справа № 380/12375/24
провадження № П/380/12518/24
16 липня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі № 380/12375/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Державної податкової служби України надати інформацію на мій, ОСОБА_1 , запит від 27.12.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України надати інформацію на мій запит від 27.12.2023, а саме: 1) чи подавав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 декларації про майновий стан і доходи фізичної особи за період 2017-2023 рр.? 2) чи сплачував ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 податок на доходи фізичних осіб з отриманого додаткового блага у вигляді знижки на оренду квартири, яку він винаймав для проживання із щомісячною платою 1 тис. грн протягом 2017-2023 рр.?;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 01 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
15 липня 2024 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому заявляє клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Клопотання мотивовані тим, що ця справа є важливою для відповідача, адже стосується надання (розголошення) податкової інформації платників податків за запитом (зверненням) третіх осіб, обов'язок щодо нерозголошення якої встановлюється Законом. Предмет доказування вимагає розгляду справи у порядку загального позовного провадження та/або у судовому засіданні з повідомленням сторін з метою надання в процесі розгляду справи ґрунтовних пояснень щодо заявлених позовних вимог для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи, які можуть бути предметом розгляду та оцінки в судовому засіданні. Вважає, що розгляд справи та винесення законного й обґрунтованого рішення за його результатами можливі лише на підставі дослідження усіх доказів у процесі судового розгляду з дотриманням принципів змагальності, диспозитивності, з'ясування всіх обставин у справі.
Просить суд здійснювати розгляд справи № 380/12375/24 у судовому засіданні за участі представника Державної податкової служби України у загальному позовному провадженні; у разі незадоволення клопотання щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження, здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. Водночас вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту першого частини першої статті 263 КАС України справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд також відзначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, які регулюють спірні правовідносини.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог, та заперечень проти них.
Своєю чергою відповідач не позбавлений можливості викласти свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 КАС України, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив (у разі його подання позивачем) пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено статтею 164 КАС України.
Крім того, Львівський окружний адміністративний суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази. Не позбавлений таких прав і відповідач у цій справі.
Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Тож ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ураховуючи те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін належить відмовити.
Керуючись статтями, 12, 243, 248, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Повний текст ухвали складено 16 липня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.