замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати науково-дослідну роботу, а саме: дослідження ландшафтних об'єктів культурної спадщини м. Києва з визначенням їх територіальних меж та режимів використання.
Згідно п. 3.2 Договору вартість робіт, які здійснюється виконавцем складає 400000,00 грн. з ПДВ. Фінансування виконуваних науково-дослідних робіт відповідно до календарного плану буде відбуватись протягом 2006 року (перша частина) -200000,00грн., 2007 рік ( друга частина) -200000,00грн.
Згідно пункту 3.4. Договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю після підписання Договору, але не раніше 1 серпня 2006 року аванс у розмірі 30% вартості робіт 2006 року, що складає 60000,00грн. Подальша оплата науково-дослідних робіт здійснюється відповідно до календарного плану протягом п'яти днів після підписання акту здачі-прийняття робіт. ( пункт 3.5. Договору).
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що всі розрахунки здійснюються по мірі надходження коштів з міського бюджету. В разі затримки фінансування відповідно переглядаються терміни виконання робіт за додатковою угодою.
Судом встановлено, що сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої у зв'язку з припиненням діяльності державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ) шляхом приєднання до державного підприємства «Науково-дослідний інститут містобудування»сторони дійшли згоди про доповнення договору № 11/6 від 06.06.2006 року додатковою угодою: виконавець по договору № 11/6 від 06.06.2006 року є державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інституту містобудування ( ДП «НДПІ містобудування»).
Відповідно до умов вказаного Договору позивач виконав, а відповідач прийняв виконаних роботи на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується актом № ГС-040 здачі-приймання робіт (надання послуг), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Кількість та вартість наданих послуг, зазначених позивачем, відповідачем не заперечувалась.
Відповідач належним чином умови договору не виконав. Вартість робіт не оплатив.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Доказів погашення заборгованості за виконані роботи відповідачем не надано.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором за виконані роботи в сумі 60000,00грн., належним чином доведений, документально обґрунтований, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 60000,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо надходження коштів з міського бюджету за Договором слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Отже, враховуючи те, що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору на розробку науково-технічної продукції у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов договору та оплати виконаних робіт, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань в зв'язку з відсутністю фінансування.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 600,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, рахунок 35419004004029 в ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код 33746799) на користь державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»(01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська, 9, рахунок 26000171377100 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Києва, МФО 351005, код 01422832) 60000,00грн. -основного боргу, 600,00грн. - витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 04.10.2010 р.