Справа № 686/3517/24
Провадження № 1-кс/686/5899/24
15 липня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи, в інтересах якої подана скарга ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 04.07.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12022243460000290 від 06.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на указану постанову дізнавача від 04.04.2024.
В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_4 10.07.2024 отримав постанову дізнавача ОСОБА_6 про відмову у задоволенні його клопотання, яку вважає незаконною, а тому просить її скасувати.
Дізнавач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
Разом із цим, із супровідним листом від 12.07.2024 №11962/121/122-02 від ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області надійшли матеріали кримінального провадження №12022243460000290.
Відповідно до ч. 3. ст. 306 розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
В судове засідання з'явилась представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 .
Враховуючи положення ч.3 ст. 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, яка подала скаргу з участю її представника, оскільки положення ч.3 ст.306 КПК України передбачають альтернативну можливість присутності особи, яка подала скаргу чи її представника.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подану скаргу підтримала, просила задовольнити та зазначила, що дізнавач, відмовляючи у задоволенні клопотання ствердив про відсутність розбіжностей у показаннях ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , а тому представник ОСОБА_4 робить висновок про необґрунтованість винесеної постанови, оскільки саме на ОСОБА_7 як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення вказав ОСОБА_4 . І якщо ОСОБА_7 надав показання , які не містять розбіжностей та свідчать про вчинення ним відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення, то висновки дізнавача про недостатність доказів для повідомлення причетній до вчинення кримінального правопорушення особі у межах цього кримінального провадження. суперечать його матеріалам.
Адвокат ОСОБА_3 вважає, що дізнавач мав вирішувати вимоги клопотання про вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні шляхом винесення окремих процесуальних документів.
У зв'язку із адвокат ОСОБА_3 наполягає на задоволенні скарги та скасуванні постанови дізнавача.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Нормами чинного КПК України, зокрема главою 20 КПК України, передбачено, що досудове розслідування проводиться зокрема шляхом здійснення слідчих (розшукових) дій, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Процесуальні рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу, повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України і зокрема, мотивувальна частина постанови має містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
На підставі ч.7 ст.303 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Положеннями частини 5 ст. 110 КПК України встановлені вимоги до постанови слідчого, прокурора. Зокрема постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Дослідивши надані матеріали скарги та викладені дізнавачем мотиви відмови у проведенні ініційованих слідчих дій, слідчий суддя вважає, що винесена дізнавачем постанова від 04.07.2024 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 не містить належного обґрунтування та достатнього викладу мотивів відмови у проведенні ініційованих у клопотанні слідчих дій.
Із матеріалів кримінального провадження №12022243460000290 вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до дізнавача, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні із клопотанням від 01.07.2024, у якому просив допитати у його присутності ОСОБА_7 та повідомити останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Дізнавач ОСОБА_5 у постанові від 04.07.2024, повністю відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_4 , зазначив, що під час досудового розслідування встановлено особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та цією особою є ОСОБА_7 , під час допиту якого були з'ясовані всі обставини вчинення кримінального проступку.
Із аналізу показань наданих під час допитів ОСОБА_4 і ОСОБА_7 дізнавач зробив висновок про відсутність розбіжностей у їхніх показаннях та зважаючи на відмову ОСОБА_7 у письмовій заяві від одночасного допиту, допиту в присутності ОСОБА_4 , визнав недоцільним проведення цієї слідчої дії.
Разом із цим, дізнавач зазначив , що для складання повідомлення про підозру особі у цьому кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, які слід провести з участю ОСОБА_4 , який не з'являється на виклики дізнавача, а тому у цій частині клопотання дізнавач також відмовив.
Слідчий суддя зазначає, що оцінка достатності доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наявного законодавчого регулювання та перевірка законності викладених у постанові дізнавача мотивів відмови у задоволенні вимоги клопотання про повідомлення особі про підозру за змістом положень ст..40-1 КПК України та ст..303 КПК України, перебувають поза межами здійснення судового контролю слідчого судді.
А тому у частині вимог скарги щодо відмови у задоволенні клопотання про повідомлення ОСОБА_7 про підозру слідчим суддею не перевіряються.
Проте, слідчий суддя звертає увагу дізнавача на те, що дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання (ст..40-1 КПК України).
Разом і з цим, мотиви відмови дізнавача у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії за клопотанням ОСОБА_4 не можуть слугувати належною підставою та бути обґрунтуванням відмови у його задоволенні, оскільки вони суперечать матеріалам кримінального провадження та встановленим, у тому числі в ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2024, якою скасовано аналогічну за суттю постанову дізнавача, обставинам, за яких дізнавач 23.02.2024 задовольнив аналогічне клопотання ОСОБА_4 про проведення допиту ОСОБА_7 у його присутності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавач у постанові від 23.02.2024 задовольнив клопотання ОСОБА_4 про проведення у його присутності допиту ОСОБА_7 , проте не забезпечив процесуальної можливості проведення цієї слідчої дії, не викликав ОСОБА_4 і ОСОБА_7 на допит та у оскаржуваній постанові за повторним клопотанням ОСОБА_4 послався на відмову ОСОБА_7 від проведення цієї слідчої дії, що суперечить положенням , зокрема ч.6 ст.223 КПК України, згідно з якою слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо, або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
З наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що відмовитися від участі у проведенні слідчої дії, може з урахуванням визначених випадків особа, яка ініціювала слідчу дію.
А тому відібрання у ОСОБА_7 заяви про його відмову від участі у допиті у присутності ОСОБА_4 та посилання на цю обставину як мотив відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, слідчий суддя за наведених обставин вважає необґрунтованим.
Слідчий суддя зазначає, що слід відрізняти забезпечення процесуальної можливості проведення слідчої дії та порядок відмови від її проведення залежно від процесуального статусу особи чи відмову від надання особою показань відносно себе.
За викладених дізнавачем мотивів відсутності розбіжностей у показаннях ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , який допитаний як свідок у цьому кримінальному провадженні та необґрунтованості відмови дізнавача провести ініційовану ОСОБА_4 слідчу дію, яку попередньо дізнавач визнав доцільною, за відсутності у постанові дізнавчаа належного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_4 постанова дізнавчаа не може бути залишена у силі.
Відтак постанова підлягає скасуванню у зв'язку із її необґрунтованістю та невідповідністю ст..110 КПК України.
А тому уповноваженій на здійснення досудового розслідування особі слід повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 та прийняти рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з викладом установлених обставин та мотивів прийнятого рішення.
Викладені у скарзі аргументи щодо наявності підстав для скасування постанови дізнавача у частині відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії заслуговують на увагу.
За положеннями ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати у частині відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій постанову дізнавача сектору дізнання ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 04.07.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12022243460000290.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя