ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/32530.09.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Респект груп»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»- Відповідач 1;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Б-Лог»- Відповідач 2;
Провизнання недійсним договору
Зустрічним позовом провизнання дійсним договору, визнання права власності на земельні ділянки
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивачаЖелєзний С.В.
Від відповідача 1 Синельниченко В.А.
Від відповідача 2Маркусевич О.Б.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідачів про визнання недійсним договору від 15.03.10р.
Свої позовні вимоги за первісним позовом Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір про фінансову допомогу №9/12, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу фінансову допомогу у розмірі 103500,00 грн., проте Відповідач 2 у визначений строк вказану фінансову допомогу не повернув.
Однією із гарантій повернення фінансової допомоги, Відповідач 2 у своєму листі зазначив, що це є земельна ділянка, яка належить йому на праві власності та знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Садова, 1-А.
Після звернення Позивача до Відповідача 2 з проханням повернути надану фінансову допомогу або укласти договір іпотеки на вказану земельну ділянку, Відповідач 2 повідомив, що ця ділянка належить на праві власності Відповідачу 1 на підставі договору від 15.03.10р.
Таким чином, Відповідач 2 з метою ухилення від повернення наданої фінансової допомоги або укладення договору іпотеку на вказану земельну ділянку, уклав фіктивний договір з Відповідачем 1, що тягне за собою його недійсність.
20.09.10р. Відповідач 1 подав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати дійсним договір від 15.03.10р. №1023, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 та визнати за Відповідачем 1 право власності на земельні ділянки площею 6,3350 га (кадастровий номер 3222480800:11:004:1028) та площею 6,2575 га (кадастровий номер 3222480800:11:004:1027), що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Садова, 1-А.
Зустрічний позов Відповідач 1 обґрунтовує наступним. Для забезпечення виконання зобов'язань Відповідач 2 передав Відповідачу 1 в іпотеку земельну ділянку загальною площею 12,5926 га, яка належала йому на праві власності, про що було укладено іпотечний договір від 03.03.09р., зареєстрований в реєстрі за №493.
15.03.10р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір, відповідно до якого сторони домовились про задоволення забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом передачі Відповідачу 1 права власності на вказану земельну ділянку. Таким чином, Відповідач 1 є власником вказаних земельних ділянок, що підтверджується актами на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 23.09.10р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, пояснень сторін суд -
02.03.09р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір про визнання боргу №1, відповідно до якого Відповідач 2 визнав свою заборгованість перед Відповідачем 1 за проведені роботи в розмірі 7840367,47 грн.
Відповідно до п.2.1. вказаного договору для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача 2 за цим договором, він передає Відповідачу 1 в іпотеку земельну ділянку загальною площою 12,5926 га, яка належить йому на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №611996 від 15.06.07р.
03.03.09р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований за №493. 03.03.09р. дана іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягами з вказаних реєстрів.
Відповідно до п.1.1. договору цей договір забезпечує вимогу Відповідача 1, що випливає з договору про визнання боргу №1 від 02.03.09р. Предметом іпотеки є земельна ділянка, що розташована за адресою: Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А, загальною площею 12,5926 га, яка належить Відповідачу 2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №611996 від 15.06.07р. виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів.
09.12.09р. між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений договір про фінансову допомогу №9/12, відповідно до якого Позивач надав на поворотній основі фінансову допомогу Відповідачу 2 в загальній сумі 103500,00 грн. Відповідно до п.1.3. вказаного договору фінансова допомога надається строком на 3 місяці.
10.02.10р. Відповідач 2 направив Позивачу лист №35/13-1, в якому повідомив, що однією з гарантій повернення суми фінансової допомоги по договору про фінансову допомогу №9/12 від 09.12.09р. є наявність у власності Відповідача 2 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А.
15.03.10р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателю, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчуком З.М. зареєстрованим за №1023. Вказаний договір 15.03.10р. був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом з вказаного реєстру.
