про забезпечення адміністративного позову
17 липня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/2179/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельного кооперативу "Престижний дім - 3", про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта в експлуатацію,-
ОСОБА_1 (далі - заявник), звернувся в суд із заявою, про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію декларації про готовність об'єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола в с. Годилів Великокучурівська сільська ради Чернівецького району Чернівецької області від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878 - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
В обґрунтування заяви зазначається, що у селі Годилів Великокучурівської ОТГ Чернівецького району Чернівецької області здійснюється нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола. Будівництво ведеться Обслуговуючим кооперативом "Житлово- будівельний кооператив "Престижний дім-3".
На думку заявника, будівництво здійснюється всупереч законодавству у сфері будівництва, зокрема Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державним будівельним нормам, а також всупереч містобудівним умовам та обмеженням, вимогам законодавства про добросусідство.
Звертав увагу на те, що фактично нове будівництво по вулиці Чорновола у селі Годилів Великокучурівської ОТГ Чернівецької області становить 6 (шість) повноцінних наземних поверхів, що не відповідає класу наслідків СС1.
Відтак, заявник вважає, що дане будівництво здійснюється з грубим порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а проектна документація об'єкта будівництва була свідомо підлаштована для можливості отримання дозвільного документу - а саме подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що характерно для класу наслідків СС1, а не отримання дозволу у випадку забудовника для цього будинку, що за класом наслідків відноситься до СС2.
Крім того, звертав увагу суду на те, що перша секція будівництва була здана в експлуатацію 05.01.2024 року, про що було подано і зареєстровано спірну Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, реєстраційний номер в ЄДЕССБ - ІУ101240105878, зазначений клас наслідків - СС1.
На думку позивача ОК "ЖБК "Престижний дім-3", здійснив самочинне будівництво шляхом отримання неналежного дозвільного документу (для класу наслідків СС1, коли фактично будівля відповідає щонайменше класу наслідків СС2), почав його легалізацію у спосіб реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (знову таки, що характерно класу наслідків СС1 і не відповідає фактично збудованій будівлі) і далі вчинятиме дії задля завершення легалізації самочинного будівництва, а саме ОК «ЖБК „Престижний дім-3"» може здійснити оформлення права власності на такий об'єкт, що означатиме повну легалізацію незаконної самочинної будівлі.
Наголошував на тому, що станом на 11.07.2024 року право власності на об'єкт не зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою №386484522 від 11.07.2024 року.
Позивач вважає, що застосування заходу забезпечення у спосіб зупинення дії декларації про готовність об'єкта до експлуатації не допустить реєстрації права власності на самочинне будівництво і його повної легалізації, при цьому сам захід забезпечення позову у даній справі спрямований на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі, адже предметом спору є скасування документа, яким третьою особою - ОК "ЖБК "Престижний дім-3", було введено в експлуатацію об'єкт самочинного будівництва.
Відповідно до частини 1-3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що у спірних правовідносинах відсутні обставини, які б вказували на винятковість, відсутня потреба в наданні додаткових пояснень і доказів, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання в порядку письмового провадження без повідомлення без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності” замовник має право виконувати будівельні роботи після:
подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності” зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
З наявних матеріалів справи вбачається те, що для початку будівельних робіт ОК "ЖБК Престижний дім-3" подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ - ІУ051230623346, зазначений клас наслідків - СС1.
Слід зазначити, що до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: житлові будинки понад чотири поверхи (абз. 13 ч. 5 ст. 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”).
Також не може бути віднесено до класу наслідків СС1 житлові будинки, які розташовані в складному рельєфному середовищі (природний схил) - рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті - 50 осіб (абз. 7 ч. 5 ст. 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”).
Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду зупинено дію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 26.06.2023 року за № ІУ051230623346 - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
При цьому, в матеріалах справи наявний лист Державної інспекції архітектури та містобудування України, зі змісту якого вбачається про те, що на виконання вимог ухвали суду зупинено дію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 " від 26.06.2023 року за № ІУ051230623346.
Також в листі зазначається і про те, що в Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про зареєстровану Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 05.01.2024 року за реєстраційним номером ІУ101240105878 щодо об'єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 " .
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об'єкт.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд у порядку забезпечення адміністративного позову, на підставі статті 151 КАС України, може відповідною ухвалою як зупинити дію оскаржуваного індивідуально чи нормативно-правового акта, так і заборонити вчиняти певні дії.
При цьому, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.
Отже, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Законодавець необхідність вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі пов'язує з наявністю таких ризиків: по-перше, істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення у разі невжиття таких заходів, по-друге, істотне ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття таких заходів, по-третє, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та відповідне порушення прав, свобод або інтересів.
За встановлених судом обставин та беручи до уваги предмет цього спору, ймовірні наслідки задоволення такого позову тощо, суд вбачає допустимим та одночасно необхідним забезпечення даного позову, шляхом зупинення дії декларації про готовність об'єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878 - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
Такий спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та водночас вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямований лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Крім того, суд враховує, що в разі реалізації проекту будівництва, можливе набуття майнових прав третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що імовірно може призвести до ускладнення виконання рішення суду.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі “Пантелеєнко проти України” (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При цьому, пунктами 2, 4 частини 1 статті 151 КАС України передбачено можливість забезпечення позову, шляхом заборони як відповідачу вчиняти певні дії, так і заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В контексті наведеного вище, суд вважає заявлений заявником захід забезпечення даного позову співмірним позовним вимогам і за встановлених судом обставин дієвим та ефективним заходом забезпечення, у зв'язку із чим вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з метою запобігання настання негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов'язків сторін, підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення даного позову, з підстав наведених вище.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Клопотання ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити повністю.
2. Зупинити дію декларації про готовність об'єкта до експлуатації на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 05.01.2024 року за № ІУ101240105878 - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк