Справа № 594/529/24Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.
Провадження № 33/817/433/24 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
16 липня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
Суддя розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно даної постанови, 06 квітня 2024 року о 23 год. 56 хв. ОСОБА_1 в смт Мельниця Подільська по вул. Незалежності, 24 Чортківського району, керував мотоциклом «Yamaha», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер» 6810, прилад ARAM-0601, результат позитивний 1, 39 ‰, з яким водій був згідний, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з'ясовано усі обставини справи.
Свої доводи мотивує тим, що огляд на стан сп'яніння проведено із порушеннями, оскільки із відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що він проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки о 23.02 год. 6 квітня 2024 року, в той же час відповідно до тесту № 1477 такий було роздруковано о 00.00 год. 07.04.2024, тобто через годину після проходження огляду.
Також поліцейські розпочали відеозапис о 22.58 год., в той же час відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, він керував транспортним засобом о 23.56 год., тому протокол містить виправлення та складений із порушеннями.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Так, 25 травня захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано заяву про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та із 29.02.2024 року призваний у військову частину НОМЕР_2 .
Однак у матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_1 був мобілізований та бере безпосередню участь у військових діях, а відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також враховуючи, що захист інтересів ОСОБА_1 здійснюється професійним захисником - адвокатом Когутом О.В., який є фахівцем в галузі права, а безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 особисто вказав про розгляд справи в апеляційному суді за його відсутності, підстав для зупинення апеляційного провадження не вбачається.
Враховуючи викладене, а також, що положеннями КУпАП не передбачено процедуру зупинення провадження за наведених у заяві обставин, доводи захисника задоволенню не підлягають.
Щодо суті оскаржуваної постанови, то згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 037024 від 07 квітня 2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest ” 6810 №0601, тест №1477 від 07.04.2024 року.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор “ Drager Alcotest 6810” прилад №0601, згідно з якими рівень алкоголю в крові становив 1,39%о.
При цьому, результати огляду за допомогою газоаналізатора “Drager Alcotest ” 6810, останнє калібрування якого здійснювалось 10.08.2023 року, що вбачається з роздруківки результату огляду та свідоцтва про повірку приладу, є належним доказом у справі.
Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 ..
Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зі згоди водія та результат огляду- 1,39 ‰ .
Вказаний відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп'яніння та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, вказані обставини ОСОБА_1 у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Також, з долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6810» - 1,39 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та не заперечував його результату, а тому відмовився пройти такий у медичному закладі, а отже відсутні підстави для визнання такого огляду недійсним.
Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, із яким останній був ознайомлений та поставив свій підпис про згоду із результатом огляду.
Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з патрульними поліцейськими сам повідомив, що вживав алкоголь.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави огляду, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Щодо твердження апелянта про розбіжність у часі та даті складання протоколу та часом зупинки ОСОБА_1 із відеозаписом, то вказані доводи є неспроможними з огляду на наступне.
Так, згідно відеозапису із відеореєстратора ОСОБА_1 було зупинено 06 квітня 2024 року о 23 год. 56 хв., а згідно відеозапису з нагрудних камер останнього було зупинено 06 квітня 2024 року о 22 год. 56 хв., тому різниця у часі в одну годину, який відображається на відеозаписі є технічною помилкою, однак не впливає на правильність встановлених судом обставин.
При цьому час керування та зупинки ОСОБА_1 підтверджується також копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №575727 від 07 квітня 2024 року, якою що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122, 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Щодо доводів апелянта, що долучене до матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу у медичний заклад видане 07.04.2023 о 23.03 год., тобто майже через добу після того, як його було зупинено, то суд не бере їх до уваги, оскільки від огляду у медичному закладі водій відмовився.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.