Справа №766/4242/19
н/п 2-о/766/216/24
про залишення заяви без розгляду
16 липня 2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., присяжні Шевченко С.М., Таран А.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку окремого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. від 04.03.2019р. відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2019 року призначено у справі судову психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2020 року провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2020 року призначено у справі судову психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2020 року провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2021 року витребувано докази, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2021 року призначено по справі судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2024 року у зв'язку з тим, що суддя Прохоренко В.В. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 р. №732/0/15-23 звільнена з посади судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/4242/19.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2024 року справу прийнято до провадження судді Ус О.В. в порядку окремого провадження та призначено судовий розгляд.
Заявник в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
В судове засідання 10.04.2024 р. заявник не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судова повістка повернута до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», розгляд справи відкладено на 21.05.2024 р.
В судове засідання 21.05.2024 р. заявник не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судова повістка повернута до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», розгляд справи відкладено на 16.07.2024 р.
В судове засідання 16.07.2024 р. заявник повторно не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судова повістка повернута до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Судом встановлено, що в судові засідання, зокрема 10.04.2024 року, 21.05.2024 року та 16.07.2024 року заявник не з'явився - про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
При цьому судові повістки на 11:00 год. 10 квітня 2024 року, 13:30 год. 21.05.2024 року та 10-15 год. 16 липня 2024 року відправлені заявнику на його поштову адресу вказану у заяві, однак до суду повернуті конверти із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
За ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Абзацем другим визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.1 ст. 131 ЦПК України заявник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про судові засідання, зокрема на 11-00 год. 10 квітня 2024 року, 13-30 год. 21.05.2024 року та 10-15 год. 16 липня 2024 року.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивної цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Ураховуючи вищевикладене, факт повторної неявки в судове засідання 16 липня 2024 року заявника, неподання заяви про розгляд справи у відсутність, відсутність заяви про зміну місця проживання, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду та відсутність необхідності з'ясування поважність неявки заявника.
Залишення заяви без розгляду не порушує інтереси сторін та не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись ст. 131, 223, 257 ч. 1 п. 3, 353, 354, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Херсонського апеляційного суду бо через Херсонський міський суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів.
СуддяО. В. Ус