про залишення позовної заяви без руху
16 липня 2024 року м. Київ № 320/32896/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єрьоміної В.А. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пункту 2 частини п'ятої, частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Ураховуючи, що позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом Єрьоміною В.А., то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 Кодексу).
У реквізитах позову відсутні відомості щодо місця проживання чи перебування представника позивача, як цього вимагає стаття 160 Кодексу. Натомість вказано місце здійснення адвокатської діяльності.
Окрім того, суд звертає увагу, що ордер адвоката, яка підписала позовну заяву не містить будь-яких реквізитів договору про надання правової допомоги, окрім дати, які б дали можливість суду переконатись у дійсному його укладенні з позивачем та ставить під сумнів дійсність укладення такого договору і відповідно, - дійсність уповноваження позивачем адвоката Єрьоміної В.А. на подання позовної заяви.
Крім того, підпис керівника адвокатського бюро/об'єднання на ордері візуально відрізняється від підпису, відтвореного за допомогою факсиміле на інших ордерах в інших справах, поданих адвокатом Єрьоміною В.А.
У той же час, позовна заява до суду подана нарочно, а місцезнаходженням Адвокатського об'єднання «Мережа Права» є м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24-В, як і місцем перебування (проживання) адвоката Єрьоміної В.А.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що поданий ордер підписаний власноручним підписом керівника адвокатського бюро/об'єднання.
За змістом частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону № 5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами підпункту 12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Підпунктом 12.11 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»).
Підпунктом 12.12 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлюватись у відповідності до пункту 10 цього Положення.
У справі №120/17879/21-а з'ясувалось, що особам нічого не було відомо про наявність судової справи, а також вони не підписували жодних договорів щодо надання правової допомоги.
У постанові від 13.09.2023 у справі №120/17879/21-а Верховний Суд дійшов висновків, що суд зобов'язаний вживати заходів для з'ясування складу учасників судового процесу їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій; Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм, зі змісту яких убачається можливість ненадіслання процесуальних документів у справі учасникам справи, з огляду на участь у справі їх представника.
Зважаючи на зазначене, з метою виключення фіктивного звернення адвоката Єрьоміної В.А. з позовом від імені ОСОБА_1 . без реального волевиявлення позивача щодо уповноваження ОСОБА_2 на таке звернення, з метою виключення обставин, за яких адвокат може бути притягнений до кримінальної відповідальності за статтями 358 та 400-1 Кримінального кодексу України, суд уважає за необхідне витребувати від особи, що підписала позовну заяву, додаткові документи та відомості, а саме завірений належним чином договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Єрьоміною В.А., відомості щодо адреси електронної пошти позивача, відомості щодо зареєстрованої адреси проживання чи перебування адвоката Єрьоміної В.А.
Зазначене свідчить про недобросовісність представника позивача при зверненні до суду та про створення умов, за яких перевірка дійсного волевиявлення позивача на подачу позову для суду буде значно ускладнена.
Із положень статті 45 Кодексу вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Щодо строку звернення до суду, слід зазначити таке.
Відповідно до пунктів 5 та 8 частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частинами четвертою та сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається зі змісту позову, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок до пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби № 11/512 від 20.07.2020 за періоди з 01.01.2018 по 31.03.2019, у той час як до суду звернувся з такою позовною заявою у липні 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутись до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Керуючись зазначеними обставинами, суд констатує, що в момент отримання позивачем пенсійних виплат в меншому розмірі з 01.10.2022, останній міг та мав реальну можливість дізнатись про порушення свого права та своєчасно звернутись до суду на його захист, а тому строк звернення до суду для позивача обраховується з 01.10.2022.
Звертаючись у липні до суду з позовом про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Проте матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, проте містять заяву про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- засвідченої належним чином копії договору про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Єрьоміною В.А., подачі в письмовій формі відомостей щодо зареєстрованої адреси місця проживання чи перебування адвоката Єрьоміної В.А., що мають бути підтверджені належними та допустимими доказами;
- письмових пояснень керівника адвокатського об'єднання «Мережа права», яким чином власноручно підписаний ним ордер серії АН № 1394375 від 10.04.2024, а також всі матеріали позовної заяви були подані нарочно до Київського окружного адміністративного суду, у той час як керівник адвокатського об'єднання та адвокат Єрьоміна В.А. знаходяться в м. Одеса; відповідних документальних доказів перебування керівника адвокатського об'єднання та адвоката Єрьоміної В.А. в м. Києві з 10.04.2024 по день звернення з позовом до суду; вказані пояснення мають бути подані в письмовому, а не в електронному вигляді, з власноручним підписом керівника;
- письмових пояснень керівника адвокатського об'єднання «Мережа права» підстав різних зразків його підпису на поданих до суду документах; вказані пояснення мають бути подані в письмовому, а не в електронному вигляді, з власноручним підписом керівника;
- копії паспорта адвоката Єрьоміної В.А. з метою порівняння зразків підписів на поданих до суду документах;
- копії паспорта керівника адвокатського об'єднання «Мережа права» з метою порівняння зразків підписів на поданих до суду документах;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.