16 липня 2024 року Київ № 320/9572/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення та про зміну або визначення способу виконання судового рішення, відстрочення його виконання в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073, 60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.
Від представника відповідача до суду надійшла заява в порядку статтей 252, 378 Кодексу, у якій просив:
- ухвалити у справі судове рішення щодо зміни або визначення способу виконання судового рішення, включивши до його складу учинення у межах встановлених судом розумних строків вказаних та текстом юридично значимих дій інформацію відповідно до пунктів 1-3 заяви;
- відстрочити (відтермінувати) виконання ухваленого іменем України у справі № 320/9572/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 відповідно до статті 378 Кодексу до моменту завершення перелічених за текстом у пунктах 1-3 юридично значимих дій у межах встановлених судом розумних строків;
- ухвалити у справі № 320/9572/24 згідно зі статтею 252 Кодексу додаткове рішення щодо розподілу судових витрат таким чином, щоб відвернути протиправне спричинення шкоди державі, державним інтересам, наприклад, шляхом повернення позивачу на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» сплаченого ним судового збору у повному обсязі.
Щодо питання про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
Як установлено судом, рішення суду від 23.05.2024 ухвалено у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки у суду відсутня необхідність в розгляді питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також те, що судове рішення від 23.05.2024 ухвалено в порядку письмового провадження, суд визнав за необхідне питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника відповідача розглянути в порядку письмового провадження.
Так, частинами першою та другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Таким чином, із урахуванням наведених вимог процесуального закону, підставою для ухвалення додаткового судового рішення є, зокрема, невирішення судом питання про судові витрати.
Як убачається з резолютивної частини рішення суду від 23.05.2024, питання про судові витрати вирішено судом, як і розглянуті всі позовні вимоги, із приводу яких досліджувались докази. Крім того, визначено спосіб виконання рішення суду шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Із урахуванням викладеного судом не встановлено підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки у цій справі рішення суду від 23.05.2024 ухвалено щодо всіх заявлених позовних вимог.
Згідно із частиною четвертою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у цій справі.
Щодо питання про зміну або визначення способу виконання судового рішення та відстрочення його виконання, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 378 Кодексу, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Розглянувши заяву в частині встановлення чи змінити способу або порядку виконання рішення суду від 23.05.2024, судом установлено, що вказане питання було ініційоване відповідачем (боржником), у той час як у розумінні вимог статті 378 Кодексу, із заявою про встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення суду може звернутись стягувач чи виконавець.
У зв'язку з наведеним, підстави для задоволення заяви представника відповідача (боржника) щодо зміни або визнання способу виконання судового рішення, - відсутні.
У той же час, заява не містить жодної інформації про обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Щодо заяви у частині відстрочення рішення суду, суд уважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За змістом статті 370 Кодексу, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За положеннями статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається представник відповідача, є те, що представник відповідача в ініційованій на розгляд суду заяві намагається встановити додаткові обов'язки для позивача, які виходять за межі предмета спору.
Оскільки представником відповідача у заяві не наведено жодних конкретно існуючих, об'єктивних і виключних обставини, що ускладнюють виконання судового рішення від 23.05.2024 у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке, у задоволенні заяви слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись статтями 242, 246, 250-252, 255, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.