м. Вінниця
16 липня 2024 р. Справа № 120/2940/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови у формі довідки військово - лікарської комісії від 16.12.2023 № 13762, тому з метою її скасування та зобов'язання відповідача провести повторний медичний огляд, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 13.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
10.04.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Представник вказав, що 16.12.2023 старшому сержанту ОСОБА_1 амбулаторно було винесено Постанову гарнізонної ВЛК, із встановленням діагнозу: Наслідки перенесених вибухових травм (03.07.2023, 10.07.2023) у вигляді цефалогічного, вестибуло-атактичного, астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; акубаротравми у вигляді суб'єктивного шуму.
На підставі статей 23-в, 61-в, 64-в, 75-в, 79-в, 34-г графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби.
Відповідач зауважив, що позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 не наділена правами переглядати, скасовувати, вносити зміни та доповнення до своєї постанови, тобто на законному рівні відсутній алгоритм прийняття такого рішення.
Відповідно до п.п. 2.5.4. Положення 402, штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. (ВЛК регіону, ЦВЛК). В даному випадку позивачу потрібно було звернутися до 20 Регіональної ВЛК, яка знаходиться у м. Дніпро або до ЦВЛК. Однак своїм правом звернутися до Регіональної військово - лікарської комісії за підпорядкованістю або до Центральної військово - лікарської комісії для оскарження або отримання обґрунтованої відповіді щодо порядку проведення військово - лікарської експертизи в Збройних Силах України, позивач не скористався.
На думку відповідача, порушень з боку військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 не встановлено.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
02.07.2023, перебуваючи на посаді старшого бойового медика 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , під час виконання обов'язків військової служби отримав травму і контузію у вигляді вибухової травми, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку та акубаротравми, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19.12.2023 (а.с. 8).
В подальшому позивач звернувся в лікарню та 13.11.2023 був направлений на МРТ обстеження. У висновку МРТ було вказано МРТ- картина дегенеративного гонартроза 1-2 ст., горизонтальний розрив заднього рогу і тіла медіального меніска, хондромалаяція хрящів медіальних виростків 2 ст., кіста Бейкера , помірний синовіт (а.с. 9).
Командир військової частини НОМЕР_2 направив позивача на медичний огляд до військової частини НОМЕР_1 на військово - лікарську комісію з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
За результатами військово - лікарської комісії складена довідка від 16.12.2023 № 13762, в якій вказано, що на підставі статей 23-в, 61-в, 64-в, 75-в, 79-в, 34-г графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби (а.с. 10).
29.11.2023 позивач повторно звернувся до лікаря, в результаті чого йому було призначено оперативне лікування з діагнозом: АС лівого колінного суглоба, ревізія, вирішення питання аутопластики ПХЗ інтроапераційно на 01.02.2024.
31.12.2023 під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне уламкове поранення правого передпліччя, лівого плеча, лівого стегна, лівої скулової ділянки, акубаротравми без ураження правої та лівої барабанних перетинок та був госпіталізований в ургентному порядку до КНП "Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради, що підтверджується випискою від 02.01.2024 № 21748 (а.с. 13).
Позивач не погоджується із висновком ВЛК, оскільки вважає, що висновок здійснений без повного та належного огляду його стану здоров'я, тобто з порушенням порядку проведення такої комісії, зокрема, під час медичного огляду не були взяті до уваги його скарги на стан здоров'я та заключення МРТ, що призвело до хибного висновку про придатність до служби, тому з метою скасування вказаного висновку, який оформлений довідкою від 16.12.2023, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:
медичний огляд, зокрема, військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Відповідно до пп. "б" п. 6.1. глави 6 розд. II Положення № 402 направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, що оформлюються, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії.
Як встановлено з матеріалів справи, медичний огляд ОСОБА_1 проведений при Позаштатній постійно діючій військово - лікарській комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами чого ВЛК оформила Довідку від 16.12.2023 № 13762 про придатність позивача до військової служби.
Позивач вважає протиправним рішення ВЛК, покликаючись на те, що висновок здійснений без повного та належного огляду його стану здоров'я, тобто з порушенням порядку проведення такої комісії, зокрема, під час медичного огляду не були взяті до уваги його скарги на стан здоров'я та заключення МРТ.
Оцінюючи зазначені доводи позивача, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Як вже зазначалось судом, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. Тобто ВЛК приймає свої рішення після проведення належного медичного огляду з урахуванням оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку громадянина, наявності фізичних вад.
Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, тобто ВЛК не застосовує бездумний, власний підхід до визначення діагнозів, разом з тим придатність або не придатність до військової служби визначається відповідно до суворих приписів Розкладу хвороб. Більше того, висновок ВЛК приймається після огляду особи хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей, обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини.
Слід вказати, що висновки Військово-лікарської комісії можуть бути оскаржені до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, підтверджені або спростовані.
Крім цього, позивач не вказує на порушення процедури медичного огляду та проведених досліджень та просить суд зобов'язати відповідача провести повторний медичний огляд щодо визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я та врахувати при складанні висновку заключення МРТ та скарги на стан здоров'я.
Проте, повторний медичний огляд може мати місце у випадку, коли суд встановить порушення процедури первинного медичного огляду. Не є підставою для повторного медичного огляду незгода з результатами першого медичного огляду та незгода з визначеним діагнозом.
При вирішенні спору суд керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16, від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16, від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18.
Під час розгляду справи по суті суд не встановив порушення відповідачем процедури прийняття довідки ВЛК від 16.12.2023 № 13762.
Суд звертає увагу, що фактично усі основні мотиви, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зводяться до необхідності оцінки чи переоцінки наявних у нього медичних документів та отриманих ним висновків медичного обстеження. Проте, як вже наголошувалось судом вище, предметна оцінка таким доказам не входить до компетенції суду.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а доказів допущення відповідачем процедурних порушень проведення медичного огляду матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - АДРЕСА_2 ).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна