з питань забезпечення позову
17 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4804/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у межах позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
16 липня 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №1525 командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 13.06.2024.
Одночасно з позовною заявою представником позивача - адвокатом Тимошенко Анастасією Анатоліївною, подано заву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі іншого документа, за яким здійснюється стягнення у безспірному порядку - а саме п. 6.3. наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1525 від 13.06.2024; зупинення утримання з щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди старшого навідника ОСОБА_1 20 відсотків від нарахованої суми грошового забезпечення в порядку відшкодування завданих збитків державі в розмірі 33640,00 грн.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби у Збройних силах України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, пунктів 1.3., 1.5, 4.4 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних силах України та відповідно до статей 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних сил України ОСОБА_1 старшого солдата, старшого навідника 2 реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Також, відповідно до вказаних норм та Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму 33640,90 грн.
Наказано утримувати з щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди старшого солдата ОСОБА_1 20% від нарахованої суми грошового забезпечення в порядку відшкодування збитків державі в розмірі 33640,90 грн.
Заявник зазначає, що станом на 12 липня 2024 року відповідачем проводиться утримання із заробітної плати позивача у розмірі 20 відсотків від нарахованої суми грошового забезпечення згідно вказаного наказу.
Зауважує, що вжиття судом заходів забезпечення позову необхідне для зупинення безспірного стягнення 20 відсотків від нарахованої суми грошового забезпечення позивача в порядку відшкодування завданих збитків державі та надасть можливість ОСОБА_1 забезпечити незалежний та неупереджений розгляд справи в суді з метою доведення невинуватості у вчиненні дисциплінарного проступку, а також не призведе до судового стягнення безпідставно утриманих коштів.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною другою статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Вказаними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.
Проте, у даному випадку, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а також враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Перелік заходів забезпечення позову наведений у частині першій статті 151 КАС України. Отже, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Згідно з Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також, заявником у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову у визначений ним спосіб.
Суд не бере до уваги доводи про те, що вжиття обраних способів захисту надасть можливість позивачу здійснити незалежний та неупереджений розгляду справи в суді з метою доведення невинуватості у вчиненні дисциплінарного проступку, адже заява не містить обгрунтування зв'язку між наслідками вжиття судом заходів забезпечення позову і можливістю належного судового розгляду адміністративної справи.
Стверджуючи, що станом на 12 липня 2024 року відповідачем уже проводиться утримання із заробітної плати позивача у розмірі 20 відсотків від нарахованої суми грошового забезпечення згідно вказаного наказу заявник жодних доказів на підтвердження таких обставин до заяви не долучив.
У заяві також не обгрунтовано зв'язку між обраними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд звертає увагу, що такий спосіб забезпечення позову як зупинення утримання з щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди не передбачений кодексом адміністративного судочинства, адже перелік заходів забезпечення позову наведений у частині першій статті 151 КАС України та є вичерпним.
Водночас зупинення утримання із щомісячного грошового забезпечення на переконання суду за змістом є тотожним такому заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, який вже обрано позивачем.
Таким чином, заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність забезпечення позову та не доведено обґрунтованості застосування обраних заявником способів (заходів) забезпечення такого позову.
Суд також зазначає, що сам собою факт прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Фактичні обставини справи, зокрема, встановлення правомірності чи неправомірності (протиправності) наказу відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності та підвищеної матеріальної відповідальності підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, підстави для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , відсутні.
Тому заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості повторно звертатися із заявою про забезпечення позову у разі викладення обставин та надання доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у справі спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективне поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17 липня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК