Справа № 308/21864/23
Іменем України
11 липня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у склад :
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 червня 2024 року по справі за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023071170000884,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 червня 2024 року задоволено погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 у рамках кримінального провадження № 12023071170000884, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2023 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України, та застосовано щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дзвінкове Берегівського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 (шістдесяти) днів.
Строк тримання ОСОБА_6 під вартою визначено обчислювати з моменту фактичного затримання - з 20 год. 00 хв. 03 червня 2024 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою встановлено по 25 липня 2024 року.
Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених судом обов'язків, передбачених КПК України, - 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000,00 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн.
У разі внесення зазначеної застави, на підозрюваного ОСОБА_6 покладено такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків встановлено по 25 липня 2024 року.
У клопотанні вказується на те, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071170000884від 06.12.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України.
Із клопотання слідчого вбачається, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.12.2023 року, оскільки більш точний час встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА_12 , виник злочинний умисел, направлений на створення злочинної організації, керівництво такою організацією, участь у злочинній організації, а також організацію заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, здійснення незаконних операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 встановив зв'язки з особами, які схильні вчиняти злочини шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в результаті чого з'ясував про способи та методи заволодіння чужим майном.
Усвідомлюючи, що досягти мети незаконного збагачення шляхом вчинення вказаних дій він самостійно не зможе, ОСОБА_12 розробив план злочинної діяльності, який передбачав: отримати у користування приміщення які використовуватимуться учасниками злочинної організації, як офісні приміщення так званих операторів «колл-центру», з яких здійснюватимуться телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння коштами шляхом обману за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з періодичною зміною розташування таких приміщень з метою не викриття злочинної діяльності злочинної організації; пошук осіб співорганізаторів злочинної організації, які будуть допомагати здійснювати загальне керівництво злочинною організацією; пошук осіб учасників злочинної організації, що володіють угорською мовою, так званих операторів «колл-центру», які здійснюватимуть телефонні дзвінки потерпілим та будуть володіти технічними знаннями в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та які за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) зможуть вчиняти заволодіння коштами шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; пошук осіб, учасників злочинної організації, які мають знання щодо особливостей роботи міжнародної платіжної системи, автоматизованої банківської системи та володіючи цими відомостями, здійснюватимуть оформлення переказів коштів потерпілих шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальн ої техніки наступними способами, зокрема шляхом переказу з банківської платіжної картки потерпілої особи на рахунки інших підставних осіб, для виведення в подальшому цих коштів в готівку; пошук осіб на території Угорщини, які б надавали засоби та знаряддя, тобто сприяли вчиненню кримінальних правопорушень іншими учасниками злочинної організації, а саме: здійснювали пошук осіб, що не володіють про злочинний план злочинної організації, які реєстрували на своє ім'я банківські рахунки в банківських установах для отримання у користування банківських карток, які б використовували інші учасники злочинної організації для заволодіння коштами потерпілих; пошук особи яка за необхідності здійснюватиме виїзд за межі території України до Угорщини де отримуватиме обналічені від шахрайських дій «колл-центру» грошові кошти, після чого ввозитиме їх на територію України; доведення до вказаних осіб плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації; організацію управління, фінансування злочинної організації та розподілу коштів від злочинної діяльності між її учасниками; приховування злочинної діяльності шляхом забезпечення її учасників закритими від загального доступу каналами зв'язку, які не дають можливості втрутитись іншій особі, яка не володіє про злочинні наміри злочинної організації, тобто включення до спеціально створених Telegram каналів.
Діючи на виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_12 , з цією метою залучив до участі у злочинній організації ряд осіб, зокрема і ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_6 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали виконувати визначені ним ролі, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації та розподілив ролі між ними.
З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності злочинної організації, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, а саме: ОСОБА_12 , як організатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав організатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; розробив план вчинення злочинів та план дій кожного із її членів під час їх підготовки та безпосереднього вчинення; встановлював загальновизнані правила поведінки в злочинній організації та забезпечував дотримання їх учасниками злочинної організації; підшукав та залучив до складу злочинної організації учасників; приймав активну участь на всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією злочинів, безпосередньо керував діями членів створеної ним злочинної організації; забезпечував злочинну організацію рахунками підставних осіб на які шахрайським шляхом перераховувались грошові кошти потерпілих; розподіляв отримані від шахрайських дій грошові кошти між членами злочинної організації.
ОСОБА_14 добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її співорганізатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав співорганізатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; здійснював підбір приміщення де працювали так звані оператори «колл-центру»; підшукав та залучив до складу злочинної організації інших учасників; контролював роботу на офісах так званих операторів «колл-центру»; відповідав за матеріально технічне забезпечення офісу так званих операторів «колл-центру», забезпечував комп'ютерною технікою та всім іншим, що необхідне для його функціонування; проводив співбесіди з особами які працювали так званими операторами «колл-центру», інструктував так званих операторів «колл-центру» з приводу шахрайської діяльності якою займалась злочинна організація, приймав їх на роботу а також на власний розсуд звільняв їх; забезпечував злочинну організацію рахунками підставних осіб на які шахрайським шляхом перераховувались грошові кошти потерпілих;
Як учасник ОСОБА_13 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману. В свою чергу, ОСОБА_15 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її співорганізатор та керівник злочинної організації виконував наступні функції: виступав співорганізатором злочинної організації, та здійснював загальне керівництво даною злочинною організацією; здійснював підбір приміщення де працювали так звані оператори «колл-центру»; підшукав та залучив до складу злочинної організації учасників; контролював роботу на офісах так званих операторів «колл-центру»; відповідав за матеріально технічне забезпечення офісу так званих операторів «колл-центру», забезпечував комп'ютерною технікою та всім іншим, що необхідне для його функціонування; проводив співбесіди з особами які працювати так званими операторами «колл-центру», інструктував так званих операторів «колл-центру» з приводу шахрайської діяльності якою займалась злочинна організація, приймав їх на роботу а також на власний розсуд звільняв їх; приймав активну участь на всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією злочинів;
Зокема, ОСОБА_16 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_31 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_15 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; за відсутності співорганізатора ОСОБА_32 отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_15 ; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
В свою чергу, ОСОБА_17 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_31 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; допомагав організатору злочинної організації ОСОБА_14 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 ; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів з місця проживання до приміщення «колл-центру»;
Учасник ОСОБА_33 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; надавав так званим операторам «колл-центру» бази з номерами мобільних телефонів клієнтів банківських установ громадян Угорщини та банківські рахунками підставних осіб на які перераховувались грошові кошти з банківських рахунків потерпілих; отримував звіт від так званих операторів «колл-центру» щодо кількості осіб, коштів, якими вже встигли заволодіти шахрайським шляхом для подальшої звітності співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 ; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів до приміщення «кол центру»; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру», тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Також ОСОБА_34 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; допомагав співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 здійснювати координацію роботи офісу так званих операторів «колл-центру»; забезпечував доставку осіб які виконували роль операторів до приміщення «колл-центру»; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В той же час, ОСОБА_20 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
Учасник ОСОБА_21 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , також виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
Як учасник ОСОБА_22 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , також виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В той же час, ОСОБА_23 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Зокрема ОСОБА_24 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувалась загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
В свою чергу , ОСОБА_25 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману.
Учасник ОСОБА_26 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману а також ОСОБА_27 , добровільно вступила до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувалась загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працювала так званим оператором «колл-центру» тобто здійснювала телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Учасник ОСОБА_28 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , виконував встановлені йому функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
ОСОБА_29 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працювала так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
ОСОБА_6 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , як її учасник виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_30 та співорганізаторами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 правил поведінки; безпосередньо працював так званим оператором «колл-центру» тобто здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману;
Створена ОСОБА_12 , злочинна організація характеризувалась наступними ознаками: наявністю достатньої кількості учасників (19 осіб); стійкістю, стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою планів та методів вчинення злочинів, пов'язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки; наявністю загально визначених правил поведінки, що проявлялося в організованості, тісному зв'язку всіх її членів у злочинній діяльності, як під час готування до вчинення злочинів, так і безпосередньо в момент їх вчинення; домовленістю та готовністю вчинення злочинів у будь-який час; кожний учасник злочинної організації, усвідомлював протиправність своїх та інших членів злочинної організації дій, знав про настання тяжких наслідків - завдання громадянам Угорщини матеріальної шкоди, бажав настання таких наслідків і своїми злочинними діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом; розподілом коштів отриманих від злочинної діяльності між всіма учасниками злочинів.
Злочинна організація була стійким, попередньо зорганізованим об'єднанням, створена з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, яка стабільно діяла протягом тривалого часу з грудня 2023 року по червень 2024 року, тобто до припинення її діяльності після затримання її учасників працівниками Національної поліції України.
Кожен учасник злочинної організації виконував свою роль у вчиненні особливо тяжких злочинів, був обізнаний з ролями інших її членів, діяв згідно з попередньо розробленим загально відомим усім планом, усвідомлював протиправність своїх та інших учасників злочинної організації дій, знав про настання тяжких наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків, бажав настання таких наслідків і своїми злочинними діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом.
Вибудована ОСОБА_12 , ієрархічна структура злочинної організації, розподіл повноважень та централізована підпорядкованість членів злочинної організації забезпечувала чітке керівництво, координацію і контроль за злочинною діяльністю та розподілом коштів, здобутих злочинним шляхом.
Утворивши злочинну організацію, її учасники розпочали безпосередню реалізацію злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном, шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки з метою одержання прибутків від злочинної діяльності.
Так, у період з грудня 2023 року по червень 2024 року, створена ОСОБА_12 , злочинна організація вчинила ряд особливо тяжких злочинів.
24.04.2024 року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_25 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонувала на мобільний номер телефону, що належить потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_35 (Koo Istvan), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнила потерпілого про те, що з його банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створила у потерпілого враження законності своїх дій та таким чином увійшла до нього в довіру.
В той же час, потерпілий ОСОБА_35 (Koo Istvan), будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненим, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_25 , яка виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру» та створювала у потерпілого уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконала останнього встановити програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілого так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_25 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримала доступ до технічного пристрою потерпілого, передала інформацію ОСОБА_13 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_35 (Koo Istvan), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснила переказ грошових коштів в сумі 3 970 000 форинтів із рахунку потерпілого на рахунок підставної особи.
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілого відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_16 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_14 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_13 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілого ОСОБА_35 (Koo Istvan).
В подальшому, грошові кошти в сумі 3 970 000 форинтів, перераховані ОСОБА_13 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_12 між її учасниками.
Діями учасників злочинної організації потерпілому громадянину ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 3 970 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 369 580, 80 гривень), що є великим розміром.
Окрім того, 06.05.2024року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_13 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілій громадянці Угорщини Біхалне ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнив потерпілу про те, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілої враження законності своїх дій та таким чином увійшов до неї в довіру.
В той же час, потерпіла ОСОБА_39 ( ОСОБА_38 ), будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_13 , який виконував роль так званого «оператора» «колл-центру» та створював у потерпілої уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останню встановити програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілої так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_13 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілої, передав інформацію ОСОБА_21 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_39 ( ОСОБА_38 ), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 1 850 000 форинтів із рахунку потерпілої на рахунок № НОМЕР_1 на ім'я підставної особи ОСОБА_40 .
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілої відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_16 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_14 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_21 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілої ОСОБА_39 ( ОСОБА_38 ).
В подальшому, грошові кошти в сумі 1 850 000 форинтів, перераховані ОСОБА_21 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_12 між її учасниками.
Діями учасників злочинної організації потерпілому громадянці Угорщини ОСОБА_39 ( ОСОБА_38 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 1 850 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 169 894, 665 грн.), що є значною шкодою.
Окрім того, 09.05.2024року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_13 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнив потерпілого про те, що з його банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілого враження законності своїх дій та таким чином увійшов до нього в довіру.
В той же час, потерпілий ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ), будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненим, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_13 , який виконував роль так званого «оператора» «колл-центру» та створював у потерпілого уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останнього встановити програму « ОСОБА_43 » (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілого так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_13 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілого, передав інформацію ОСОБА_22 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 23 500 000 форинтів із рахунку потерпілого на рахунок № НОМЕР_2 підставної особи.
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілого відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_16 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_14 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_22 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілого ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ).
В подальшому, грошові кошти в сумі 23 500 000 форинтів, перераховані ОСОБА_22 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_14 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_12 між її учасниками а потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_41 ( ОСОБА_42 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 23 500 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 2 159 132, 67 гривень), що є особливо великим розміром.
Слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування встановлено обставини та зібрано відповідні докази, які свідчать про обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації, та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України - організація заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, у великих розмірах, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією.
Слідчий також стверджує, що під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста у кримінальному провадженні; запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень; запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому, слідчий посилається на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , враховуючи зорганізованість створеної організованої групи, спосіб вчинення злочинів, великий розмір спричиненої майнової шкоди, а також значну кількість потерпілих, які є громадянами Угорської Республіки.
Тому, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а у разі якщо слідчий суддя прийде до переконання про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу, просить врахувати суму завданих збитків потерпілим, яка становить 48 265 659 гривень, та визначити розмір застави не менший за 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн із покладенням обов'язків, передбачених п. 1- 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України, яка підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме протоколом допиту свідків ОСОБА_44 від 08.12.2023, ОСОБА_45 від 22.04.2024, ОСОБА_46 від 12.03.2024, протоколом обшуку від 03.06.2024, протоколом затримання від 03.06.2024, повідомленням від правоохоронних органів Угорщини, отриманим на запит ГУНП в Закарпатській області від 28.05.2024 та від 14.05.2024 з перекладом на українську мову.
Також, взявши до тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , фактичні обставини та тривалість їх вчинення, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, а також дані про особу підозрюваного (раніше не судимий, молодий за віком, ніде не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ) слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для запобігання яких є необхідним застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Разом із тим, врахувавши вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень, який на переконання слідчого судді буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні та зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . При цьому, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність виключних випадків та не взяв до уваги доводи прокурора про визначення підозрюваному ОСОБА_6 більшого розміру застави, ніж передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді. Посилається на те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 без участі захисника, що свідчить про порушення права ОСОБА_6 , який є угорськомовним громадянином України, на захист. Вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам було б достатнім застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Вказував на те, що слідчий суддя безпідставно застосував щодо підозрюваного ОСОБА_47 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, який є непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 . Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 та запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала слідчого судді - законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів судового провадження убачається, що у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12023071170000884 від 06.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України. Указаний висновок підтверджується доданими до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом допиту свідків ОСОБА_44 від 08.12.2023, ОСОБА_45 від 22.04.2024, ОСОБА_46 від 12.03.2024, протоколом обшуку від 03.06.2024, протоколом затримання від 03.06.2024, повідомленням від правоохоронних органів Угорщини, отриманим на запит ГУНП в Закарпатській області від 28.05.2024 та від 14.05.2024 з перекладом на українську мову, на підставі яких 03.06.2024 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Також апеляційний суд бере до уваги те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 сторонами кримінального провадження не оспорюється, а посилання сторони захисту на те, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 без участі захисника не свідчать про її необгрунтованість. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_9 ознайомлений з повідомленням про підозру ОСОБА_6 03.06.2024, про що свідчить його підпис у повідомленні про підозру.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, незаконний вплив на потерпілих, свідків чи інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини, за яких таке скоєно, роль ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна, та даними про особу підозрюваного, який раніше не судимий, молодий за віком, ніде не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Апеляційний суд вважає, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні про застосування запобіжного заходу, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 і запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Апеляційний суд також вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, негативні наслідки для держави та суспільства від злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення ОСОБА_6 розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у межах ч. 5 ст. 182 КПК України - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, є необхідним і достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушення та покарання, яке може бути призначено за їх вчинення, обставини їх скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Тому, твердження сторони захисту про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним як для підозрюваного ОСОБА_6 , так і членів його родини, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані і безпідставні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Стороною захисту не надано апеляційному суду доказів (відомостей) про стан здоров'я підозрюваного, зокрема висновків лікарів, які б беззаперечно свідчили про те, що підозрюваний ОСОБА_6 не може триматися під вартою.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Строк тримання дії ухвали щодо ОСОБА_6 слідчий суддя встановила відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів також не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 червня 2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_13 , - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді