про повернення позовної заяви
17 липня 2024 року м. Київ Справа № 320/15233/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/15233/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 3 657 471,37 грн.
07.12.2023, ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №320/15233/23, відкрито провадження та справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС , в якому просить суд:
- Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2018 року №0091514204, №0091554204, № 0091484204, №0091784204, № 0091754204, № 0091834204, № 0091504204, № 0091854204, № 0091724204, № 0091744204, №0091634204, №0091574204, №0091844204, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0239, рішень №0091864204, №0091874204, №0091764204.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2023 головуючим суддею для розгляду зустрічної позовної заяви визначено суддю Войтович І.І.
16.01.2024 ухвалою суду зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України та запропоновано позивачу у визначений судом строк подати до суду - обґрунтованого клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.
25.01.2024 представником позивача адвокатом Муравлянік О.С. подано до суду заяву на усунення недоліків позову відповідно до ухвали суду від 16.01.2024, та заяву із проханням поновити ФОП ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом.
Представник позивача в заяві вказує про те, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду виходячи із того, що 06.02.2019 позивачу стало відомо про існування податкової заборгованості яка сформувалась на підставі податкових-повідомлень рішень прийнятих на підставі акту від 23 червня 2018 року №2832/26-15-42-04-2918301392, у зв'язку із чим, позивач 17.05.2019 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень про застосування штрафних санкцій, зобов'язання вчинити дії. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2022 по справі № 640/8556/19 в задоволені позовної заяви було відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/8556/19 від 09.08.2022 року залишена без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/8556/19 від 09.08.2022 року залишено без змін.
Представник відмітив, що в поданій до суду позовній заяві у справі № 640/8556/19 підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та рішень було зазначено що відповідачем з порушенням норм законодавства було проведено перевірку, та враховуючи той факт, що рішеннями судів, Окружним адміністративним судом м. Києва та Шостим апеляційним адміністративним судом, було встановлено що перевірка відбувалась на законних підставах та з дотриманням норм законодавства, єдиним способом захисту своїх прав позивачем є звернення до суду із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень виключно шляхом доведення не обґрунтованості висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
Представник посилається також на положення п.п. 56.18 ст. 56 ПКУ, згідно якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь - який момент після отримання такого рішення. Відповідно до п. 522 Підрозділу 10 Інші перехідні положення ПКУ (у редакції станом на 01.08.2021 року), на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVІD-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 було прийнято рішення про відміну з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином з 18.03.2020 року по 30.06.2023 року на період дії карантину строки позовної давності були зупинені. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Представник зазначив, що спірні правовідносини щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень виникли у 2018 році. Тобто у період з 2018 року по 2019 рік, строк звернення до суду складав 1095 днів, та відповідно враховувались норми Податкового кодексу України, щодо обчислення строку. В період з 17.05.2019 року по 09.08.2022 року позовна заява Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , майже 3 роки, розглядалась в суді першої інстанції.
Представник наполягає, що є підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду із позовом щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 2018 року.
Отримавши та перевіривши зазначені в заяві обґрунтування, суд вирішує заяву представника позивача у строки, враховуючи навантаження в роботі судді та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.
У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.
Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
За предметом поданої зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_1 оскаржує податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 14 серпня 2018 року №0091514204, №0091554204, № 0091484204, №0091784204, № 0091754204, № 0091834204, № 0091504204, № 0091854204, № 0091724204, № 0091744204, №0091634204, №0091574204, №0091844204, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0239, рішень №0091864204, №0091874204, №0091764204.
Позивач не використовував право на адміністративне оскарження зазначених рішень контролюючого органу, відтак строк звернення до суду становить шість місяців передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Доводи представника позивача щодо строків звернення до суду, зазначені в заяві, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовані вказаними вище судом висновками Верховного Суду.
Суд враховує, що позивач використав своє право на судове оскарження спірних рішень до Окружного адміністративного суду міста Києва, 17.05.2019 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2018 року №0091514204, №0091554204, № 0091484204, №0091784204, № 0091754204, № 0091834204, № 0091504204, № 0091854204, № 0091724204, № 0091744204, №0091634204, №0091574204, №0091844204, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0239, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: №0091864204, №0091874204, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14 серпня 2018 року №0091764204 у повному обсязі; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві видати наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 рік та питань сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2022 по справі № 640/8556/19 в задоволені позовної заяви було відмовлено.
За вказаним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2022 по справі № 640/8556/19, суд не встановив порушення контролюючим органом норм Податкового кодексу України при повідомленні позивача про проведення призначеної перевірки. Суд наголосив, що протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень позивач обґрунтовує виключно порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, а саме не повідомлення позивача про перевірку, що на думку останнього позбавило його можливості подати первинні бухгалтерські документи до перевірки. Одночасно суд наголосив, що в порушення частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано жодного доказу на спростування висновків відповідача, викладених в акті перевірки. Так, позивачем не надано до суду копій: податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем пункту 177.5 статті 177 з урахуванням пункту 49.18.5 статті 49 Податкового кодексу України; копії Книги обліку доходів та витрат, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача про порушення пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/8556/19 від 09.08.2022 року залишена без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/8556/19 від 09.08.2022 року залишено без змін.
Як встановлено судом, представник позивача відмітив, що в поданій до суду позовній заяві у справі № 640/8556/19 підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та рішень було зазначено що відповідачем з порушенням норм законодавства було проведено перевірку, та із даним позовом, позивач звертається із обґрунтуванням підстав його подання виключно шляхом доведення не обґрунтованості висновків відповідача, викладених в акті перевірки.
Суддя зазначає, що частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Як зазначено судом строк звернення для позивача до суду становить шість місяців передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 грудня 2019 року у справі № 826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суддя зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи зазначені в заяві представником позивача обґрунтування, виникнення спірних правовідносин з лютого 2019 року (коли ФОП стало відомо про існування податкової заборгованості), звернення позивача до суду із вказаним вище позовом, справа №640/8556/19, встановлені судом обставини подання до суду ФОП ОСОБА_1 даного зустрічного позову шляхом використання способу захисту порушеного права через доведення не обґрунтованості висновків відповідача, викладених в акті перевірки, застосовуючи причини пропуску, які можуть бути визнані судом поважними, суддя вважає необхідним зазначити, що не вбачаються обставини, які суд визнає поважними подання позивачем даного зустрічного позову із використанням іншого способу судового захисту.
Суддя відмічає, що позивач в силу положень ст. 47 КАС України, в межах розгляду справи №640/8556/19 не був позбавлений права на оскарження рішень контролюючого органу прийнятих за наслідками проведеної перевірки, де порушення зафіксовані контролюючим органом та складено акт від 23 червня 2018 року №2832/26-15-42-04-2918301392, шляхом спростування висновків відповідача, викладених в даному акті перевірки.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд зазначає, що представником позивача не наведено належних та достатніх доводів, не надано належних та достатніх доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 за зустрічним позовом, зустрічний позов підлягає поверненню.
Керуючись статтями 2, 5, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з матеріалами зустрічної позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І.І.