ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 43/15622.09.10
За позовом приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"
до товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ -Холдінг"
про стягнення 49 371,43 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ -Холдінг" про стягнення 49 371,43 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № Х2-10-0003 від 10.04.07.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 порушено провадження у справі № 43/156 та призначено її розгляд на 14.05.2010.
У зв'язку з надходженням касаційної скарги Відповідача, розгляд справи призначений на 14.05.10 не відбувся, а справа № 43/156 була передано до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.10 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ -Холдінг" повернуто скаржнику, а справу передано до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
За резолюцією керівництва суду, справу № 43/156 передано для подальшого розгляду судді Пасько М.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2010 розгляд справи було призначено на 27.08.10.
Представник Позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини та наполягав на задоволені позовних вимог.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував на заявив усне клопотання про застосування строків позовної давності.
У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 22.09.10.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи представники сторін в судове засідання не з'явилися.
03.09.10 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 19 973, 41 грн. основного боргу, 10 585, 88 грн. інфляційних нарахувань, 1 878, 04 грн. 3 % річних, 12 569, 82 грн. пені та 35 265, 81 грн. штрафу. Сплата пені та штрафу передбачена п. 5.2 та п. 5.4 Договору.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -
10.04.07 між приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ -Холдінг" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № Х2-10-0003 (далі -Договір).
За умовами Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.
На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар загальною вартістю 235 105, 41 грн., що підтверджується накладними переліченими в позовній заяві, копії яких додані до матеріалів справи.
Відповідно умов Договору між сторонами було встановлено кінцевий трок оплати поставленого товару до 31.10.07.
Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, та здійснив часткове повернення товару.
Отже за розрахунком Позивача заборгованість за поставлений товар станом на 20.10.09 складає: 19 973, 41 грн.
Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № Х2-10-0003 від 10.04.07 складає: 19 973, 41 грн. основного боргу, 10 585, 88 грн. інфляційних нарахувань, 1 878, 04 грн. 3 % річних, 12 569, 82 грн. пені та 35 265, 81 грн. штрафу. Сплата пені та штрафу передбачена п. 5.2 та п. 5.4 Договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в обсязі уточненого розрахунку.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.
Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені.
Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з п. 5.3 Договору між сторонами було досягнуто домовленість щодо того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання припиняється через три роки від дня коли таке зобов'язання мало бути виконано.
Отже, сторони змінили строк, протягом якого можливо нараховувати штрафні санкції. Таким чином, в суду відсутні підстави для застосування строків позовної давності.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.
Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ -Холдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-кт Воз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454) 19 973 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 41 коп. основного боргу, 10 585 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 88 коп. інфляційних нарахувань, 1 878 (одну тисячу вісімсот сімдесят вісім) гривень 04 коп. 3 % річних, 12 569 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 82 коп. пені, 35 265 (тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) гривень 81 коп. штрафу, 802 (вісімсот дві) гривні 73 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя М.В.Пасько
Дата підписання рішення _________