про відмову у відкритті провадження у справі
16 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/11743/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
17.06.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась з адміністративним позовом ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які призвели до звуження змісту та обсягу існуючих прав ОСОБА_1 , встановлених станом на 31.12.2023, тобто які призвели до здійснення з 01.01.2024 перерахунку її пенсії та її зменшення, в тому числі в частині зменшення підвищення до пенсії, встановленого ст.39 Закону України №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» станом на 31.12.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області утриматися від вчинення дій, наслідком яких є звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених станом на 31.12.2023, тобто наслідком яких є зменшення з 01.01.2024 пенсії ОСОБА_1 , яка була нарахована станом на 31.12.2023, в тому числі дій, наслідком яких є зменшення підвищення до пенсії, встановленого ст.39 Закону України №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» станом на 31.12.2023.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
15.07.2024 на виконання вимог вказаної ухвали позивачем надіслано письмові пояснення вх. №40102/24. В яких позивач зазначив, що територіальний орган Пенсійного фонду України, діючи, на думку позивача, з перевищенням наданих йому законодавством повноважень, 22.04.2024 за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку позивача, порушуючи вимоги ст.22 Конституції України, здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2024, в т.ч. вказаного підвищення до пенсії, яке після перерахунку становить суму 3200 грн, тобто всупереч вимогам ст.22 Конституції України та ст.1215 Цивільного кодексу України з 01.01.2024 перераховано та, без-будь якої правової підстави та будь-якого судового рішення, утримано з позивача добровільно виплачену їй за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 пенсію, притому зменшено підвищення до пенсії, яка є складовою її пенсії, більш ніж в чотири рази, що в свою чергу призвело до суттєвого зменшення пенсії позивача. На підставі вищезазначеного, позивач вважає, що не має надавати суду нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі її примірника для надсилання на адресу відповідача, із уточненням у ній позовних вимог в частині зазначення періоду дій/бездіяльності відповідача щодо нарахування доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленої ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та копії відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на звернення позивача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на виконання рішення суду у справі №240/13429/20.
На думку позивача, має місце новий спір, який не був предметом розгляду у справі №240/13429/20 та зазначає, що її позов не є заявою у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо протиправної бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у справі №240/13429/20, оскільки позивач зазначає, що нею оскаржуються протиправні дії територіального органу Пенсійного фонду України, які призвели до зменшення її пенсії та просить суд зобов'язати його утриматися від таких дій.
Крім того, позивач заперечує те, що вона має подавати уточнений позов в частині зазначення періоду бездіяльності відповідача, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
На думку позивача, стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 та доданими до неї документами, а також поясненнями які надійшли від позивача на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 25.06.2024, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити, з таких мотивів та підстав.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Таким чином, предметом судового розгляду в адміністративному судочинстві є публічно-правовий спір, який вирішується в порядку позовного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №240/13429/20 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області почало здійснювати виплату позивачу підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яке станом на 31.12.2023 становило 13400,00 грн (6700,00 грн х 2 = 13400,00 грн) та виплачувалось позивачу по січень 2024 року.
Однак, з 01.01.2024 ГУ ПФУ в Житомирській області здійснило перерахунок та виплату пенсії позивача, як непрацюючому пенсіонеру, сума якої після перерахунку склала 3200,00 грн.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №240/13429/20 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не в повному обсязі, оскільки на виконання рішення суду доплата до пенсії складала 13400,00 грн, однак з 01.01.2024 така доплата складає лише 3200,00 грн.
Тобто, предметом поданої ОСОБА_1 позовної заяви є правовідносини між сторонами щодо невиконання в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №240/13429/20, а не новий публічно-правовий спір, який виник між сторонами.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Обов'язкове виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове їх виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Разом з тим, суд зауважує, що в основу ефективності правосуддя покладається також і здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовані розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства України, яким не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи - позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному статтями 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб'єкта владних повноважень. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право звернутися до суду в порядку статті 382 чи 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас ОСОБА_1 , звертаючись із даним позовом до суду фактично ініціювала нове позовне провадження, предметом якого є спонукання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до виконання судового рішення у справі №240/13429/20, що не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №295/13613/16-а.
В даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, оскільки змінився розмір доплати на підставі вже існуючого рішення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
За наведених обставин, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом ОСОБА_1 , оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду у справі №240/13429/20 та пов'язаний з виконанням вказаного судового рішення.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін