17 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6016/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія Лідер Груп” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія Лідер Груп” (далі - ТОВ “Вікторія Лідер Груп”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2, №UA205140/2023/000808/2, від 13.12.2023 №UA205140/2023/000812/2, від 20.12.2023 №UA205140/2023/000822/2, від 10.01.2024 №UA205140/2024/000007/1, від 18.01.2024 №UA205140/2024/000015/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство внаслідок укладених з іноземними компаніями зовнішньоекономічних контрактів придбало товари (транспортні засоби) та подало митному органу митні декларації та додатні до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом за ціною договору. Однак відповідач прийняв оскаржувані рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що додані до митних декларацій документи містили розбіжності, а декларант не надав додаткових документів на вимогу митниці.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей щодо ціни товару, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не достовірних відомостях.
Також зауважив, що у рішеннях про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірних рішеннях, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування методів 2а, 2б, 2в та методу 2г визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
05 квітня 2023 року між ТОВ “Вікторія Лідер Груп” (покупець) та фірмою “DIJENIJ IN BOTTEGE BG LTD” (продавець) укладено контракт №DV/04-2023-1, згідного якого продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його па умовах даного договору на умовах СІР - Київ, Луцьк, Рівне, СРТ - Луцьк, DAP - Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове, CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно інвойсом на кожну поставку.
На виконання умов вказаного контракту фірмою “DIJENIJ IN BOTTEGE BG LTD” складено рахунок-фактуру (інвойс) №05.12.23.5369-DIJ _VIC від 05.12.2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 , вартість якого складає 11000 євро.
08.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці митну декларацію (МД) №23UA205140102711U9. Фактурна вартість імпортованого товару становить 11000,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 434 456,00 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (їнвойс) №05.12.23.5369-DIJ _VIC від 05.12.2023 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 05.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) №PL/MH/AV 0008531 від 05.12.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.01.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №12094/23 від 07.12.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) декларацію країни відправлення; 6) платіжні документи.
Декларант листом від 08.12.2023 №13/11/2023 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
08.12.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000802/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033681.
Як зазначено у графі 33 цього рішення від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Згідно п.3.2 контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-1 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар.
Відповідно до рахунка-фактури від 05.12.2023 №05.12.23.5369-DIJ_VIC продавцем (власником) товару “DIJENU IN BOTTEGE” BG LTD, що суперечить власнику товару, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 16.01.2019 №2019AE18957.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на рівні 23450 євро/од згідно інтернет-джерела mobile.de (https://www.mobile.de/ru/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%84%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BD-%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BE-7,5-%D1%82/Renault-Master-DoKa-Dreiseiten-Kipper 3,5t/vhc:vanupto7500,pgn:1,pgs:10,srt:price,sro:asc,mke:20700,mld:master,frn:2019,frx:2019,ful:diesel,pwn:96,pwx:96,dmg:false,vcg:tippervan/pg:vipvanupto7 500/378156384.html).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140102827U5 від 08.12.2023.
26 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія Лідер Груп” (покупець) та фірмою Firma WORA (продавець) укладено договір купівлі-продажу №WG/2022, згідно пункту 1.1. якого продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар на оплатити його на умовах даного договору.
У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №2023-829 від 20.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки SKODA KODIAQ, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 , вартість якого складає 14400 євро.
08.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140102821U0. Фактурна вартість імпортованого товару становить 14400,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 568 742,40 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: договір № WG/2022 від 26.09.2022 року; рахунок-фактуру (інвойс) №2023-829 від 20.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 03.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008536 від 04.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 18.12.2018; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №12080/23 від 07.12.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) декларацію країни відправлення; 6) платіжні документи.
Декларант листом від 08.12.2023 №08/12/2023 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
08.12.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000808/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033869.
Як зазначено у графі 33 цього рішення, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Відповідно до поданого інвойсу №2023-829 від 20.11.2023 продавцем товару (власником) є Firma WORA Inh. Wladimir Belz Bergstrasse 57, 89567, Sontheim-Brenz, Germany, однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 зазначений інший власник - HONNINGER BETONFERTIGTEIL GMBH. інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.
Вказане, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації за МД №UA204080/2023/25375 від 04.12.2023 на рівні 16000 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140102893U0 від 11.12.2023.
06.10.2023 між ТОВ “Вікторія Лідер Груп” (покупець) та підприємством “WEST PARTNERS Sp. z о.о.” укладено контракт купівлі-продажу №06/23, відповідно пункту 1.1. якого продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №509/2023 від 07.12.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 , вартість якого складає 12200 євро.
12.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140103922U0. Фактурна вартість імпортованого товару становить 12200,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 484 020,36 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: контракт купівлі-продажу №06/23 від 06.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №509/2023 від 07.12.2023 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 09.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008566 від 09.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 01.11.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку № 12224/23 від 12.12.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківський (платіжний) документ, що стосується оцінюваного товару.
Декларант листом від 12.12.2023 №12/12/2023 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
13.12.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000812/1, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033898.
Як зазначено у графі 33 цього рішення, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Відповідно п.3.2 контракту від 06.10.2023 №06/23 передбачена 100% передоплата на рахунок продавця, проте банківський платіжний документ відсутній. Відповідно до поданого інвойсу №509/2023 від 07.12.2023 продавцем товару (власником) є особа, відмінна від власника зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 01.11.2023
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації за МД №UA204080/2023/021929 від 27.10.2023 на рівні 14000 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140104083U5 від 13.12.2023.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія Лідер Груп” (покупець) було укладено з фірмою “ARIDA SALON AUTO” (продавець) контракт від 31.08,2023 №31-08, за умовами якого продавець має поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору на умовах СІР-Київ, Луцьк, Рівне, СРТ-Луцьк, DAP-Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку
У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №VO 050/11/2023 від 22.11.2023 предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_7 , вартість якого складає 7030 євро.
20.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140106360U8. Фактурна вартість імпортованого товару становить 7030,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 287 680,96 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; рахунок-фактура (інвойс) №VO 050/11/2023 від 22.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 22.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008603 від 22.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 12.08.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку № 12489/23 від 19.12.2023; платіжну інструкцію № 27 від 09.11.2023; декларацію країни відправлення №23PL301010Е1807534 від 19.12.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) декларацію країни відправлення (Франція).
Декларант листом від 20.12.2023 №20/12/2023 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
20.12.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000822/1, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033977.
Як зазначено у графі 33 цього рішення, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E1807534 від 19.12.2023-30794 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 059/10/2023 від 22.11.2023 - 7030 євро. Згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1719230 від 01.12.2023 країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення. Відповідно до поданого інвойсу №VO 050/11/2023 від 22.11.2023 продавцем товару (власником) є Company Company “ARIDA SALON AUTO” 438 Rue des Entreprises, 60730 Novillers, France, однак, в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 видане в країні Франція, в якому зазначений інший власник OXYPHARM EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.
Вказане, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації за МД №UA204080/2023/19595 від 04.10.2023 на рівні 11000 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140106432U0 від 21.12.2023.
У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №589/2023 від 22.11.2023 року предметом купівлі-продажу є транспортний засіб марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_9 , вартість якого складає 6990 євро.
09.01.2024 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД №24UA205140001568U8. Фактурна вартість імпортованого товару становить 6990,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 292 163,13 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; рахунок-фактура (інвойс) №589/2023 від 22.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 03.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008675 від 04.01.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 28.01.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №157/24 від 09.01.2024; платіжну інструкцію №278 від 05.01.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копію митної декларації країни відправлення.
Декларант листом від 10.01.2024 №10/01/2024 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
10.01.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000007/1, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000071.
Як зазначено у графі 33 цього рішення, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Відповідно до поданого інвойсу №589/2023 від 22.12.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALJN AVTO 438 Rue des Entreprises, 60730 Novillers, France. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 від 28.01.2019 зазначений інший власник LEASEPLAN FRANCE SAS. Документів про перехід права власності від власника LEASEPLAN FRANCE SAS до ARIDA SALJN AVTO, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації за МД №UA204080/2023/026798 від 20.12.2023 на рівні 11000 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140001785U4 від 10.01.2024.
Між ТОВ “Вікторія Лідер Груп” (покупець) та підприємством “TJAB D1ROTEC CONSULT” (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №20-12/23 від 20.12.2023, згідно пункту 1.1. якого продавець мас поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
У відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) №24-002 від 09.01.2024 предметом купівлі-продажу є трактор гусеничний PRINOTH RAPTOR 300, номер - 10662372, вартість якого складає 247 400 євро.
18.01.2024 для митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару позивач подав до Волинської митниці МД №24UA205140003631U5. Фактурна вартість імпортованого товару становить 247 400,00 євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 10 195 354,00 грн).
До вказаної МД для підтвердження митної вартості додано: контракт №20-12/23 від 20.12.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №24-001 від 09.01.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №24-002 від 09.01.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну №624852 від 15.01.2024; платіжну інструкцію №273 від 21.12.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №361/24 від 17.01.2024; фотографії; декларацію країни відправлення №24PL301010Е0046192 від 15.01.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: 1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Декларант листом від 18.01.2024 повідомив, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.
18.01.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000015/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/000160.
Як зазначено у графі 33 цього рішення, митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності.
Згідно рахунка-фактури від 09.01.2024 №24-001 вартість товару становить 42600 євро, згідно рахунка-фактури від 09.01.2024 №24-002 вартість товару 2474000 євро, що суперечить вартості, вказаній в копії митної декларації країни відправлення від 15.01.2024 №24PL301010E0046192 - 1256889.
Згідно копії митної декларації країни відправлення відправником товару є UAB Dirotec consult, однак в автотранспортній накладній від 15.01.2024 № 624852 в гр. 22 відсутній підпис та печатка відправника. Також, згідно вищезазначеного документа в гр. 23 вказаний перевізник PETRO MALKO, однак згідно МД умови поставки вказані DAP LUTSK.
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару 2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації за МД №UA100060/2023/427982 від 31.10.2023 на рівні 317930 євро/од.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140003657U9 від 18.01.2024.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:
по МД №23UA205140102711U9 від 08.12.2023: контракт №DV/04-2023-1 від 05.04.2023; рахунок-фактуру (їнвойс) №05.12.23.5369-DIJ _VIC від 05.12.2023 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 05.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) №PL/MH/AV 0008531 від 05.12.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2019АЕ18957 від 16.01.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №12094/23 від 07.12.2023;
по МД №23UA205140102821U0 від 08.12.2023: договір № WG/2022 від 26.09.2022; рахунок-фактуру (інвойс) №2023-829 від 20.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 03.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008536 від 04.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 18.12.2018; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №12080/23 від 07.12.2023;
по МД №23UA205140103922U0 від 12.12.2023: контракт купівлі-продажу №06/23 від 06.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №509/2023 від 07.12.2023 року; міжнародну товарно-транспортну накладну від 09.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008566 від 09.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №1034267602 від 01.11.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку № 12224/23 від 12.12.2023;
по МД №23UA205140106360U8 від 20.12.2023: контракт від 31.08.2023 №31-08; рахунок-фактура (інвойс) №VO 050/11/2023 від 22.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 22.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008603 від 22.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 12.08.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку № 12489/23 від 19.12.2023; платіжну інструкцію № 27 від 09.11.2023; декларацію країни відправлення №23PL301010Е1807534 від 19.12.2023;
по МД №24UA205140001568U8 від 09.01.2024: контракт від 31.08.2023 №31-08; рахунок-фактура (інвойс) №589/2023 від 22.11.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 03.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MH/AV 0008675 від 04.01.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2019АН72587 від 28.01.2019; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №157/24 від 09.01.2024; платіжну інструкцію №278 від 05.01.2024;
по МД №24UA205140003631U5 від 18.01.2024: контракт №20-12/23 від 20.12.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №24-001 від 09.01.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №24-002 від 09.01.2024; міжнародну товарно-транспортну накладну №624852 від 15.01.2024; платіжну інструкцію №273 від 21.12.2023; висновок про якісні характеристики товару - експертну довідку №361/24 від 17.01.2024; фотографії; декларацію країни відправлення №24PL301010Е0046192 від 15.01.2024.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 20.12.2023 №UA205140/2023/000822/2, від 18.01.2024 №UA205140/2024/000015/2 про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах, з наступних підстав.
Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Звертаємо увагу, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контрактів вартість товару визначається в євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість партії товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контрактів взагалі не визначалась.
Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Щодо посилання на те, що в пункті 3.2 контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023- 31 за домовленістю сторін можливі 3 види плати: передоплата банківським перерахунком на рахунок продавця, оплата по факту тримання товару та оплата товару на виплати, проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар зазначаємо наступне.
Так, в пункті 3.2 контракту від 05.04.2023 №DV/04-2023-31 вказано, що за погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати.
Відтак, цим контрактом визначено умови розрахунків як передоплата за товар (у такому разі декларант під час митного оформлення зобов'язаний надати митному органу платіжний документ, що підтверджує оплату товару), так і післяплата (у такому разі під час митного оформлення у декларанта відсутній платіжний документ про оплату за товар).
У спірному випадку розмитнення товару за МД №23UA205140102711U9 від 08.12.2023 декларант не надав платіжного документа на підтвердження оплати за товар внаслідок його відсутності, оскільки така оплата була проведена після поставки товару, що підтверджується наданою суду копією платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №21 від 11.12.2023.
Відсутність в інвойсі умов оплати жодним чином не впливає на ціну товару, яка безпосередньо визначається рахунком-фактурою (інвойсом), який згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. У свою чергу, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, підтверджують митну вартість у випадку, якщо рахунок сплачено.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року по справі № 803/3649/15.
Окрім того, платіжний документ свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів (договірну вартість), яка має бути сплачена за відповідний товар. Колегія суддів зазначає, що прямого зв'язку між відомостями відображеними у платіжному документі щодо сплаченої суми та договірною (яка є одночасно і митною) вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме чеку, квитанції, платіжного доручення або незазначення у ньому якогось із реквізитів рахунку фактури не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17.
Щодо посилання відповідача у рішенні №UA205140/2024/000015/2 від 18.01.2024 на відсутність автотранспортній накладній підпису та печатки відправника слід зазначити, що на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що в автотранспортній накладній відсутні відомості у графі 22 (підпис та печатка відправника), оскільки наявність певних недоліків у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформленим товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.
Крім того, міжнародна товарно-транспортна накладна не містить інформації про ціну товару, отже не є тим документом, що підтверджує його митну вартість.
Відповідачем також не обґрунтовано, яким чином недоліки автотранспортної накладної впливають на визначення ціпи товару та митної вартості. При цьому, приписами МК України не передбачено, що CMR є джерелом відомостей про митну вартість товарів. Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.
Також суд вважає безпідставними твердження митного органу про наявність розбіжностей щодо продавця товару, що містяться в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу з огляду на таке.
На митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно рахунків-фактури (інвойсів): №05.I2.23.5369-DІJ_VIC від 05.12.2023 транспортний засіб був проданий компанією “DIJENU IN BOTTEGE BG LTD”; №2023-829 від 20.11.2023 транспортний засіб був проданий компанією “Firma WORA”; №509/2023 від 07.12.2023 транспортний засіб був проданий компанією “WEST PARTNERS Sp. z о.о.”; №VO 050/11/2023 від 22.11.2023 та №589/2023 від 22.11.2023 транспортний засіб був проданий компанією “ARІDA SALON AUTO”, однак згідно відомостей свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів реквізити особи, на яких зареєстровано транспортні засоби, не кореспондуються із заявленими до митного оформлення відомостями стосовно продавця товару, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою.
Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту) зрозуміло, що продавцем є компанії “DIJENU IN BOTTEGE BG LTD”, “Firma WORA”, “WEST PARTNERS Sp. z o.o.”, “ARIDA SALON AUTO”.
Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Суд також зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Тому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.
Витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням вищенаведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій (у рішенні від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2 вказав лише посилання на інтернет-джерело mobile.de), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2, №UA205140/2023/000808/2, від 13.12.2023 №UA205140/2023/000812/2, від 20.12.2023 №UA205140/2023/000822/2, від 10.01.2024 №UA205140/2024/000007/1, від 18.01.2024 №UA205140/2024/000015/2 про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 11622,93 грн, сплачений платіжною інструкцією в національній валюті від 04.06.2024 №1400.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн, суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16-01/01, укладеного між Адвокатським об'єднанням “Дженерал Лігал Груп” (далі - Адвокатське об'єднання) та позивачем; додаткової угоди (замовлення) від 04.06.2024 №01/06 до договору №16-01/01 від 16.01.2023; рахунку №09 від 04.06.2024 за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №16-01/01 від 16.01.2023; акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №01/06 від 04.06.2024; платіжної інструкції в національній валюті від 04.06.2024 №1399.
Договором про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16-01/01 визначено, що Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення клієнта з надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар з надання правової допомоги і фактичні витрати, понесені у зв'язку з виконанням цього договору. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що за надану правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.
Відповідно до додаткової угоди (замовлення) від 04.06.2024 №01/06 Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо вжиття всіх можливих заходів у справі щодо визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2, №UA205140/2023/000808/2, від 13.12.2023 №UA205140/2023/000812/2, від 20.12.2023 №UA205140/2023/000822/2, від 10.01.2024 №UA205140/2024/000007/1, від 18.01.2024 №UA205140/2024/000015/2.
Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що для виконання замовлення Адвокатське об'єднання здійснює, зокрема, такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі, але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи до повного виконання судового рішення у справі; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.
Сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання становить: щодо оскарження рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.12.2023 №UA205140/2023/000802/2, №UA205140/2023/000808/2, від 13.12.2023 №UA205140/2023/000812/2, від 20.12.2023 №UA205140/2023/000822/2, від 10.01.2024 №UA205140/2024/000007/1 - 15000,00 грн; щодо оскарження рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 18.01.2024 №UA205140/2024/000015/2 - 10 000,00 грн, всього разом - 25 000,00 грн.
Вказану суму гонорару також визначено у рахунку №09 від 04.06.2024 за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №16-01/01 від 16.01.2023 та відображено в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №01/06 від 04.06.2024, на підтвердження сплати якої надано платіжну інструкцію в національній валюті від 04.06.2024 №1399.
Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 18 622,93 грн (з них: судовий збір в сумі 11 622,93 грн; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 грудня 2023 року №UA205140/2023/000802/2, №UA205140/2023/000808/2, від 13 грудня 2023 року №UA205140/2023/000812/2, від 20 грудня 2023 року №UA205140/2023/000822/2, від 10 січня 2024 року №UA205140/2024/000007/1, від 18 січня 2024 року №UA205140/2024/000015/2.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія Лідер Груп” (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 22А, ідентифікаційний код 44549924) судові витрати в загальному розмірі 18 622,93 грн (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 93 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук