Справа № 420/18166/24
17 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фону України в Одеській Області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.05.2024 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн по виконавчому провадженню № 74555747.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішення суду по справі №420/21267/23 не виконано з поважних причин, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 знищена, жодних документів для поновлення виплати пенсії немає. ОСОБА_1 та його представника повідомлено про необхідність надання документів для поновлення виплати пенсії, однак жодних документів не надано. Тільки після надання пенсіонером документів у Головного управління виникне можливість виконати рішення суду №420/21267/23 та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 . Відповідача було повідомлено про неможливість виконання рішення суду з поважних причин. Незважаючи на зазначені обставини, на позивача накладено штраф, який пенсійний орган вважає протиправним.
За змістом відзиву, відповідач не визнає позовні вимоги та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішення суду не виконано без поважних причин, тому оскаржувану постанову вважають правомірною.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року у справі відкрито провадження та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на такі обставини.
Суд встановив такі обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 року у справі № 420/21267/23, яке набрало законної сили 31.01.2024 року, вирішено наступне: “Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.01.2021 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення.
В задоволенні решт позову - відмовити.”
Постановою П'ятого ААС від 31.01.2024 року рішення залишено без змін.
16.02.2024 року Головне управління ПФУ в Одеській області звернулось до представника ОСОБА_1 адвоката Олега Акермана із листом, у якому зазначило про необхідність надання пакету документів, зокрема паспорта, ідентифікаційного коду, трудової книжки або довідки про набутий стаж ОСОБА_1
01.03.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
26.03.2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №74555747 з виконання вищенаведеного виконавчого листа.
Головне управління ПФУ в Одеській області листом від 11.04.2024 року повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні не перебував та отримував пенсію в Управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси. Пенсійна справа останнього знищена у грудні 2001 року. Пенсіонера повідомлено про необхідність подання документів до пенсійного органу щодо стажу роботи для призначення пенсії. Запитувані документи пенсіонером не подані. Окрім того зазначили, що рішення суду виконано у межах повноважень пенсійного органу.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.05.2024 року у ПВ № 74555747 на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у сумі 5100 грн за невиконання рішення суду.
Позивач вважає, що ним у межах своїх повноважень рішення суду виконано, а відповідач вважає, що рішення суду не виконано без поважних причин.
Вирішуючи цей спір, суд керується наступними нормами законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського ОАС від 28.09.2023 року у справі №420/21267/23 не виконало, ОСОБА_1 виплату пенсії не поновлено.
Невиконання рішення суду боржник обґрунтовує відсутністю документів про стаж роботи пенсіонера, однак на думку суду таке твердження не звільняє пенсійний орган від виконання функції щодо нарахування та виплати стягувачу пенсії, тим паче на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
З аналізу наведеної вище норми виходить, що до компетенції Пенсійного фонду віднесено функцію по призначенню пенсії та підготовки документів для її виплати.
ОСОБА_1 , як пенсіонер, якому у судовому порядку відновлено право на отримання раніше призначеної пенсії, не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на її отримання через знищення пенсійної справи.
Саме Головне управління ПФУ в Одеській області, як орган, котрий призначає пенсії, зобов'язане поновити її виплату ОСОБА_1 не перекладаючи на нього відповідальність за відсутність пенсійної справи.
При цьому суд зазначає, що пенсійний орган маючи у розпорядженні матеріали справи №420/21267/23, а саме: позовну заяву, РНОКПП позивача, документи що підтверджують особу позивача, відомості про вік та інші документи, на виконання рішення суду мали і мають можливість про призначення пенсії за віком до відновлення пенсійної справи з подальшим перерахунком такої пенсії у разі встановлення підстав для її виплати у більшому розмірі. Такі дії відповідачем не зроблені.
Крім того, за наявності адреси місця проживання стягувача, ГУ ПФУ в Одеській області не вжило заходів про звернення безпосередньо до ОСОБА_1 про надання документів, а не до його адвоката, що представляв його інтереси лише в рамках адміністративної справи.
Виходячи із того, що виплату пенсії ОСОБА_1 не поновлено, рішення Одеського ОАС від 28.09.2023 року по справі № 420/21267/23 не виконано, а за відсутності доказів вчинення позивачем будь-яких дій по поновленню виплати пенсії, рішення суду не виконано без поважних причин.
Ні підставі викладеного, суд робить висновок, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов