Справа № 452/2645/23 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.
Провадження № 22-ц/811/1926/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
про повернення апеляційної скарги
16 липня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Медвідь Василя Осиповича на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю,-
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про вжиття заходів зустрічного забезпечення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив представник відповідача-адвокат Медвідь В.О.
Перевіривши апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що така підлягає поверненню, враховуючи такі вимоги процесуального закону.
У пункті 5 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.
Разом з тим, відповідно до правового висновку, висловленого у Верховним Судом у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 521/18597/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 306/513/16-ц і від 19 листопада 2020 року у справі № 520/14591/18, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відтак, зазначена ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A N32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).
У рішенні ЄСПЛ по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, N 212-A, с.15, п.31).
З наведеного слідує, що законом передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення, при цьому, у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена цим переліком, для апеляційного суду діє імперативна норма, яка передбачає повернення апеляційної скарги.
Суд вважає за необхідне роз'яснити стороні відповідача, що заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст.ст. 352, 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Медвідь Василя Осиповича на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2024 року повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку передбаченому ст.ст.389-391 ЦПК України.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк