про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів
16 липня 2024 рокум. Ужгород№ ЗД/260/3/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі:
головуючого - судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
заявника : ОСОБА_1 , представник - не зявився;
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
11 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви , якою просить :
1.Здійснити забезпечення доказів шляхом витребування в Міністерства оборони України:
- Довідку військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом його витребування та огляду:
- Наказ про призов військовозобов'язаного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації
- Військовий квиток ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 )
- копію особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
- список осіб, які проходили військово-лікарську комісію того ж дня, що ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
- список членів військово-лікарської комісії, якою було видано постанов упро придатність до військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів заявник вказав, що 03.07.2024 року близько 13:00 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було незаконно затримано співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с. Пилипець. Свідком зазначеного був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого 05.07.2024 року було викрадено тими ж співробітниками в с. Пилипець. ОСОБА_1 просив надати йому першу медичну допомогу, оскільки у нього стався серцевий приступ. На його звернення співробітники ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_6 не реагували. Лікарів з ВЛК просив направити його на кардіологічне обстеження, також заявник повідомив, що в нього немає документів про стан здоров'я, оскільки він туди прибув не заплановано. Жодних документів для ознайомлення ОСОБА_1 не надавали. О 14:38 представник заявника - ОСОБА_4 повідомив на телефон Центру безоплатної вторинної правничої допомоги 0 800 213 103 про затримання ОСОБА_1 О 22:15 заявника переміщено в ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 . 04.07.2024 року ОСОБА_4 знову повідомив Центр БВПД телефоном про мою нову адресу перебування. Протягом усього часу, він не міг скористатися правовою допомогою, а про його затримання співробітники ІНФОРМАЦІЯ_6 не повідомляли Центр БВПД.
04.07.2024 та 05.07.2024 заявник звернувся з електронними запитами через той же інтернет- сайт до Міністерства оборони України з запитами про надання копій зазначених документів з метою їх вивчення та оскарження в судовому порядку.
Станом на дату подачі цієї заяви ОСОБА_1 досі перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, Оноківська сільська територіальна громада, село Оріховиця, Ужгородський навчальний центр. На запити відповіді не послідувало.
У зв'язку з вищевикладеним, як зазначає заявник, вбачається, що документи, які зберігає ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувають під загрозою знищення, фальсифікації або пошкодження. Окрім того, зазначає, що його життя перебуває під загрозою у зв'язку зі значним погіршенням самопочуття через важкі умови тримання, голод, ненадання йому медичної допомоги. В разі його тяжкої хвороби і перебування в несвідомому стані або смерті він не зможе ефективно захистити свої права. Вважає обґрунтованим та доцільним здійснити забезпечення доказів наведеним вище способом.
Заяву ОСОБА_1 подав через систему " Електронний суд", до якої долучив: копію листа ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу слідчого судді Міжгірського районного суду та копії Запитів від 04- 05.07.2024 року на адресу Міноборони про надання документів,(про які значено у вищевказаному листі та даній заяві про забезпечення доказів), де зазначено, що відповіді очікуються до 11 липня 2024 року., а токож надав копію заяви до Прокуратури Закарпатської області про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 146 ККУ та до "Тестового суду " м. Київ., а також копію Заяви до Ужгородського міськрайонного суду від 09.07..2024 року.
Суд звільнив заявника від судового збору за подання ним заяви , оскільки лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу слідчого судді Міжгірського районного суду свідчить , що заявник набув статус військовослужбовця і таким чином звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
12 липня 2024 року ухвалою ЗОАС призначено судове засідання на 16 липня 2024 року.
В судове засідання представник заявника та представник ІНФОРМАЦІЯ_6 з не зявилися .
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 заперечив щодо задоволення заяви.
Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.( ч. 3 ст. 117 КАСУ)
Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення доказів, оцінивши підстави даної заяви, суд доходить наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що:
- засіб доказування може бути втрачений
- або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За приписами ч. 5 ст. 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів заявником не зазначено обставини, які б давали підстави вважати, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів за місцем їх знаходженням, в разі визнання їх належними доказами у справі під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим.
Суд зазначає, що подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № 11-929заі19), від 22 серпня 2019 року по справі № 9901/385/19 (адміністративне провадження № П/9901/385/19) та від 3 липня 2019 року по справі № 9901/845/18 (адміністративне провадження № П/9901/845/18) .
Подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на обґрунтування необхідності забезпечення доказів, так як заявником не зазначені ризики чи загрози, об'єктивні факти можливої втрати доказів чи неможливості збирання чи подання відповідних доказів в майбутньому, а у суду відсутні підстави припускати, що докази про забезпечення яких просить заявник, можуть бути утрачені або будь-яким чином неможливе/ускладнене збирання чи подання відповідних доказів.
Крім того , зазначаючи неправомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 , заявник просить витребувати докази у Міністерства оборони , а відповідачем зазначає ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Отже заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування не відповідає критеріям, визначеним ст. 114 КАС України та вимогам, встановленим нормами ст. 116 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення доказів не свідчать про те, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 114, 115, 116, 117, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя З.Б.Плеханова