16 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/327/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №164650004121 від 22.12.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в призначенні пенсії та зарахуванні пільгового стажу на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року №1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області №133 від 24.11.2023 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати з 20.12.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року №1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: - з 07.06.1991 по 27.05.1996 на Пирятинському ливарному-механічному заводі; - з 04.06.1996 по 09.06.1998 роботи вишкомонтажником 3-4 розряду в Пирятинській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія".
В обґрунтування позовних вимог посилався на порушення права позивача на отримання пенсії внаслідок протиправної відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 15.02.2024 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якій просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначали, що не підтверджено періоди роботи, передбаченої пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.06.1991 по 27.06.1996. Посилалися на дискреційність повноважень при призначенні пенсії.
Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області правом на відзив на позовну заяву не скористався.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.11.2023 № 133 за результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.06.1991 по 27.05.1996. Підставами відмови зазначено відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, робота на посадах з 07.06.1991 по 09.02.1992, з 01.04.1992 по 22.06.1992 (учень заливальника металу), які не дають право на пільгове пенсійне забезпечення, відсутність даних про оплату праці за травень 1995 року, з лютого по квітень 1996 року, відсутність відомостей про вид формування (ручне формування, машинна формовка, формування виплавлюваних моделей).
Позивач 20.12.2023 звернувся до сервісного центу № 8 ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надано пакет документів.
За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській та 22.12.2023 винесено рішення № 164650004121, яким відмовлено Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Зазначено, що згідно з наданими документами про стаж, визначені Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом, документи про стаж) страховий стаж складає 35 років 5 місяців 27 днів. Стаж роботи, який дає право пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 складає 10 років 4 місяці 25 днів.
Так, до страхового стажу згідно з наданими документами не зараховано періоди роботи за записами в трудовій книжці з 17.09.1988 по 16.11.1988, оскільки дата наказу на звільнення є непридатною для читання та звільнення завірено нечитабельною печаткою. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно з довідкою № 11 - 96 від 19.09.2023 з 04.06.1996 по 09.06.1998, скільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць та «Перелік робочих місць, професій та посад робітників, яким затверджено право на пільгове забезпечення».
Не погодившись із відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом приписів статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).
Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
До того ж частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, хоча чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, але передбачена можливість надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
До того ж орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За змістом рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22.12.2023 до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи за записами в трудовій книжці з 17.09.1988 по 16.11.1988, оскільки дата наказу на звільнення є непридатною для читання та звільнення завірено нечитабельною печаткою.
Відповідно до копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи, позивач в період з 17.09.1988 по 16.11.1988 :
прийнят в залізопрокатний цех Дніпровського металургійного комбінату імені Ф. Е. Дзержинського сортувальником-здавальником металу (запис № 4 від 17.09.1988);
звільнено металургійного комбінату в зв'язку із призивом в Радянську Армію (запис № 5 від 16.11.1988, розпорядження про звільнення від 18.11, рік не читаємий).
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд зауважує, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
В трудовій книжці позивача у записах № 4 та № 5 вказана посада, де працював позивач, містяться дати прийняття на роботу та звільнення, міститься номер наказу про прийняття на роботу № 746, як на підставу внесення записів.
Отже вказані записи у трудовій книжні позивача під № 4 та № 5 підтверджують факт роботи позивача в період з 17.09.1988 по 16.11.1988 в залізопрокатному цеху Дніпровського металургійного комбінату імені Ф. Е. Дзержинського сортувальником-здавальником металу.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
При розгляду даної справи суд також враховує що, обставини, які підлягать встановленню і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об'єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Отже, ГУ ПФУ у Волинській області мало врахувати період страхового стажу з 17.09.1988 по 16.11.1988 під час призначення пенсії.
Щодо доводів відповідача про відсутність наказів про проведення атестації робочих місць та «Перелік робочих місць, професій та посад робітників, яким затверджено право на пільгове забезпечення» як підставу не врахування періодів роботи згідно з довідкою від 19.09.2023 № 11 - 96 з 04.06.1996 по 09.06.1998, суд зазначає.
За змістом довідки ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» від 19.09.2023 № 11 - 96 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в Пирятинській нафтогазрозвідувальній експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «ЧЕРНІГІВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» за період з 04.06.1996 (наказ № 19-к від 04.06.1996) по 16.10.2006 (наказ № 67-к від 17.10.2006) за професією вишкомонтажник, що передбачено Списком № 2 розділ XII «Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю», підрозділ 1 а), позиція 12.1 а, код КП 7233. Вказано, атестація робочих місць за умовами праці вперше проведена у 2003 році згідно з наказом Пирятинського НГРЕ № 86 від 10.06.2003.
Суд зазначає, що 19.02.2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №520/15025/16-а, в які зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а суд зазначає, що не проведення атестації робочих місць, а також неоформлення відповідних документів або оформлення їх із порушенням закону, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за такі дії покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, ГУ ПФУ в Волинській області мало врахувати період страхового стажу позивача з 04.06.1996 по 09.06.1998 під час призначення пенсії.