Згідно з 1.3. договору Відповідач 2 для забезпечення виконання своїх зобов'язань перед Відповідачем 1 по договору про визнання боргу передав в іпотеку Відповідачу 1 на підставі іпотечного договору належну йому на праві власності земельну ділянку, що розташована за адресою: Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А, загальною площею 12,5926 га.
Відповідно до 4.1. договору сторони домовились та прийняли рішення задовольнити забезпечу іпотекою грошову вимогу шляхом передачі Відповідачу 1 права власності на предмет іпотеки.
07.05.10р. Відповідач 1 отримав два акти ЯЛ №177678 та ЯЛ №177679 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А площею відповідно 6,2575 га та 6,3350 га, що разом складає 12,5925 га.
17.05.10р. Позивач звернувся до Відповідача 2 з листом, в якому просив сплатити фінансову допомогу в сумі 103500.00 грн. або укласти договір іпотеки на належну на праві власності Відповідачу 2 земельну ділянку, яка заходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А.
23.05.10р. листом №35/16-1 Відповідач 2 повідомив Позивачу про те, що право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А, перейшло до Відповідача 1 відповідно до договору від 15.03.10р. №1023.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги Відповідача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Згідно з ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.
З встановлених судом обставин вбачається, що будь-яких правочинів відносно земельної ділянки за адресою: Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А, загальною площею 12,5926 га між Позивачем та Відповідачем 2 не укладалось, ніяких прав на дану земельну ділянку у Позивача не виникло, проте між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір іпотеки від 03.03.09р. предметом якого була вказана земельна ділянка, яка належала Відповідачу 2 на праві власності. У зв'язку з невиконанням Відповідачем 2 своїх зобов'язань сторони цього договору домовились про задоволення забезпеченої іпотекою грошової вимоги шляхом передачі Відповідачу 1 права власності на вказану земельну ділянку, про що було укладено спірний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.03.10р., який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчуком З.М. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів. Відповідно до спірного договору 07.05.10р. Відповідач 1 отримав два Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯЛ №177678 та ЯЛ №177679, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А площею відповідно 6,2575 га та 6,3350 га, що разом складає 12,5925 га.
За вказаних обставин, суд вважає, що права та інтереси Позивача ніяким чином спірним договором не порушені, вказаний договір не можна вважати фіктивним, оскільки його укладення та виконання призвело до відповідних правових наслідків, тому позовні вимоги Позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно з ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Згідно з ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до спірного договору 07.05.10р. Відповідач 1 отримав два Державні акти на право власності на земельні ділянки ЯЛ №177678 та ЯЛ №177679, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Садова, 1-А площею відповідно 6,2575 га та 6,3350 га, що разом складає 12,5925 га. При цьому, Позивач оспорює вказане право власності Відповідача 1 на вказані земельні ділянки та не визнає його.
За вказаних обставин. суд вважає, що позовна вимога Відповідача 1 за зустрічним позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки підлягає задоволенню.
Судом не може бути задоволена вимога Відповідача 1 про визнання дійсним договору від 15.03.10р. №1023, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.
Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Вказаною нормою передбачено визнання дійсними лише договорів, які не посвідчені нотаріально.
Разом із тим, як встановлено судом Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений спірний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.03.10р., який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчуком З.М. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.
Визнання судом дійсними нотаріально посвідчених договорів чинним законодавством України не передбачено.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.1, 4, 21, 33, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А; код 33994453) на земельну ділянку, кадастровий №3222480800:11:004:1027, площею 6,2575 га. та на земельну ділянку, кадастровий №3222480800:11:004:1028, площею 6,3350 га., які розташовані за адресою: Київська обл., К.-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Садова, 1а.
4. В іншій частині у зустрічному позові відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А; код 33994453) в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект груп»(07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, пров. Димерський, 3; код 35486513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А; код 33994453) державне мито в сумі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 01.10.2010р.