17 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5561/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
02.04.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Черкаській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907410132101 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки позивач раніше отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), а за нормами Закону № 889-VIII перерахунки пенсій державним службовцям не передбачено.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивач не перебувала на державній службі, досягла необхідного віку, у неї наявний необхідний загальний страховий стаж та стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому має право на призначення зазначеної пенсії.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907590123074 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону № 889-VIII, та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIII з дати звернення (02.04.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 02.04.2024 за № 93/1.16/2-24 та № 94/1.16/2-24.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 27).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 34-38) представник відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області Прошкіна А.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, враховуючи, що позивачу пенсія за нормами статті 37 Закону № 3723-ХІІ вже призначалася, а право на призначення пенсії державного службовця в рамках дії Закону № 889-VIII мають особи, які не отримували пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Зазначає також, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні необхідні документи, згідно з якими заявниця отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ до 01.10.2017 (автоматичного переведення на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 43-45) представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області Лисюк О.В. позов також не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Крім того, заперечує позовну вимогу зобов'язального характеру, оскільки наслідком скасування рішення має бути виникнення обов'язку саме у ГУ ПФУ в Черкаській області провести перерахунок пенсії.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.08.2009 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з 01.10.2017 переведена на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, що вбачається з рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907410132101 (а. с. 7).
02.04.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII (а. с. 9). Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Черкаській області, рішенням якого від 09.04.2024 № 907410132101 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні необхідні документи, згідно з якими заявниця отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ до 01.10.2017 (автоматичного переведення на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV) для обрахунку пенсії, а перерахунки пенсії державним службовцям чинним законодавством не передбачено (а. с. 7).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
З рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907410132101 та відзиву на позовну заяву вбачається, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII з тих мотивів, що позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ до 01.10.2017 (з 04.08.2009 позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, а з 01.10.2017 - автоматично переведена на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV).
Суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на інший вид пенсію за віком державного службовця. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-ХІІ не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, висновків щодо застосування норма права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22, суд дійшов висновку про те, що відповідач ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907410132101 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII. На думку суду, у відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
З цих підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.04.2024 № 907410132101 належить задовольнити.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області вчинити певні дії щодо переведення та виплати пенсії, то суд враховує таке.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Черкаській області, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні на пенсію та здійсненні її перерахунку.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо переведення та виплати пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Черкаській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23). При цьому, суд також погоджується із доводами позивача про визначення розміру пенсії відповідно до довідок, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 02.04.2024 № 93/1.16/2-24, № 94/1.16/2-24 (а. с. 11-12), оскільки призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату, а вказані довідки складені за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, підстави не брати їх до уваги відсутні.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Черкаській області судовий збір в сумі 605,60 грн, що був сплачений квитанцією від 25.05.2024 в розмірі 1211,20 грн (а. с. 25).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09 квітня 2024 року № 907410132101.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) здійснити переведення та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, з 02 квітня 2024 року, з визначенням розміру пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 02.04.2024 № 93/1.16/2-24, № 94/1.16/2-24.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх