17 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6126/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В. Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.12.2023 №032150004371 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 12 грудня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.12.1993. З 08 червня 1985 року по 06.09.1988 р. проживала в АДРЕСА_1 та з 05.07.1990 року по 25.02.1994 р. в АДРЕСА_1 , яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” до 01.01.2015 було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю. У зв'язку з цим, має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. 11.12.2023, у віці 55 років, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 12.12.2023 №032150004371 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01.01.1993 позивач не прожила в зоні посиленого радіологічного контролю необхідних чотири роки.
Позивач вважає таке рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправним, оскільки нею були надані усі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують наявність необхідного страхового стажу та факт проживання на території радіоактивного забруднення більше чотирьох років.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у відзиві позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що за поданими позивачем документами для призначення пенсії особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 01 рік 02 місяці 25 днів. Для підтвердження проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не враховано відомості зазначені у довідках від 15.12.2022 №3762 та від 09.10.2023 №5710, оскільки в довідках зазначені періоди проживання з 08.06.1985 по 06.09.1988 та з05.07.1990 по 25.02.1994, а підставою видачі яких зазначено паспорт, який не містить даних про проживання у зоні посиленого радіологічного контролю у вказані періоди. Відповідно до наданих до електронної пенсійної справи документів у вказані періоди проживання у зоні посиленого радіологічного контролю заявниця навчалась та працювала в іншій області.
Виходячи з вищевикладеного, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позову не визнав та пояснив, що згідно наданих позивачем документів, до періоду проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано періоди з 08.06.1985 по 06.09.1988, оскільки позивач в цей період фактично проживала та навчалася у м. Луцьк, що підтверджується що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 26.06.1991 та з 05.07.1990 по 25.02.1994, оскільки у наданих позивачем довідках за цей період відсутні посилання на документи, які свідчать про проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які проживали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку (на 2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. На підставі наведеного та норм чинного законодавства Головним управлінням, 12.12.2023 винесено рішення № 032150004371 про відмову у призначенні пенсії позивачу, оскільки відсутній необхідний строк проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.12.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 12.12.2023 №032150004371 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01.01.1993 позивач не прожила в зоні посиленого радіологічного контролю необхідних чотири роки, позивач документально підтвердила, що станом на 01.01.1993 року проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 01 рік 02 місяці 25 днів.
Позивач вважає таке рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправним, а тому звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зокрема, частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років ; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (пункт 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ).
Виходячи із змісту суспільних правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986.
За змістом примітки до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Отже, норми спеціального закону - Закону №796-XII застосовуються субсидіарно із нормами загального закону - Закону №1058- ІV, доповнюють і конкретизують їх.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі змінами).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
У свою чергу частиною третьою статті 65 Закону №796-XII обумовлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (яка була чинною на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51) особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Пунктом 10 Порядку №51 встановлено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Відповідно до пункту 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.
Зазначене кореспондується зі змістом частини 3статті 65 Закону №796-ХІІ.
Отже, із системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - не менше чотирьох років станом на 01.01.1993. Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17 та від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а, від 08.06.2022 у справі №805/3752/18-а, від 26.07.2023 у справі №460/2589/20.
Позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що їй Малинською райдержадміністрацією видано відповідне посвідчення № 599825 від 20.12.1993, а вказане посвідчення видається, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Малинською РДА), який при видачі зазначеного посвідчення, перевіряв достовірність поданих позивачем документів.
Також, разом з цим згідно з довідкою, виданою сектором ведення реєстру Малинської міської територіальної громади виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 09.10.2023 № 5710 позивач з 08 червня 1985 року по 06.09.1988 р. проживала в АДРЕСА_1 та з 05.07.1990 року по 25.02.1994 р. в м. Малин, вул. Бондарик, буд. 13, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи до 01.01.2015 було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю. Довідка видана на підставі паспортних даних та будинкової книги.
Як слідує з матеріалів справи, фактичною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII стало те, що позивач станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю менше чотирьох років (01 рік 02 місяці 25 дні), оскільки у вищезазначені періоди навчалася у Волинському національному університеті імені Лесі України, який знаходиться на території, що не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
З такими твердженнями органу Пенсійного фонду позивач не погоджується та зазначає, що довідкою, виданою сектором ведення реєстру Малинської міської територіальної громади виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 09.10.2023 № 5710 підтверджується факт реєстрації та фактичного проживання Позивача , зокрема з 08 червня 1985 року по 06.09.1988 р. та з 05.07.1990 року по 25.02.1994 р. в м. Малин, Житомирської області, яке було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що становить понад 4 роки проживання у зазначеній зоні.
Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі № 572/245/17 та від 17.06.2020 у справі № 572/456/17, від 11.03.2024 у справі № 500/2422/23 сформовано висновок про те, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
У постанові від 19.09.2019 у справі№ 556/1172/17 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням, або у зв'язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Довідка, видана сектором ведення реєстру Малинської міської територіальної громади виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 09.10.2023 № 5710 містить інформацію про те, що позивач була зареєстрована та проживала не менше 4 років в м. Малин, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
Позивач надала основний документ, що підтверджує її право на пільги та компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ, - довідка потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), яка засвідчує той факт, що станом на 01.01.1993 вона проживала в зоні посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
До заяви про призначення пенсії позивачка додала посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 від 20.12.1994 року, видане Малинською райдержавдміністрацією, довідку №5770 від 09.10.2023 сектору ведення реєстру Малинської міської територіальної громади виконавчого комітету Малинської сільської ради, будинкову книгу, копію диплома, трудової книжки НОМЕР_3 .
Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 (далі - Порядок № 51 в редакції на момент звернення з заявою про призначення пенсії) передбачено, що посвідчення є документом, який підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 51, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного
контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Виходячи з цього нормативного положення, документом, який засвідчує факт проживання особи в зоні посиленого радіоекологічного щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року є посвідчення особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії серії В.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 5 років відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання, роботи.
Водночас застосування як першої, так і другої умови наведеної вище, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 4 роки.
Таким чином, суд приходить до переконання в тому, що із поданих позивачкою документів, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку початкова величина зниження пенсійного віку становить 2 роки, період її проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року дає їй право на зменшення пенсійного віку додатково на 1 рік, що не дає їй право на призначення пенсії по досягненню 55 років.
Враховуючи те, що при розгляді заяви позивачки про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області діяло в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, місто Одеса, вулиця Канатна, 23, код ЄДРПОУ 20987385).
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.Д. Ковальчук