Справа № 677/256/24
(ЗАОЧНЕ)
17.07.2024 м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/256/24,
сторони у справі:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
вимоги позову - стягнення заборгованості,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_2 вказав, що 06.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі по тексту - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72185241 (надалі - Договір 1), який було укладено у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором в сумі 28000 грн, з яких 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21000 грн - сума заборгованості за відсотками.
З моменту відступлення права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Крім того, 15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (надалі - ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15965-11/2022 (надалі - Договір 2), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29062023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права вимоги до Боржників, зазначених у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 3875 грн, з яких: 1000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2875 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту відступлення права вимоги до відповідача, а саме з 30.08.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 08.11.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08430-11/2022 (надалі - Договір 3), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29062023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права вимоги до Боржників, зазначених у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 18400 грн, з яких: 4600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту відступлення права вимоги до відповідача, а саме з 30.08.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Зважаючи на вказане, оскільки відповідач не виконав свої обов'язки за договорами № № 72185241 від 06.01.2023 року, № 15965-11/2022 від 15.11.2022, № 08430-11/2022 від 08.11.2022, та має перед позивачем зазначені вище заборгованості за вказаними договорами, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вказані суми заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідач відзив на позов до суду не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив справу слухати у відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, причини неявки не повідомив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
20.02.2024 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
17.07.2024, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
1. Щодо договору позики № 72185241 від 06.01.2023 року.
Судом встановлено, що 06.01.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72185241 (а.с. 7).
Договір позики № 72185241 підписано відповідачем ОСОБА_1 06.01.2023 року електронним підписом позичальника nVCL2g7YBM, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 28 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».
Згідно з пунктом 1 договору позики № 72185241 грошові кошти передаються позичальнику, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів платіжного засобу позичальника.
Зі змісту договору встановлено, що сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: базова процентна ставка (фіксована)/день - 2,5 %, знижена процентна ставка - 0,75 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % за день, пеня - 2,70 % в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1081,2 %, орієнтовна загальна вартість позики - 8575,00 грн.
Строк дії Договору 1 сторони узгодили 30 днів - з 06.01.2023 року по 05.02.2023 року.
Відповідачем ОСОБА_1 у пункті 28 договору позики № 72185241 зазначено реквізит платіжного засобу - рахунок: НОМЕР_1 .
Відповідачем (електронним підписом nVCL2g7YBM) підписано Додаток № 1 до договору позики - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 8575 грн.
Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання з повернення позики у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 28000 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21000 грн - сума заборгованості за відсотками.
При цьому, позивачем до позовної заяви не долучено документи, які підтверджують виконання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» пункту 1 договору позики № 72185241 щодо зарахування коштів у сумі 7000 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який вказаний ним у договорі позики.
14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
У Витязі з Реєстру боржників № 8 від 26.07.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року значиться боржник ОСОБА_1 , договір позики № 72185241, сума заборгованості 28000 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором позики № 72185241 від 06.01.2023 року проведений за період з 26.07.2023 по 31.12.2023, та містить суму заборгованості 28000 грн, яка вказана у витязі з Реєстру боржників № 8 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.
Розрахунок заборгованості за період з дати укладення позики № 72185241 від 06.01.2023 року, і до відступлення ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» позивачу права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 72185241 в матеріалах справи відсутній.
Докази пролонгації Договору 1 після 05.02.2023 року в матеріалах справи відсутні.
2. Щодо кредитного договору № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року.
Судом встановлено, що 15.11.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15965-11/2022 (а.с. 23).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника W0126, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 7 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».
Відповідно умов кредитного договору № 15965-11/2022, ТОВ «ФК «Інвеструм» надає фінансовий кредит в розмірі 2000 грн, строком на 25 днів - до 09.12.2022 року. Процентна ставка - 912,5 % річних від суми кредиту з розрахунку 2,5 % на добу.
При цьому, позивачем до позовної заяви не долучено документи, які підтверджують виконання кредитодавцем ТОВ «ФК «Інвеструм» умов договору щодо зарахування коштів у сумі 2000 грн на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 3.3.3 Договору 2 сторони узгодили, що клієнт має право відстрочити виконання зобов'язання на строк 10/20 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного нижче розрахунку: 10 днів - 2,94% на добу від тіла кредиту, 20 днів - 2,24 % на добу від тіла кредиту.
Матеріали справи не містять доказів щодо укладення додаткової угоди до кредитного договору № 15965-11/2022, щодо відстрочення виконання позичальником зобов'язання на 10, або 20 днів.
Таким чином, докази пролонгації Договору 2 після 09.12.2022 року в матеріалах справи відсутні.
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3875 грн, з яких 1000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2875 грн - сума заборгованості за відсотками.
3. Щодо кредитного договору № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року.
Судом встановлено, що 08.11.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08430-11/2022 (а.с. 27).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника W350, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 7 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».
Відповідно умов кредитного договору № 08430-11/2022, ТОВ «ФК «Інвеструм» надає фінансовий кредит в розмірі 4600 грн, строком на 21 днів - до 28.11.2022. Процентна ставка - 456,25 % річних від суми кредиту з розрахунку 1,25 % на добу.
Згідно з пунктом 3.3.3 договору 2 сторони узгодили, що клієнт має право відстрочити виконання зобов'язання на строк 10/20 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного нижче розрахунку: 10 днів - 3% на добу від тіла кредиту, 20 днів - 1,9 % на добу від тіла кредиту.
Докази перерахування кредитором ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитних коштів відповідачу у розмірі 4600 грн за Договором 2 в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до заявки ОСОБА_1 від 07.12.2022, сторонами - ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 07.12.2022 року укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 08430-11/2022, згідно з умовами якої погоджено відстрочення виконання позичальником зобов'язання на 20 днів, тобто до 26.12.2022 року, а також зазначено, що будь-які нарахування за кредитним договором призупиняються, а сума заборгованості Клієнта становить 8050,00 грн, з яких 4600 грн - основна сума кредиту, 3450 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Додаткову угоду до кредитного договору № 08430-11/2022 підписано електронним підписом ОСОБА_1 W933, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ Додаткової угоди «Реквізити та підписи сторін».
Докази пролонгації кредитного договору № 08430-11/2022 після дати, визначеної Додатковою угодою від 07.12.2022 року - 26.12.2022 року в матеріалах справи відсутні.
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання по договору № 08430-11/2022 з повернення кредиту у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18400 грн, з яких: 4600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за пенею.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29062023, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку 1.
У Витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу №29062023 від 29.06.2023 року значиться:
- боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 15965-11/2022, сума заборгованості 3875 грн;
- боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 08430-11/2022, сума заборгованості 18400 грн.
Долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 15965-11/2022 від 15.11.2022 проведений за період з 29.06.2023 по 31.12.2023, та містить суму заборгованості 3875 грн, яка вказана у Витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу №29062023 від 29.06.2023 року.
Долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 08430-11/2022 від 08.11.2022 проведений за період з 29.06.2023 по 31.12.2023, та містить суму заборгованості 18400 грн, яка вказана у витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу №29062023 від 29.06.2023 року.
Розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року та № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року за період з дати їх укладення, і до відступлення первинним кредитором ТОВ «ФК «Інвеструм» позивачу права грошової вимоги до відповідача за вказаними договорами (до 29.06.2023 року) в матеріалах справи відсутні.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».
V. Оцінка суду
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки договір позики № 72185241 від 06.01.2023 року, та кредитні договори № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року, № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року підписані відповідачем, шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому вони укладені з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Представник позивача в позовній заяві обґрунтовує право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача тим, що первісні кредитори ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК Інвеструм» відступили права вимоги до відповідача за договором позики № 72185241 від 06.01.2023 року, та кредитними договори № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року, № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року, відповідно, позивачу у справі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Разом з тим, у даній справі судом встановлено наступне.
По договору позики № 72185241 від 06.01.2023 року:
- в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» пункту 1 договору позики № 72185241 щодо зарахування коштів у сумі 7000 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який вказаний ним у договорі позики.
З цих підстав, за відсутності доказів отримання відповідачем суми позики, а, отже, відсутності доказів, що у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення позики та процентів за Договором 1, суд доходить висновку, що позов у частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 72185241 від 06.01.2023 року в розмірі 28000 грн задоволенню не підлягає.
По кредитному договору № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року:
- позивачем до позовної заяви не долучено документи, які підтверджують виконання кредитодавцем ТОВ «ФК «Інвеструм» умов договору щодо зарахування коштів у сумі 2000 грн на рахунок ОСОБА_1 .
З цих підстав, за відсутності доказів отримання відповідачем суми кредиту 2000 грн, а, отже, відсутності доказів, що у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення позики та процентів за Договором 2, суд доходить висновку, що позов у частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 15965-11/2022 від 15.11.2022 року в розмірі 3875 грн задоволенню не підлягає.
По кредитному договору № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року:
1) докази перерахування ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитних коштів у розмірі 4600 грн за Договором 2 в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, укладенням 07.12.2022 року з ТОВ «ФК «Інвеструм» Додаткової угоди до кредитного договору № 08430-11/2022 ОСОБА_1 визнав у нього наявність заборгованості за даним кредитним договором в розмірі 8050,00 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4600 грн, та заборгованості за відсотками в розмірі 3450 грн, та пролонгував дію договору на 20 днів, тобто до 26.12.2022 року;
2) докази пролонгації кредитного договору № 08430-11/2022 після дати, визначеної додатковою угодою від 07.12.2022 року - 26.12.2022 року в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , отримавши в ТОВ «ФК Інвеструм» за кредитним договором № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року кредит в сумі 4600 грн, вчасно кредитні кошти не повернув, узгоджені договором відсотки не сплатив, а тому з нього на користь правонаступника кредитора ТОВ «ФК «Інвеструм» - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4600 грн та 3450 грн. - сума заборгованості за відсотками за період з 08.11.2022 року по 26.12.2022 року, а всього кошти в розмірі 8050 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року за період з 27.12.2022 року по 31.12.2023 рік (дата складання розрахунку), суд доходить наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом у даній справі по кредитному договору № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року встановлено:
- відповідно до п. 1.2 договору кредитний договір № 08430-11/2022 укладено строком на 21 днів - до 28.11.2022 року. Додатковою угодою від 07.12.2022 року дію кредитного договору № 08430-11/2022 пролонговано на 20 днів, тобто до 26.12.2022 року. Докази пролонгації кредитного договору № 08430-11/2022 після дати, визначеної додатковою угодою від 07.12.2022 року - 26.12.2022 року, в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на вказане, у цій справі кредитор за кредитним договором № 08430-11/2022 має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії договорів є необґрунтованими. Правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором № 08430-11/2022, нарахованих після 26.12.2022 року, відсутні. Зазначений висновок зроблений з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019 року в справі № 175/4753/15-ц.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 08430-11/2022, проте первинний кредитор за вказаним договором - ТОВ «ФК «Інвеструм» продовжував нараховувати проценти поза межами дії цього договору, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення з відповідача за договором № 08430-11/2022 заборгованості по процентах, нарахованих після після 26.12.2022 року задоволенню не підлягає.
Таким чином, з врахуванням наведенного, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково, та з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника кредитора ТОВ «ФК «Інвеструм», заборгованість за кредитним договором № 08430-11/2022 від 08.11.2022 року в розмірі 8050 грн, з яких: 4600 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3450 грн - сума заборгованості за відсотками за період з 08.11.2022 року по 26.12.2022 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено на 16,01 % (8050,00 х 100 : 50275,00), а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір в сумі 484 грн 80 коп. (3028 х 16,01 : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265,280 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 08430-11/2022, укладеним 08.11.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , у розмірі 8050 грн, з яких: 4600 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3450 грн - сума заборгованості за відсотками за період з 08.11.2022 року по 26.12.2022 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя Р. В. Вознюк