про поновлення строку звернення до суду та відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
16 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6662/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2017 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця; зобов'язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (з врахуванням проведених виплат) за період з 24 лютого 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року; ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2017 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця; зобов'язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (з врахуванням проведених виплат) за період з 24 лютого 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року; зобов'язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (з врахуванням проведених виплат) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Звертаючись до суду із позовною заявою, представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, яка не була вирішена судом при відкритті провадження у справі.
09 липня 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому одночасно порушено питання застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки спірні правовідносини виникли щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2017 року по 31 грудня 2022 року, а до суду ОСОБА_1 звернувся лише 26 червня 2024 року (а.с.33-37).
Розглянувши з урахуванням приписів статті 166 КАС України за встановленим судом порядком - у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та заявлене у відзиві на позов клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 24 лютого 2017 року по 31 грудня 2022 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з тим частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 19 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”; далі - Закон №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013.
Так у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа №1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України “Про оплату праці” необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Законом №2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
За висновками Верховного Суду в постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 04 квітня 2023 року у справі №640/8348/21, від 28 вересня 2023 року у справі №140/2168/23 та від 18 січня 2024 року у справі №240/5105/23, у рішенні Верховного суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Таким чином, у спірних правовідносинах право позивача на звернення до суду у спорі щодо виплати грошового забезпечення за період з 24 лютого 2017 року по 18 липня 2022 року не обмежувалося будь-яким строком.
З 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частини перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.
Це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був “прив'язаний” до нього, закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Цей позов, вимоги якого стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, зокрема й за період після 19 липня 2022 року (по 31 грудня 2022 року включно), подано до суду 26 червня 2024 року - із пропуском тримісячного строку звернення до суду (з урахуванням того, що строки, визначені статтею 233 КЗпП України були продовжені на строк дії карантину, який закінчився 30 червня 2023 року).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У заяві про поновлення строку звернення до суду від 24 червня 2024 року представник позивача обґрунтовував поважність причин пропуску такого строку тим, що позивач є військовослужбовцем та у зв'язку з воєнним станом з 24 лютого 2022 року постійно проходить військову службу у лавах Збройних Сил України на посаді начальника технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної ескадрильї та залучений до виконання військових обов'язків поза межами території України, у зв'язку з чим був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду із захистом своїх прав (а.с.1-21).
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення у справі “Ilhan v. Turkey” від 27 червня 2000 року).
Загальновідомою є та обставина, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан відповідними Указами Президента України продовжено та діє дотепер.
Судом із долучених до заяви про поновлення строку звернення до суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, про що наявні відомості у послужному списку (а.с.9).
Наявними у справі доказами (витяги з наказів Військової частини НОМЕР_1 ) підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі, вибував у відрядження (як на території України, так і за її межами): з 09 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року (накази від 09 жовтня 2022 року №285 та від 31 грудня 2022 року №374), з 08 січня 2023 року по 11 лютого 2023 року (накази від 07 січня 2023 року №7 та від 11 лютого 2023 року №42), з 14 лютого 2023 року по 13 червня 2023 року (накази від 13 лютого 2023 року №44 та від 13 червня 2023 року №170), з 01 липня 2023 року по 10 серпня 2023 року (накази від 01 липня 2023 року №190 та від 10 серпня 2023 року №232), з 13 серпня 2023 року по 16 грудня 2023 року (накази від 13 серпня 2023 року №235 та від 16 грудня 2023 року №373), з 02 січня 2024 року по 02 червня 2024 року (накази від 02 січня 2024 року №2 та від 02 червня 2024 року №156).
Отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час звернення до суду з цим позовом позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу в умовах воєнного стану, про що відомо й відповідачу.
Тобто, наявні підстави, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оцінивши обставини, про які повідомлено у заяві про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, підтверджені доказами, суд дійшов висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 цього строку є поважними та такий строк підлягає поновленню, а отже у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 248, 262 КАС України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 цей строк.
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк