17 липня 2024 року Справа №640/14276/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі від 17.03.2020 № 640/1072/20 та безпідставному зниженню нарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% від суми грошового забезпечення, яка визначена у довідці, виданій Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 повної суми щомісячного пенсійного забезпечення, без обмеження сумою в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, нарахованої відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 і відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 та ухвалі про виправлення описки Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 640/2145/21, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/1072/20 від 17.03.2020 щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 83% суми грошового забезпечення, вказаної у довідці, виданій Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/29/878-686 та відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 у справі № 640/2145/21 та ухвалі про виправлення описки Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 640/2145/21 у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без обмеження сумою в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та врахуванням раніше виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату позивачу ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час починаючи з 01.04.2019.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що після проведення перерахунку належної йому пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 у справі № 640/2145/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві застосовано обмеження десятьма прожитковими мінімумами максимального розміру пенсії та зменшено відсоткове значення розміру пенсії до 70 % з 83 %.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
29.03.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 29.03.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 прийнято до провадження дану адміністративну справу та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволені позову, оскільки дії вчиненні ним здійснені відповідно до норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку вГоловному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києвіта отримає пенсію відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 у справі № 640/2145/21, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.06.2022, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 17.08.2020№ 21/3/2-9/878-686 з 01.04.2019.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019. Однак, відповідно до проведеного перерахунку підсумок пенсії (з набавками) до пенсії застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами та зменшено відсоткове значення розміру пенсії до 70 % з 83 %.
З метою відновлення порушеного права та наміром досудового врегулювання спору позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її (пенсії) максимальним розміром, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 у справі № 640/2145/21 та без зміни відсоткового значення основного розміру його грошового забезпечення.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листами від 13.04.2022 № 6744-4307/Т-02/8-2600/22 та від 22.08.2022 № 17913-15576/Т-02/8-2600/22 було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром з посиланням на статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Втім, у вказаних листах пенсійним органом нічого не зазначено щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 70 % з 83 %.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі та зменшенні відсоткового значення розміру пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Згідно преамбули, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Як вбачається з матеріалів справи, Пенсійним фондом обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Як зазначив позивач, відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, наслідком чого є отримання пенсії в меншому розмірі ніж гарантовано Законом №2262-ХІІ.
Обмежуючи виплату пенсії позивачу максимальним розміром, відповідачем застосовано положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI статтю 43 Закону №2262-ХІІ доповнено частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказану зміну визнано неконституційною.
В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Внесення змін до положень Закону №2262-XII шляхом викладення в іншій редакції частини п'ятої статті 43 не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність, тобто такі зміни є нереалізованими (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №295/2039/17 (85804342)).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, зокрема, частина сьома статті 43, згідно з якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого Рішення, тобто - 20.12.2016.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, який набув чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII визначено коло осіб, щодо яких обмеження з виплати пенсій протягом визначеного періоду не застосовуються.
Втім, як уже зазначалось, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратила чинність 20.12.2016.
Відтак, внесення змін до положень Закону №2262-XII у спосіб заміни слів і цифр «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року» також не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність.
Отже, враховуючи те, що виплата пенсії позивачу обмежена, в тому числі, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (втратила чинність з 20.12.2016 на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016), до якої внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, які, за висновком суду є нереалізованими, така підстава для обмеження максимального розміру пенсії є протиправною.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з виплати йому пенсії в обмеженому розмірі на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
На думку суду, невиплачена позивачу пенсія є майном у розумінні статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, втручання в право мирно володіти майном повинно бути законним, що, в свою чергу, вимагає дотримання відповідних положень законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (наприклад, рішення в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04, пункт 167). Цей принцип також означає, що застосовні положення національного законодавства мають бути достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (наприклад, рішення в справі «Будченко проти України», заява №38677/06, пункт 40).
У даному випадку, суд дійшов висновку, що втручання в право позивача, гарантоване статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснено на підставі закону, який не відповідає наведеним критеріям, оскільки зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до статті 43 Закону №2262-XII, яка втратила чинність, тобто внесені зміни не були реалізованими.
Суд також вважає, що положення проаналізованих законів стосовно обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі частина сьома статті 43 Закону №2262-XII, не відповідають критеріям чіткості та передбачуваності.
Так, визначивши максимальний розмір пенсії Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI та встановивши, що наведене обмеження не поширюється на осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, вносяться зміни до статті 43 Закону №2262-XII, яким визначено інший максимальний розмір пенсії. При цьому після рішення Конституційного Суду України, який визнав відповідні зміни щодо максимального розміру пенсії, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII неконституційними, ухвалюється Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06.12.2016 №1774-VIII, метою якого є продовження визнаного неконституційним обмеження на 2017 рік.
За таких обставин застосуванню підлягають положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI щодо непоширення на позивача обмежень максимального розміру пенсії, які є більш сприятливими для позивача, оскільки, як уже зазначалось, втручання у право мирно володіти майном, гарантоване Конвенцією, має здійснюватися на підставі закону, який повинен відповідати критеріям, зокрема, чіткості та передбачуваності.
Зазначення відповідачем у листі про те, що розмір пенсії позивача з 01.04.2019 по 30.06.2021 та починаючи з 01.03.2022 визначається із урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до чинного законодавства, та з 01.07.2021 по 28.02.2022 розмір не обмежується максимальним розміром у зв'язку із тим, що розмір пенсії не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд вважає такі дії відповідача протиправними, така протиправність встановлена відповідно судом.
З огляду на зроблені судом висновки, зважаючи на судову практику, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, ОСОБА_1 при перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії, нарахованої відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію без обмеження розміру максимальним розміром з 01.04.2019, яка було нарахована на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 у справі № 640/2145/21.
Щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 суд зазначає наступне.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XIIщодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного суду від 04.02.2019 року в зразковій справі №240/5401/18.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу з 01.04.2019 основного розміру пенсії з 83 % до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, які були вчинені відповідачем після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 та ухвали про виправлення описки Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 640/2145/21.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 83 % до 70% від відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним її розміром, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії і здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням 83 % від відповідних сум грошового забезпечення, зі здійсненням перерахунку та виплати ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час починаючи з 01.04.2019, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Зазначені позивачем позовні вимоги направлені на захист від порушень з боку відповідача, які можуть статись в майбутньому при реалізації своїх повноважень. Наразі такі порушення відсутні, перерахунок пенсії ще не проведений, а тому дані вимоги є передчасними та відсутнє порушення права чи інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Суд не може під час ухвалення рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Отже, вказані вимоги, на сьогоднішній день є передчасними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 1 587,84 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, ОСОБА_1 при перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії, нарахованої відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 та ухвали про виправлення описки Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 640/2145/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 пенсію, нарахованої відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01.04.2019 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 та ухвали про виправлення описки Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 640/2145/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % від відповідних сум грошового забезпечення, яка визначена у довідці, виданій Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 17.08.2020 № 21/3/2-9/878-686 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 1 587 грн. 84 коп. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень вісімдесят чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.