Справа № 466/7255/24
Провадження № 1-кс/466/2284/24
16 липня 2024року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2024 накладено арешт на автомобіль марки «OPEL» модель «VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_2 , без права відчуження, ремонту та експлуатації.
15.07.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт на майно, а саме марки «OPEL» модель «VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що всі необідні слідчі дії за участю транспортного засобу, автомобіля «OPEL» модель «VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 на даний час проведені.
Вважає, що потреби у подальшому арешті даного автомобіля та його утримані немає, його повернення не вплине на повне, всестороннє та об'єктивне проведення розслідування даної справи.
В судове засідання представник заявника адвокат ОСОБА_3 не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд даного клопотання у його та заявника відсутності та підтримав доводи зазначені у клопотанні.
В судове засідання представник Галицької окружної прокуратури міста Львова не з'явився, на адресу суду прокурором ОСОБА_6 подано клопотання про розгляд даного клопотання у його відсутності та зауважив, що не заперечує проти скасування арешту в частині користування, а частині розпорядження та відчуження просив залишити арешт в силі.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2024 накладено арешт на автомобіль марки «OPEL» модель «VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_2 , без права відчуження, ремонту та експлуатації.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно з вимогами ч.3 ст.132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
На переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні № 12024141380000893 від 22.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у право користування майном ОСОБА_5 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування власником належним йому майном відсутні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов'язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.
Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.
За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт на автомобіль марки «OPEL» модель «VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_2 , в частині користування, в частині відчуження, ремонту залишити арешт в силі.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1