про відмову в забезпеченні позову
16 липня 2024 року справа № 320/33657/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду 01.07.2024 через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту патрульної поліції з проведення службового розслідування на підставі наказу № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, за результатами якого було складено висновок службового розслідування від 06.09.2023, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 06.09.2023;
- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту патрульної поліції із складання висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;
- визнати протиправними дії начальника Департаменту патрульної поліції із затвердження висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) в особі його начальника та (або) будь-яких інших уповноважених посадових осіб Департаменту патрульної поліції, вчинити дії із здійснення належного опитування ОСОБА_1 та надання можливості ОСОБА_1 надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження службового розслідування, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) в особі його начальника та (або) будь-яких інших уповноважених посадових осіб Департаменту патрульної поліції, вчинити дії зі складання та затвердження висновку службового розслідування на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 1609 від 09.08.2023 р. «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, із здійсненням належного опитування ОСОБА_1 та наданням ОСОБА_1 можливості надати пояснення щодо предмету та обставин дослідження вищезазначеного службового розслідування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 визначено склад суду: головуючий суддя Кушнова А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити відповідача (відповідачів), до якого (яких) звернуті позовні вимоги або уточнити прохальну частину позову, а також зазначити всі відомості відносно відповідача, а саме - засоби зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (для юридичних осіб).
09.07.2024 позивачем через підсистему "Електронний Суд" 09.07.2024 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії індивідуального акту - висновку службового розслідування Департаменту патрульної поліції від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції №1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;
- заборони Департаменту патрульної поліції та будь-яким іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору по справі, а саме використовувати зазначений вище висновок службового розслідування Департаменту патрульної поліції від 09.08.2023, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та наказу Департаменту патрульної поліції № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, у якості правової підстави (доказу) наявності у діях позивача по справі складу дисциплінарного правопорушення (проступку), у можливих юридично значущих та процесуальних діях, до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням по ній.
Вказану заяву зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 16.07.2024 та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано судді ОСОБА_2 для розгляду.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача, враховуючи тривалість судового розгляду справи та імовірність вжиття відповідачем та іншими органами державної влади подальших юридично значущих дій, які ґрунтуватимуться на оскаржуваних діях та рішеннях суб'єкта владних повноважень, зокрема намагань притягнення позивача до цивільно-правової відповідальності на підставі нібито встановленого оспорюваними діями відповідача "факту" міфічного "дисциплінарного проступку" з боку позивача, тобто пред'явлення відповідних позовів тощо.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з діями посадових осіб Департаменту патрульної поліції щодо проведення службового розслідування на підставі наказу № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, за результатами якого було складено висновок службового розслідування від 06.09.2023, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 06.09.2023; не погодження з діями посадових осіб Департаменту патрульної поліції із складання та затвердження висновку службового розслідування від 06.09.2023, проведеного на підставі наказу № 1609 від 09.08.2023 «Про проведення службового розслідування» та № 1724 від 22.08.2023 «Про продовження строку проведення службового розслідування» за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваних дій посадових осіб Департаменту патрульної поліції щодо проведення службового розслідування за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про оскарження таких дій та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправних дій відповідача.
Суд звертає увагу, що обставини правомірності (протиправності) дій посадових осіб Департаменту патрульної поліції щодо проведення службового розслідування за фактом неналежної організації процедури тимчасового затримання транспортних засобів працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Доводи, які позивач наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також суд зауважує, що сама ж лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 09.07.2024, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 16.07.2024.
Суддя Кушнова А.О.