Справа № 686/5563/24
Провадження № 2-а/686/86/24
17 липня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Козак О.В.,
при секретарі - Кошельник Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови,
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що постановою інспектора поліції Делика Д.М., 1 батальйон, 2 рота, 2 взвод УПП в Хмельницькій області від 13.02.2024 р. його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Вважає, що даний процесуальний документ було винесено незаконно, і він підлягає скасуванню з наступних підстав:
Згідно постанови ЕНА №1434150 від 13.02.2024 о 17:01:45 год. він, керуючи транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Хмельницькому при повороті праворуч з вул. Володимирської на вул. Соборну не подав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив п. 9.2 б ПДР - «Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом». В наслідок цього на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Насправді ж, покажчик повороту праворуч, на вул. Соборну з вул. Володимирівської, він ввімкнув за 50-100 метрів до нього. Наблизившись до вказаного перехрестя він пропустив пішоходів і помітив, що ввімкнений ним правий покажчик повороту проявляє себе звуком, але не дублюється на панелі приборів. Зважаючи на комплекс проблем українського дорожнього покриття, послаблення і неспрацювання електроконтакту може відбутися в будь-якої марки автомобіля не залежно від років виробництва. Тому він продублював намір повернути - жестом лівої руки згідно п. 9.3 ПДР: в разі несправності світлових покажчиків повороту, сигнали повороту праворуч подаються лівою рукою витягнутою вбік і зігнутою в лікті під прямим кутом угору.
Також зазначив, що для юридичного захисту на місці зупинки він потребував допомоги адвоката. В зв'язку з цим, подав для патрульного клопотання про перенесення розгляду справи на зручний для всіх день (два місяці згідно ст.38 КУпАП), але не раніше ніж через дві з половиною години (мінімальний час коли адвокат якому він довіряє міг прийняти участь в розгляді справи).
Делик зодовільнив його звернення разом з тим визначив час і місце розгляду справи на 17-50 год., 13.02.2024, пров. Коцюбинського 35/2. Отже після отримання запрошення та розблокування автомобіля яким він керував в нього залишалось 25 хв., щоб в режимі вечірніх пробок хоча б самому добратися до новопризначеного місця, щоб справу не розглянули без нього. Вважливо відзначити, що з приводу залучення адвоката, він подавав тільки одне клопотання з необхідним конкретним мінімальним часом на участь його в справі. Більше абсолютно ніяких клопотань він заявляв. Все інше це виключно протизаконна самодіяльність Делика, який діяв всупереч його інтересам, поставив його перед фактом, проігнорував право на захист.
Справа в тому, що геометрія реєстратора, відео з якого патрульний офіцер видає за доказ, на момент фіксації відцентрована правіше відносно водійської частини транспортного засобу в якому рухався він. В зв'язку з цим переднє ліве вікно знаходиться в «закритій зоні». Крім того, з ним в автомобілі на момент зупинення поліцейськими знаходилася людина, яка бачила, що він дотримувався правил дорожнього руху. Ця людина не була зацікавленою особою, але Делик прийняв рішення не опитувати її та інших свідків - знову відмовився діяти на підставі законів. Замість повноцінного дослідженні обставин, що підлягали встановленню по даній справі, він наперед (до прийняття рішення), протизаконно оголошував його правопорушником по ній.
Закінчився розгляд цієї справи, в актовому залі по АДРЕСА_1 , тим, що робітник ОСОБА_2 , в присутності інших колег, виніс електронну постанову та оголосив її для нього. З цього моменту постанова ЕНА № 1434150 набрала своєї юридичної чинності. Делик роздрукував вищевказаний процесуальний документ в двох ідентичних примірниках, один примірник віддав йому з правом оскарження. Вже збираючись покинути приміщення він виявив чергову «осічку» Делика, а саме: в пункт сьомий постанови «До постанови додаються» він не включив важливі матеріали справи - повідомлення про запрошення з датою й часом необхідного прибуття, його письмове пояснення (всупереч ч.2, ст. 77 КАС України).
Далі він, разом з іншими патрульними, став очевидцем юридично важливої події, а саме як офіцер поліції ОСОБА_2 , взяв обидва примірники щойно винесеної постанови (той, що був вручений йому та той, що залишився в нього), зім'яв їх та засунув під формений одяг. Після цього, залізши в базу, він почав змінювати зміст сьомого пункту постанови і роздрукував ще дві нових постанови ідентичні між собою, але точно різні за часом винесення та змістом з першими двома примірниками, що набрали чинності. Результат: чотири примірники процесуальних документів, всі чотири однієї серії, з одним номером, а два з них явно різні за часом складання та змістом.
Крім цього, у всіх чотирьох постановах, які робітник Делик роздрукував по його справі, в п.5 (суть правопорушення) вказано, що він не ввімкнув не показчик, а саме світловий показчик. Отже в кінцевому рішенні він признав покажчик повороту жестом його зігнутої лівої руки, який згідно п. 9.3. ПДР України відноситься до покажчиків, але не відноситься до світлових покажчиків повороту зазначених в п.9.2 б ПДР України.
За наведених обставин вбачається, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням ч. 2 ст.77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою й такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом.
З врахуванням наведеного позивач просить: скасувати постанову серія ЕНА № 1434150 інспектора поліції ОСОБА_2 , 1 батальйон, 2 рота, 2 взвод УПП в Хмельницькій області від 13.02.2024 р., щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях події й складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримав, справу просив розглядати за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просила відмовити, зазначивши, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою серія ЕНА №1434150 від 13.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором поліції Деликом Д.М., 1 батальйон, 2 рота, 2 взвод УПП в Хмельницькій області, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 13.02.2024 о 17:01:45 год., керуючи транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Хмельницькому при повороті праворуч з вул. Володимирської на вул. Соборну не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п.9.2 б ПДР - «Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Так, відповідно до п.п. «б» пункту 9.2. ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно п.9.3 ПДР України, у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
Сигнали початку руху від лівого краю проїзної частини, зупинки справа, повороту праворуч, перестроювання на смугу руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
У разі відсутності або несправності сигналів гальмування такий сигнал подається лівою або правою рукою, піднятою вгору.
Пунктом 9.4 ПДР України передбачено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як слідує із наданих відповідачем доказів (матеріалів відеофіксації), позивач керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 13.02.2024 о 17:01:45 год. в м. Хмельницькому при повороті праворуч з вул. Володимирської на вул. Соборну не подав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив п.9.2«б» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності несправності світлових покажчиків в автомобілі ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , та дублювання ним наміру повернути - жестом лівої руки завчасно, як це передбачено п.9.4 ПДР України, позивачем суду не надано.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису також встановлено, що позивачу на місці зупинку було повідомлено про те, яка справа буде розглядатись, роз'яснено йому його права, та задоволено його клопотання про перенесення розгляду справи для отримання правової допомоги. При цьому позивач на місці зупинки не висловив будь-яких заперечень щодо часу на який було перенесено розгляд справи.
Також слід зазначити, що відповідно до п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до ч.2 ст.291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
З наданих представником відповідача відеозаписів вбачається, що за результатами розгляду справи було винесено оскаржувану постановусерія ЕНА №1434150 від 13.02.2024 року, примірник якої було вручено позивачу. Щодо доводів позивача про наявність інших примірників постанови, то такі дії відповідача позивачем не оскаружувалися, та враховуючи доведеність належними доказами порушення позивачем п.9.2«б» ПДР України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серія ЕНА №1434150 від 13.02.2024 року, слід відмовити.
Керуючись, ст.ст.7,9,122 ч.2, 247,251,278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229, 286 КАС України,суд,-
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серія ЕНА №1434150 від 13.02.2024 року, відмовити.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: