з питань залишення позову без розгляду
15 липня 2024 рокусправа № 380/2774/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої суддіМорської Галини Михайлівни
за участю: секретаря судового засідання представника відповідача Наум'як Х.О. Пецух Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4442/5 від 27.12.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області ОСОБА_2 ", яким ОСОБА_2 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою від 08.02.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 01.03.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 19.03.2024 визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.04.2024.
В судове засідання 15.04.2024 позивач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, протокольною ухвалою від 15.04.2024 підготовче засідання відкладено на 16.05.2024.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді на тренінгу щодо підвищення кваліфікації суддів адміністративних судів, ухвалою від 15.05.2024 підготовче засідання відкладено на 27.05.2024.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи позивач в судове засідання 27.05.2024 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань не подавав. Ухвалою від 27.05.2024 підготовче провадження в адміністративній справі закінчено, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2024.
В судове засідання 17.06.2024 позивач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. З метою забезпечення явки позивача протокольною ухвалою від 17.06.2024 судове засідання відкладено до 15.07.2024.
В судове засідання позивач не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За приписами частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що про час та місце підготовчого засідання 15.04.2024, 27.05.2024 та судового засідання 17.06.2024, 15.07.2024 позивач повідомлений шляхом направлення повісток на адресу, зазначену в позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 ., проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».
Крім того, копії повісток про виклик в судове засідання направлялися позивачу на електронну пошту ОСОБА_2 , зазначену ним в позовній заяві.
Таким чином, ухвала про призначення підготовчого засідання на 15.04.2024 та повістки на 16.05.2024, 27.05.2024, 17.06.2024 та 15.07.2024 вважаються належним чином врученими позивачу, а останній - таким, що був належно повідомлений про час та місце судових засідань 15.04.2024, 27.05.2024, 17.06.2024 та 15.07.2024.
Враховуючи викладене, в силу приписів частини 10 статті 126 КАС України позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на вказані судові засідання.
За правилами пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частина 2 статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Позивач про причини неявки, у тому числі, про їx поважність суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Слід зазначити, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з'явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.
Поняття “повторності” означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому “повторне неприбуття”, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.
Таким чином, позивач повторно не прибув в судове засідання і така неявка, зважаючи на предмет позову, обсяг та зміст доказів, які потребують дослідження під час судового розгляду, перешкоджає розгляду справи.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (UnionSanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21, від 08 лютого 2024 року № 990/89/23.
За встановлених обставин і наведеного правового регулювання суд вважає, що, оскільки позивач був належним чином повідомлений судом про всі судові засідання чотири рази не прибув в судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, існують підстави для застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача у судове засідання - залишення позову без розгляду.
Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п.4 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-246, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.07.2024
СуддяМорська Галина Михайлівна