Справа № 442/4881/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/223/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 2 ст. 345 КК
16 липня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 березня 2024 року.
Даним вироком,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ісаї Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, приватного підприємця, з середньою освітою, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.345 КК та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 30.07.2018 приблизно о 17:30 год., перебуваючи в приміщенні Дрогобицького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на пл.Ринок, 3 у м.Дрогобичі, вчинив злісну непокору працівникам поліції, які прибули на виклик, а саме, не виконав законних вимог поліцейських із проханням покинути кабінет начальника відділу ОСОБА_9 , щоб не перешкоджати діяльності вказаної установи, після чого впав на підлогу та обхопивши руками праву ногу заступника начальника СРПП №2 ПП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що він є працівником правоохоронного органу, оскільки одягнений в однострій поліцейських із знаками розрізнення, який відповідно до ст.ст. 2, 32 Закону України «Про Національну поліцію», виконує покладені на нього службові обов'язки щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства, умисно спричинив ОСОБА_10 чотири укуси зубами в нижню частину ноги, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді восьми поверхневих ран, розташованих на фоні синця на задній поверхні в нижній третині правої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, тобто умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням працівником службових обов'язків.
Зі змісту апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та доповненнях до них вбачається, що він не погоджується з вироком суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить вирок скасувати провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України, просить визнати його невинуватим у вчиненні злочину за ч.2 ст. 345 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього злочину, просить скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Апелянт зазначає, що покази потерпілого та свідків є сумнівними, оскільки є особами зацікавленими та мають неприязні стосунки щодо нього. Вважає, що свідок ОСОБА_11 є неналежним свідком.
Вказує, що призначену за ухвалою суду судово-психіатричну експертизу, проходив проти своєї волі, що є порушенням його прав. Посилається на порушення строків проведення експертизи.
Зазначає, що йому не вручали змінений обвинувальний акт і суд не з'ясовував його позиції щодо зміненого прокурором обвинувачення.
Вказує, що просив повернути обвинувальний акт прокурору, бо був не згідний з кваліфікацією за ч.2 ст. 345КК України.
Апелянт не погоджується з висновком експерта №335 щодо спричинених 30.07.2018 року тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Зазначає, що його не ознайомили з матеріалами кримінального провадження, не надали йому часу підготуватися до виступу в судових дебатах.
Посилається на те, що суд не взяв до уваги клопотання про закриття кримінального провадження за п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Апелянт зазначає, що подав до суду першої інстанції заяву про роз'яснення вироку суду, проте суд рішення не роз'яснив, а також 12.03.2024 року подав зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, проте суд вказані зауваження не розглянув.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах та останньому слові обвинуваченого ОСОБА_7 , в судових дебатах його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги, просять їх задовольнити, в судових дебатах прокурора, яка заперечила апеляційні скарги обвинуваченого, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом вказаної правової норми рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності і обґрунтованості, тобто відповідності його нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи щодо ненадання йому часу для підготовки до судових дебатів колегія вважає такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду - відмова суду відкласти судові дебати у зв'язку із необхідністю їх підготовки є істотним порушенням та призводить до скасування вироку (постанова ВС у справі №643/2909/17 від 24.11.2021 року).
Згідно з вимогами ст. 364 КПК України у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Судові дебати є важливим етапом судового розгляду, коли обвинувачений та інші, зазначені в ч.1 ст. 364 КПК України учасники судового провадження, виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця (сторони кримінального провадження).
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового засідання 07.03.2024 року в суді першої інстанції, суд, заслухавши пояснення обвинуваченого, в порушення вимог ст. 363 КПК України, не з'ясував в учасників судового провадження, чи бажають доповнити свої показання, не оголосив про закінчення судового слідства, а перейшов до судових дебатів.
Як стверджує аудіозапис судового засідання, суд, після виступу в судових дебатах прокурора та захисника надав слово обвинуваченому ОСОБА_7 , який повідомив, що неготовий до судових дебатів, просив суд надати йому час для підготовки до виступу, відкласти засідання на інший день, проте суд відмовив у задоволенні такого клопотання.
Під час виступу в дебатах обвинувачений ОСОБА_7 просив перенести судові дебати, однак суд, в порушення вимог ст. 364 КПК України, не надавши учасникам судових дебатів право обмінятися репліками, заслухавши останнє слово обвинувачено, видалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації права на виступ у судових дебатах не забезпечив сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав.
Такі обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони та порушує ст. 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд.
Вказане порушення, відповідно до положень ч.1 ст. 412 КПК України є істотним та є підставою для скасування судового рішення.
Окрім того, відповідно до п.7 ч.2 ст. 412 КПК - судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Як убачається з матеріалів, у кримінальному провадженні відсутні технічні носії інформації судових засідань від 29.01.2021, 03.03.2021, 06.04.2021, 13.05.2021, 20.10.2021, 25.10.2021, 16.11.2021, 08.12.2021, 18.02.2022, 02.03.2022 року.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ч.2 ст. 285 КПК - особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Разом з тим, в матеріалах провадження відсутні дані щодо роз'яснення обвинуваченому права на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення права на захист, що перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи, що судове рішення скасовується в повному обсязі із-за порушень норм кримінального процесуального закону, інші доводи, які викладені обвинуваченим у апеляційних скаргах та клопотаннях слід перевірити суду під час нового розгляду і постановити рішення, яке відповідє вимогам ст.370 КПК.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення оскарженню не підлягає.
Судді