Справа № 481/1118/24
Провадж.№ 2/481/314/2024
іменем України
16.07.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання,
26.06.2024 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернулась представник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Кожухова Т. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2 заборгованість за навчання в розмірі 3569,30 гривень, інфляційні втрати в розмірі 228,58 гривень, 3% річних в сумі 112,53 гривень та судові витрати по сплаті судового збору.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що між Університетом та ОСОБА_1 (Замовником), як законним представником ОСОБА_3 (Одержувач), укладено договір № 3537 від 15.09.2020 року про надання освітніх послуг. Відповідно до Договору Університет бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника надати Одержувачу освітні послуги, а замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановлених Договором. Загальна вартість освітньої послуги за весь термін навчання становить 71400,00 грн. Замовник вносить плату щосеместрово. Датою виконання Замовником обов'язків щодо своєчасного внесення плати за освітню послугу є дата зарахування коштів на рахунок Виконавця, що підтверджується банківською/казначейською випискою. Університетом за Договором освітня послуга була надана Одержувачу, однак Замовником порушено умови Договору та не оплачено за навчання. Наказом в.о. ректора Університету від 31.08.2023 року № 263-с ОСОБА_3 відраховано з Університету за невиконання умов договору про надання освітніх послуг. Позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення від 28.12.2023 року № 01.01-17/581 щодо наявності боргу за навчання у розмірі 3569,30 грн. з рекомендацією термінового погашення боргу. Однак, відповідь не надано та борг не сплачено станом на квітень місяць 2024 року. Станом на 29.04.2024 року загальна сума заборгованості за Договором про надання освітніх послуг становить 3569,30 грн. Крім того, на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 228,58 грн, та 3% річних в сумі 112,53 грн.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 28.06.2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.07.2024 року о 11:00 год.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, попередньо через канцелярію суду подала заяву (зареєстрована за вх. 4928/24 від 16.07.2024) про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 15.09.2020 року між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та ОСОБА_1 (Замовником), як законним представником ОСОБА_3 (Одержувач), укладено договір № 3537 про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою (а.с. 16-17).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є надання освітньої послуги. Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме, підготовка фахівця з вищою освітою.
Відповідно до п. 2.2 Договору Виконавець має право вимагати від замовника своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим Договором.
Відповідно до п.3.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.
З витягу з наказу № 258-с від 11.09.2020 року про зарахування на навчання в.о. ректора Чернеги О.Б. вбачається, що ОСОБА_3 зараховано з 15.09.2020 року студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальністю 075 Маркетинг (а.с.13).
Згідно наказу №263-с про відрахування здобувача вищої освіти за невиконання умов договору про надання освітніх послуг в.о. ректора Чернеги О.Б. від 31.08.2023 року, відраховано з Університету ОСОБА_3 , здобувача вищої освіти 3 курсу ступеня вищої освіти «бакалавр» освітньої програми «Маркетинг» спеціальності 075 «Маркетинг», денної форми здобуття освіти, навчання за кошти фізичних та юридичних осіб, 31.08.2023 року за невиконання умов договору про надання освітніх послуг (а.с. 18).
Позивачем на адресу ОСОБА_3 28.12.2023 року було направлено повідомлення щодо наявності боргу за навчання в сумі 3569,30 грн (а.с.20).
Відповідач обов'язок зі сплати відповідних коштів не виконав.
Згідно наданого позивачем розрахунку (взаємних розрахунків за період 01.09.2020-29.04.2024) відповідач має заборгованість перед позивачем за навчання у розмірі 3569,30 грн.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Нормою ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидами якої є штраф та пеня (ст. 549 ЦК України).
Положеннями ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Частиною 1 ст.625 України визначено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем не виконані умови Договору про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою № 3537 від 15.09.2020 щодо сплати у передбачені договором строки та розмірі вартості навчання за спеціальністю «075 Маркетинг» Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3569,30 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: 3% річних у розмірі 112,53 грн , інфляційних втрат у розмірі 228,58 грн.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 3910,41 грн., яка складається із: заборгованості за навчання в розмірі 3569,30 грн.; 3 % річних в розмірі 112,53 грн.; інфляційні втрати в розмірі 228,58 грн.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Суд, враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, вважає позовні вимоги обґрунтованими та приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 3910,41 грн., яка складається із: заборгованості за навчання в розмірі 3569,30 грн.; 3 % річних в розмірі 112,53 грн.; інфляційні втрати в розмірі 228,58 грн.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач до початку розгляду справи по суті надала суду заяву, в якій повністю визнала позов, а тому необхідно повернути позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 1514,00 грн., а інші 50 відсотків судового збору, що складає 1514,00 грн., необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського заборгованість за навчання в розмірі 3569 (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 30 копійок, інфляційні втрати в розмірі 228 (двісті двадцять вісім) гривень 58 копійок, 3% річних в сумі 112 (сто дванадцять) гривень 53 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 (одної тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Повернути Донецькому національному університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514 (одної тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, адреса місцезнаходження: 50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, 13, код ЄДРПОУ 01566057.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлений 17.07.2024 року.
Суддя С.І. Вжещ