При цьому, у випадку виникнення сумніву щодо достовірності відомостей про умови роботи особи, яка претендує на отримання пенсії, чи правильності нарахування пенсії, згідно з частиною першою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, підпункту 5 пункту 6 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України органи, що призначають пенсії, вправі проводити перевірки, в тому числі, щодо достовірності відомостей, зазначених в уточнюючих довідках.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №442/5949/16-а.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, зокрема, звернення до суб'єктів видачі довідок з метою проведення такої перевірки, доказів здійснення вказаного матеріали справи не містять. При цьому неможливість проведення відповідної перевірки відповідачем не дає підстав для відмови у зарахуванні відповідних документів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 164650004121 від 22.12.2023 не відповідає критерію обґрунтованості, тобто прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо обраного позивачем способу відновлення свого порушеного права в як зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати з 20.12.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року №1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи: - з 07.06.1991 по 27.05.1996 на Пирятинському ливарному-механічному заводі; - з 04.06.1996 по 09.06.1998 роботи вишкомонтажником 3-4 розряду в Пирятинській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія", суд зазначає.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію є формою втручання у дискреційні повноваження.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином призначення та виплата пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже вищевказана позовна вимога в частині зобов'язання призначити пенсію є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Однак, враховуючи, що скасоване рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, то суд, керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 20.12.2023, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 04.06.1996 по 09.06.1998 роботи вишкомонтажником 3-4 розряду в Пирятинській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія", з урахуванням висновків суду.
Щодо рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2023 № 133 про результати заяви про підтвердження стажу роботи, суд зазначає.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника,
Пунктами 2-4 визначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.
Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Згідно з пунктом 6 Порядку №18-1 основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: - заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; - запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; - отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; - інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку №18-1).
Пунктом 8 Порядку №18-1 визначено, що засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше двох разів на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів.
Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи. Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункти 9,10 Порядку №18-1).
Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- трудова книжка;
- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
- довідка про заробітну плату;
- копії документів про проведення атестації робочих місць;
- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку №18-1).
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку №18-1).
Отже у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, вирішення питання про зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників, віднесено до виключної компетенції Комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.
Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов'язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За змістом означеного рішення розглянуто питання підтвердження періоду роботи позивача з 07.06.1991 по 27.05.1996 учнем різальника металу, різальником металу по ножицям і пресах, учнем заливальника металу, формувальником чавунно - ливарної дільниці на Пирятинському дослідному спеціалізованому заводі (з 1995 - ВАТ «Пирятинський ливарно механічний завод»).
Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 в спірний період працював на Пирятинському дослідному спеціалізованому заводі (з 1995 - ВАТ «Пирятинський ливарно механічний завод»):
07.06.1991 прийнято учнем різальника металу;
10.02.1992 присвоєно 2 розряд різальника металу на ножицях та металу;
01.04.1992 переведено учнем заливальника металу чавуно - літейної ділянки;
23.06.1992 присвоєно 2 розряд формувальника - заливальника чавуно - літейної ділянки.
Зазначені записи завірені печатками підприємств, а також внесені відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.
Також на підтвердження пільгового стажу позивачем до пенсійного органу, окрім трудової книжки було надано архівні довідки, а саме: від 06.09.2023 № 07-03-П/Д-129, від 06.09.2023 № 07-01/П/Д-68, від 06.09.2023 № 07-03-П/Д-130, видані архівним відділом Лубенської районної державної адміністрації.
Суд зауважує, що законодавство визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відомості про робота на посадах з 07.06.1991 по 09.02.1992 (учень різальника металу), з 01.04.1992 по 22.06.1992 (учень заливальника металу) внесено до трудової книжки позивача, та підтверджуються архвіною довідкою від 06.09.2023 № 07-01-11/Д-67, а означені посади передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відмовляючи позивачу в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 07.06.1991 по 27.06.1996, Комісія посилалася на відсутність, зокрема, даних про оплату праці за травень 1995 року, з лютого по квітень 1996 року.
При цьому на наведено обставин не врахування архівної довідки про заробітну плату позивача від 06.09.2023 № 07-01-11/Д-68 за інші місяці спірного періоду.
Суд зауважує, що відповідач не скористався правом яке передбачене частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безперешкодно здійснити перевірку первинних документів, підтвердити або ж спростувати факт роботи позивача, передбаченої пунтом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині даних про оплату праці за травень 1995 року, відсутність відомостей про вид формування (ручне формування, машинна формовка, формування виплавлюваних моделей).
Незважаючи на наявність можливостей у ГУ ПФУ в Полтавській області, як суб'єкта владних повноважень щодо отримання необхідної інформації, відповідач не вчинив жодних дій при розгляді заяви позивача про підтвердження пільгового стажу передбачених пункт 7 Порядку №18-1, зокрема, не заслуховував на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи; не запрошував на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; не запитував від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку.
Таким чином, суд робить висновок, що належним та ефективним захистом прав та інтересів позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2023 № 133 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи в період з 07.06.1991 по 27.05.1996 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в частині періодів роботи з 07.06.1991 по 27.05.1996, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи, що в результаті розгляду цієї справи частково задоволено заявлені позовні вимоги до ГУ ПФУ в Полтавській області та ГУ ПФУ у Волинській області, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області та ГУ ПФУ у Волинській області солідарно підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ код 13967927), Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області (вул. Кравчука, буд. 22-В,м. Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.11.2023 № 133 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи в період з 07.06.1991 по 27.05.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в частині періодів роботи з 07.06.1991 по 27.05.1996, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 164650004121 від 22.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 20.12.2023, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 04.06.1996 по 09.06.1998 роботи вишкомонтажником 3-4 розряду в Пирятинській нафторозвідувальній експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія", з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України В Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко