Справа № 127/16138/14-ц
Провадження № 22-ц/801/1543/2024
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.
Доповідач:Міхасішин І. В.
16 липня 2024 рокуСправа № 127/16138/14-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
за участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 127/16138/14-цза позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Івачковського Вячеслава Вікторовича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2024 року про заміну стягувача у виконавчих листах, постановлену у складі судді Борисюк І. Е. -
встановив:
До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.
Заява обґрунтована тим, що 12 листопада 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено рішення у справі № 127/16138/14-ц про стягнення з боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-B01/G014/2008. Ухвалою суду від 22 вересня 2019 року було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал». 26 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-01/23, відповідно до умов якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № CL-B01/G014/2008. 26 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-05/23, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № CL-B01/G014/2008 перейшло до ТОВ «Дебт Форс». На примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження з виконання виконавчих листів, виданих за рішенням суду у справі № 127/16138/14-ц.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» із заявою про заміну стягувача з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у виконавчих листах, виданих за рішенням суду у справі № 127/16138/14-ц.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2024 рокузаяву задоволено. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2А, оф. 602) у чотирьох виконавчих листах, виданих за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2014 по справі № 127/16138/14-ц.
В апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Івачковського В.В. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача, посилаючись на порушення норм процесуального права та принципу рівності сторін.
Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи на адресу Вінницького апеляційного суду не надходили.
Учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.
Судом встановлено, що 12 листопада 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 127/16138/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості, яким з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» солідарно було стягнуто заборгованість по кредитному договору № CL-B01/G014/2008 від 09.04.2008 в розмірі 25 203, 56 доларів США, що еквівалентно станом на 22.05.2014 - 295 466, 60 гривень та судовий збір в сумі 1 571, 60 гривень.
Вищевказане судове рішення, як вбачається з ЄДРСР, доступ до якого є публічним, набрало законної сили 22 листопада 2014року.
З матеріалів справи вбачається, що Вінницьким міським судом Вінницької області 25 лютого 2015 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було видано чотири виконавчих листи за вищевказаним судовим рішенням.
Ухвалою суду від 22 лютого 2019 року було замінено стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчих листах, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області 25 лютого 2015 року за рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року у справі № 127/16138/14-ц.
Ухвалою суду від 25 січня 2021 року було поновлено ТОВ «Вердикт Капітал» строк для пред'явлення вищевказаних виконавчих листів до виконання і вирішено питання про видачу дублікатів цих виконавчих документів.
18 червня 2021 року представнику ТОВ «Вердикт Капітал» було видано дублікати чотирьох виконавчих листів за вищевказаним судовим рішенням.
Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року вищевказана ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2021 року була скасована, а заява ТОВ «Вердикт Капітал» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів залишена без розгляду.
Посилання заявника на виконавчі листи, видані Вінницьким міським судом Вінницької області 18 червня 2021 року (дублікати), і надання їх в якості доказів до даної заяви суд вважає недопустимим, зважаючи на вищевказану постанову апеляційної інстанції.
26 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-01/23, відповідно до умов якого первісний кредитор - ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Кампсіс Фінанс» належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 і № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників.
Згідно із п. 5.2. вищевказаного договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
26 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було підписано вищевказаний акт приймання-передачі реєстру боржників.
З витягу із реєстру боржників вбачається відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Кампсіс Фінанс» права вимоги до боржника за договором № CL-B01/G014/2008 - ОСОБА_1 .
26 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-05/23, відповідно до умов якого первісний кредитор - ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступає шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Дебт Форс» належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 і № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників.
Згідно із п. 5.2. вищевказаного договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
26 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було підписано вищевказаний акт приймання-передачі реєстру боржників.
На виконання умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-05/23 від 26 травня 2023 року ТОВ «Дебт Форс» сплатило ТОВ «Кампсіс Фінанс» грошові кошти за відступлення прав вимоги (ціну договору), що підтверджується платіжною інструкцією від 26 жовтня 2023року.
З витягу із реєстру боржників вбачається відступлення ТОВ «Кампсіс Фінанс» ТОВ «Дебт Форс» права вимоги до боржника за договором № CL-B01/G014/2008 - ОСОБА_1 . При цьому судом прийнято до уваги, що за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-05/23 від 26 травня 2023року, як і договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 26-01/23 від 26 січня 2023 року, «право вимоги» означає всі належні первісному кредитору права вимоги до боржника за договором позики (кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов'язання боржника за кредитним договором (в тому числі, але не виключно право вимоги за порукою, заставою тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочину, наслідком якого є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
За таких обставин може мати місце звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідатиме змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За даними АСВП, доступ до інформації якої є публічним, не вбачається перебування на примусовому виконанні виконавчих листів, виданих за судовим рішенням від 12.11.2014 по справі № 127/16138/14-ц.
Водночас, до відкриття виконавчого провадження заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до змісту ч. 5 ст. 442 ЦПК України, ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.
Враховуючи необхідність реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчих документів та здійснення виконавчого провадження, як те вбачається із заяви, саме з точки зору такої процесуальної мети й розглядається процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом стягувача у виконавчому документі (сторони справи) на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні не позбавлена процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни стягувача у виконавчих документах в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
Таким чином суд першої інстанції, враховуючи вищевикладене, завдання цивільного судочинства та вимоги заявника, дійшов правильного висновку, що з метою виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року по справі № 127/16138/14-ц, слід замінити стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у виконавчих листах, виданих за цим судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанцій, власного тлумачення скаржником вимог чинного законодавства та характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Докази надані до апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.
Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Івачковського Вячеслава Вікторовича залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник