Справа № 308/3713/24
Закарпатський апеляційний суд
16.07.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника-адвоката Ощипка В. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді в режимі відеоконференцзв'язку справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/433/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Ощипка В. С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 06 (шість) місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410092 від 09.02.2024 та постанови судді від 30.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 09.02.2024 о 21 год, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи з термінала КПП «Тиса» у напрямку митниці КПП «Тиса», не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на приміщення - вагончик СК «Княжа», який стоїть на території Укрінтертранссервіс, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Ощипок В. С., не оспорюючи фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, просить постанову суду від 30.04.2024 в частині накладення адміністративного стягнення змінити та застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що накладене на ОСОБА_1 стягнення є занадто суворим. ОСОБА_1 визнає свою вину, вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини, які обтяжують стягнення, відсутні. Потерпілим повністю відшкодовано майнову шкоду, спричинену діями ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів ТзОВ «Овертранс» з травня 2022 року відповідно до наказу № 89-к від 18.05.2022
-2-
і часто їздить за межі України, у тому числі здійснює перевезення для ЗСУ, а тому позбавлення права керування транспортними засобами поставить його та членів його сім'ї (дружину та двох неповнолітніх дітей) у скрутне становище, оскільки це є єдиним джерелом його доходу. Суд взявши до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка в момент події перебувала у приміщенні СК «Княжа», залишив поза увагою те, що ОСОБА_3 не отримала жодних ушкоджень та не заявляла будь-яких претензій ні до ОСОБА_1 , ні до СК «Княжа». Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не брав участі в розгляді справи, копії постанови не отримував, а дізнався про неї 22.05.2024 у додатку «Дія».
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 269 КУпАП. При цьому враховується думка захисника-адвоката Ощипка В. С. про можливість розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 та потерпілої.
Заслухавши пояснення захисника-адвоката Ощипка В. С., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання та апеляційна скарга захисника-адвоката Ощипка В. С. в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, її розгляд проведено судом першої інстанції без участі ОСОБА_1 , при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відсутні в матеріалах справи і відомості про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови в інший строк, ніж той, на який вказується у клопотанні - 22.05.2024. Тому причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнаються поважними, у зв'язку з чим клопотання підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
-3-
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 251, 252 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Cуд першої інстанції всебічно й повно дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки останній 09.02.2024 о 21 год, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи з термінала КПП «Тиса» у напрямку митниці КПП «Тиса», не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на приміщення - вагончик СК «Княжа», який стоїть на території Укрінтертранссервіс, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України підтверджується, як протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 410092 від 09.02.2024, так і даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.02.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 .
При розгляді справи про адміністративне правопорушення цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що стороною захисту не оспорюється.
Між тим, при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, ступінь його вини, ставлення до вчиненого.
Згідно ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що в ній відсутні належні обґрунтування та мотиви обрання судом саме такої міри та виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності.
Статтею 24 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути
-4-
передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Обставини, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення до ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було враховано дані про особу винного, зокрема, щодо працевлаштованості ОСОБА_1 .
Так, доданими до апеляційної скарги доказами документально підтверджено те, що ОСОБА_1 офіційно працює водієм у ТОВ «Овертранс» та діяльність його пов'язана з керуванням транспортними засобами.
Разом з тим, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, сам ініціював виклик поліцейських на місце події та надав правдиві пояснення про всі обставини вчиненого адміністративного правопорушення; обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, як і претензії з боку потерпілої.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за порушення Правил дорожнього руху України.
Також під час апеляційного розгляду встановлено, що потерпілим повністю відшкодовано майнову шкоду, спричинену діями ОСОБА_1
Заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що потерпіла ОСОБА_3 не отримала жодних ушкоджень та не заявляла будь-яких претензій ні до ОСОБА_1 , ні до СК «Княжа».
Отже, накладаючи адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обставин, які його обтяжують, та дані про особу ОСОБА_1 і застосував до останнього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке, в даному випадку, є занадто суворим і тому його застосування не відповідає балансу відповідності між адміністративним проступком та застосованою за це мірою відповідальності.
Враховуючи встановлене, а також дані про особу правопорушника, який є одруженим та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює на посаді водія автотранспортних засобів ТзОВ «Овертранс» та часто їздить за межі України, у тому числі здійснює перевезення для ЗСУ, апеляційний суд вважає за необхідне змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки позбавлення права
-5-
керування транспортними засобами поставить його та членів його сім'ї у скрутне становище, так як право на керування транспортними засобами є єдиним джерелом його доходу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Ощипка В. С. задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Ощипка В. С. задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення змінити.
Застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В решті постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя